ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/3195/2012
21 вересня 2012 року 09год. 00хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Ольшицький В.О.,
відповідача: представник Фалікрвська І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів"
до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів» (далі - ТОВ «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів») звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Костопільська МДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень №0001821630 від 12 вересня 2011року, №0002501630 від 03 листопада 2011 року, №0002511630 від 03 листопада 2011 року, №0004071530 від 09 вересня 2011 року, №0005181530 від 09 листопада 2011 року, №0005741530 від 15 грудня 2011 року, №0003901530 від 06 вересня 2011 року, №0004871530 від 17 жовтня 2011 року, №0000201530 від 16 лютого 2012 року.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, прийняті відповідачем не незважаючи на розстрочення податкового боргу, що виник з боку позивача. Зокрема позивач звертає увагу суду на те, що Костопільською МДПІ прийнято рішення №4 від 25 березня 2011 року про розстрочення податкового боргу ТОВ «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів» з податку на додану вартість в загальній сумі 28 304,36 грн., рішення №5 від 25 березня 2011 року про розстрочення податкового боргу ТОВ «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів» з податку на прибуток та рішення № 11 від 31 травня 2011 року про розстрочення податкового боргу ТОВ «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів» з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 39 536 гривень 92 копійки.
В ході розгляду справи представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечувала, в обґрунтування заперечень зазначила, що відповідно до пп. 54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. А Відповідно до абз.1 п.126.1 статті 126 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI від 07.07.2011 року, у разі якщо платник податків не сплачує «узгоджену суму» грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штафу у таких розмірах:
- При затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
- При затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Додатково повідомила суду, що нарахування штрафних санкцій здійснюється автоматично, незважаючи на рішення про розстрочення зобов'язання.
Просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідачем були прийняті рішення № 4 від 25 березня 2011 року про розстрочення податкового боргу ТОВ «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів» з податку на додану вартість в загальній сумі 28 304,36 грн., рішення № 5 від 25 березня 2011 року про розстрочення податкового боргу ТОВ «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів» з податку на прибуток та рішення № 11 від 31 травня 2011 року про розстрочення податкового боргу ТОВ «Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів» з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 39 536 гривень 92 копійки.
Однак, незважаючи на вказані вище рішення щодо розстрочення податкового боргу відповідачем, за результатами перевірки своєчасності сплати платежів до бюджету було складено:
- акт №720/16/32451315 від 12.09.2011р. на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0001821630 від 12 вересня 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість згідно статті 126 Податкового кодексу України в сумі 2244 грн. 38 копійок;
- акт №862/16/32451315 від 26.10.2011р. на підставі якого прийняті: податкове повідомлення-рішення №0002501630 від 03 листопада 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість згідно статті 126 Податкового кодексу України в сумі 1312 грн. 00 копійок (з них-394 грн.24 копійок - за несвоєчасну сплату розстрочених сум податку; та податкове повідомлення-рішення №0002511630 від 03 листопада 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість згідно статті 126 Податкового кодексу України в сумі 116 грн. 88 копійок (з них-58 грн.01 копійок - за несвоєчасну сплату розстрочених сум податку.
- акт №715/15/32451315 від 09.09.2011р. на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0004071530 від 09 вересня 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток згідно статті 126 Податкового кодексу України в сумі 1469 грн 68 копійок;
- акт №866/15/32451315 від 09.11.2011р. на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0005181530 від 09 листопада 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток згідно статті 126 Податкового кодексу України в сумі 249грн 93 копійки;
- акт №936/15/32451315 від 12.12.2011р. на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0005741530 від 15 грудня 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток згідно статті 126 Податкового кодексу України в сумі 450 грн 51 копійки.
- акт №679/15/32451315 від 06.09.2011р. на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0003901530 від 06 вересня 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати згідно статті 126 Податкового кодексу України в сумі 3109 грн 42 копійок (з них-1109 грн.42 копійок - за несвоєчасну сплату розстрочених сум податку);
- акт №819/15/32451315 від 10.10.2011р. на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0004871530 від 17 жовтня 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати згідно статті 126 Податкового кодексу України в сумі 369грн 84 копійки (з них-50 грн.59 копійок - за несвоєчасну сплату розстрочених сум податку);
- акт №45/15/32451315 від 06.02.2012р. на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0000201530 від 16 лютого 2012 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати згідно статті 126 Податкового кодексу України в сумі 7848 грн 98 копійок. (з них-2903 грн.89 копійок - за несвоєчасну сплату розстрочених сум податку).
У відповідності до статті 126 Податкового кодексу України платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу лише у тому разі, якщо він не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом. При цьому, розмір штрафу визначено диференційовано: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - 10 % погашеної суми податкового боргу; а при затримці більше 30 календарних днів - 20 % погашеної суми податкового боргу.
В свою чергу, Податковий кодекс України встановлює різний відлік строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, в залежності від того, самостійно визначив платник податків собі грошове зобов'язання, чи таке було визначене йому податковим органом.
Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу (зокрема за результатами податкових перевірок), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, у разі самостійного визначення грошового зобов'язання платником податків, він зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Граничні строки подання декларації передбачені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України та встановлені диференційовано в залежності від базового звітного (податкового) періоду, під яким розуміється перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу. Так, для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному місяцю строк подання декларації становить - 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю - 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). А для базового звітного (податкового) періоду, що дорівнює календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Що стосується податку на прибуток, то в силу вимог пункту 152.9 статті 159 цього Кодексу, звітним (податковим) періодом є календарний квартал. Таким чином, граничним терміном сплати податку на прибуток є 20 число, слідуючого за наступним за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу місяцем.
Крім того, що Податковий кодекс України встановлює порядок відліку строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, як самостійно визначеного платником податків, так і визначеного податковим органом, він передбачає і окремі випадки, коли відлік строків сплати здійснюється в особливому порядку.
Разом з тим статтею 100 Податкового кодексу України передбачено розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.
Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Податкового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.
В силу вимог пункту 100.2 статті 100 Податкового кодексу України, платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу стосовно загальнодержавних податків та зборів у межах одного бюджетного року, відповідно до пункту 100.8 вказаної статті, приймається керівником контролюючого органу (його заступником). Згідно з пунктом 100.6. вказаної статті, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення. Договори про розстрочення (відстрочення), відповідно до підпункту 100.12.2. пункту 100.12 статті 100 Податкового кодексу України, можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу, зокрема, якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.
Відповідно до пункту 1.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України №1036 від 24.12.2010 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1431/18726, строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом державної податкової служби рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.
Крім того, відповідно до пункту 3.9 цього Порядку, на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу).
Згідно пункту 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України №1036 від 24.12.2010 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1431/18726, лише з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених Податковим кодексом України.
Відповідно до ст. 72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В супереч положень ч.2 ст. 71 КАС України, відповідач не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.
Доказів того, що описані вище рішення Костопільської МДПІ про розстрочення податкового боргу позивачу - скасовані, чи договора про розстрочення податкового боргу, прийняті на підставі вказаних рішень - розірвані, представником відповідача не надано.
Враховуючи все вище викладене разом, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, а відтак позивачу слід присудити понесені ним судові витрати.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції:
- №0001821630 від 12 вересня 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 2244,38 грн.;
- №0002501630 від 03 листопада 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 394, 24 грн.;
- № 0002511630 від 03 листопада 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 58, 01 грн.;
- №0004071530 від 09 вересня 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток в сумі 1469,68 грн.;
- №0005181530 від 09 вересня 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток в сумі 249, 93 грн.;
- №0005741530 від 15 грудня 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податку на прибуток в сумі 450, 51 грн.;
- №00039015 30 від 06 вересня 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю в частині 1109,42 грн.;
- №0004871530 від 17 жовтня 2011 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю в частині 50,59 грн.;
- №0000201530 від 16 лютого 2012 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю в частині 2903, 89 грн.
Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Костопільський завод будівельних матеріалів і базальтових виробів" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107,30 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Сало А.Б.