Дата документу 12.10.2012

Справа № 2-1771/2011

Провадження № 2/1511/194/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2012р. Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого -судді Ледньової Т.В.,

при секретарі -Маратовій В.С.,

з участю

представника позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

третьої особи -ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Іллічівську Одеської області справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання спадщини прийнятою, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2011р. до Іллічівського міського суду Одеської області надійшла позовна заява (а.с.4-6), яка під час судового розгляду була уточнена (а.с.77, 98, 118-119).

В судове засідання позивач не з'явилась, представником позивача подані заяви з клопотанням про розгляд справи у відсутності позивача (а.с.42, 62).

Представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги в редакції заяви від 21.09.2012р. (а.с.118-119), просить визнати ОСОБА_7 таким, що прийняв спадок -Ѕ частку житлового будинку з прибудовами, розташованого в АДРЕСА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_8, посилаючись на ті обставини, що чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 прийняв спадщину -Ѕ частину вказаного будинку, на якій було складено заповіт, т.я. їх сім'я як і до смерті ОСОБА_8 так і після смерті ОСОБА_8 користувалась спадковим майном: використовували город для забезпечення сім'ї фруктами та овочами, гостили в будинку, в якому проживала ОСОБА_6, використовували гараж для власних потреб, приймали участь в ремонтних роботах, що після смерті ОСОБА_7 позивач та її діти продовжують користуватись зазначеним спадковим майном.

Відповідач ОСОБА_6 не з'явилась до суду, надала заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с.87), в якій зазначила, що позов не визнає, що підтримує письмові заперечення її представника ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_5 не визнав, посилаючись у виступі в суді і в письмових запереченнях (а.с.43-45, 99-100) на ті обставини, що рідний брат відповідача ОСОБА_7 свідомо не виконував ніяких дій для прийняття спадщини за заповітом, чим фактично відмовився від спадщини з урахуванням сімейної домовленості і отримання грошей від продажу будинку в 1983р.; що після смерті матері ОСОБА_7 на протязі 6 років не пред'являв будь-яких вимог; що в силу родинних стосунків ОСОБА_6 дозволила зберігати тимчасово майно ОСОБА_4 в гаражі та пригощала родину позивача фруктами, овочами, а ті допомагали виконувати деякі сільськогосподарські роботи.

Третя особа ОСОБА_3 -дочка позивача була опитана у якості свідка на підставі заяви на а.с.109 та ст.184 ЦПК України. ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги і суду пояснила, що після смерті бабусі ОСОБА_8 в спірному будинку стала проживати тітка -відповідачка ОСОБА_6, а батько ОСОБА_7 планував переїхати в цей будинок після виходу на пенсію, що після смерті бабусі їх родина користувалась земельною ділянкою, гаражем, приймали участь в ремонтних роботах.

Третя особа ОСОБА_4 підтримав позовні вимоги своєї матері ОСОБА_5, суду пояснив, що підтримує пояснення ОСОБА_3, що конфлікти з відповідачкою ОСОБА_6 стали виникати після смерті їх батька ОСОБА_7, що з 2010р. їх позбавили можливості користування будівлями та ділянкою.

Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, допитавши свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, з'ясувавши обставини справи та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені слідуючі факти та відповідні правовідносини.

Із копії свідоцтва про шлюб (а.с.8) слідує, що з 15.12.1959р. позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_7.

Копією свідоцтва про смерть (а.с.8а) підтверджується, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2

Із копії заповіту (а.с.7) вбачається, що 01.03.1990р. ОСОБА_8 заповіла належний їй будинок з господарськими спорудами, розташовані в м.Іллічівську Одеської області вул.Приморська, 15, в рівних долях відповідачці та ОСОБА_7

Копією свідоцтва про смерть (а.с.8б) підтверджується, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 04.11.2010р. було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним (а.с.46-48). Зазначене рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12.01.2011р. (а.с.49-51). Із цих судових рішень слідує, що після смерті ОСОБА_8 її донька ОСОБА_6 звернулася до нотаріальної контори та 22.02.1992р. отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, що син померлої ОСОБА_7 в установленому законом порядку до нотаріальної контори не звертався, заповіт не реалізував, та не вчинив дії, що свідчать про прийняття спадщини, зазначені в ст.549 ЦК України, який діяв на момент відкриття спадщини; що ОСОБА_3, ОСОБА_4 підтвердили в суді апеляційної інстанції, що їх батько ОСОБА_7 знав про оформлення його сестрою спадщини після смерті матері, але сам спадщину на себе не оформляв; що ОСОБА_7 протягом шести років (з часу смерті матері і до своєї смерті) не прийняв спадщину і відповідно до ч.2 ст.553 ЦК України вважається, що він добровільно відмовився від спадщини, оскільки не вчинив жодної дії, що свідчить про прийняття спадщини (ст.549 ЦК).

Свідок ОСОБА_9 - сестра позивача суду пояснила, що спір виник після смерті ОСОБА_8, що сім'ї сторін спільно користувались спадковими будівлями, огородом, робили ремонт, що ці відомості вона отримала від ОСОБА_5 під час спілкування та під час перебування в гостях на спірній ділянці в 1996-1997р.р.

Свідок ОСОБА_10 -знайомий ОСОБА_4 суду пояснив, що зі слів ОСОБА_4 йому стало відомо про заповіт, складений ОСОБА_8, що після смерті ОСОБА_8 він був у спірному домоволодінні, коли допомогав ОСОБА_4 забирати із гаража будівельні матеріали, що він не знає чи користувались у той період будинком ОСОБА_4 та члени його родини.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що його сестра була у шлюбі з родичем позивача, що вони є земляками і тому спілкувались з ОСОБА_8, що ОСОБА_7 приходив до матері і у всьому їй допомагав, однак після смерті ОСОБА_8 він в спірному будинку не був і не знає, що там відбувалось, що йому відомо, що спір у сторін виник після смерті ОСОБА_7

Із довідки на а.с.18 та копії домової книги на а.с.102-104 вбачається, що після смерті ОСОБА_8 в будинку зареєстрована відповідачка з 1996р., що позивач та члени її родини в будинку не реєструвались.

Відповідно до п.п4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003р.) Цивільний кодекс України (2003р.) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ст.549 ЦК України (1963р.) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину. якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він надав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини; вказані дії повинні бути вчинені на протязі 6 місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.553 ЦК України (1963р.) вважається таким, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної дії, передбаченої ст.549 ЦК України, що свідчить про прийняття спадщини.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу; що докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд вважає, що стороною позивача позовні вимоги та їх обґрунтування не доведені. При цьому суд бере до уваги судові рішення на а.с.46-48, 49-51, що набрали законної сили, і те, що обставини, встановлені цими рішеннями, згідно ч.3 ст.61 ЦПК України не доказуються при розгляді цієї справи.

За таких обставин позов ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.549, 553 ЦК України (1963р.), ст.ст.10, 11, 60, 61, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: