Провадження № 4/205/33/2012 р.
Справа № 205/830/2012 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2012м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Саландяк О.Я.
з участю секретаря Кащенко Г.Р.,
прокурора Семчука М.В.,
слідчого Козубовського В.Т.,
скаржника ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого ЛВ на ст. Жмеринка УМВС України на Південно-Західній залізниці Козубовського В.Т. від 13.01.2012 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України, -
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на постанову від 13.01.2012 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України та прийняття до свого провадження. Вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.ст. 94,98 КПК України та підлягає скасуванню. Свої вимоги мотивував тим, що його усна вказівка від 29.12.2011 року, як виконуючого обов»язки заступника начальника ВЧ-2, яку він дав працівникам ВЧ-2 про зняття з неробочого вагону №032-314887, одинадцяти акумуляторних батарей для приведення їх в робочий стан та зарядки була пов'язана з виробничою необхідністю. Така необхідність зумовлена зверненням до нього начальника вокзалу ст. Вінниця ОСОБА_4 з проханням надати йому бувші у використанні акумулятори взамін на не робочі, в зв'язку з тим, що у багажному відділенні залізничного вокзалу прийшов у неробочий стан електровізок. Оскільки обидві станції є структурними підрозділами ДТГО «Південно-Західна залізниця» скаржник на такий обмін погодився та мав намір надалі його документально оформити. Перевозив акумулятори своїм особистим транспортом тому, що проживає в м. Вінниці, затриманий був поряд із територією Вагонної дільниці ст.Жмеринка по вул. Київській в м. Жмеринці. Вважає, що в його діях відсутня об'єктивна сторона злочину, передбачена ч.2 с.191 КК України, що передбачає привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, оскільки майно (акумулятори) залишилось у власності та оперативному управлінні того самого власника ДТГО «Південно-Західна залізниця», відчуження, витрачення майна не відбулось. Також у матеріалах дослідчої перевірки відсутні докази наявності у ОСОБА_1 умислу на крадіжку акумуляторних батарей та корисливого мотиву. Тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню як така, що винесена без законних на те підстав, як незаконна та необґрунтована.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 скаргу підтримали з підстав, які в ній викладені. Пояснили суду, що вважають оскаржену постанову про порушення кримінальної справи, винесеною з порушенням вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України. У слідчого на час порушення кримінальної справи не було приводів та підстав для порушення відносно ОСОБА_1 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України. Просили винести постанову, якою задовольнити скаргу, скасувати оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 Надали суду копії рапорта без дати головного інженера вокзалу ст.Вінниця ОСОБА_5 про можливість заміни акумуляторних батарей на ст. Жмеринка, копію акта від 22.12.2011 року про необхідність звернення до вагонної дільниці ст.Вінниця про можливість заміни акумуляторних батарей на ст. Жмеринка, які вони отримали на ст. Вінниця та листа начальника вагонної дільниці ст. Вінниця від 29.12.2011 року щодо заміни та оновлення груп несправних акумуляторних батарей в кількості 11 штук, який надійшов на ст. Жмеринка та зареєстрований на початку січня 2012 року та містить відповідну резолюцію начальника для виконання.
Слідчий Козубовський В.Т. проти задоволення скарги заперечив, вважає, що вона винесена за наявності всіх необхідних приводів та підстав.
Прокурор вимоги скарги заперечив. Вважає, що були всі законні приводи та підстави до порушення кримінальної справи. Просить відмовити в задоволенні скарги.
У судовому засіданні вислухавши скаржника, його адвоката, пояснення прокурора, дослідивши матеріали на підставі яких була порушена кримінальна справа, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав:
У відповідності з вимогами ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи приводи передбачені ч.1 ст.94 КПК України, чи мала особа яка порушила справу, достатньо даних, які вказували на наявність ознак злочину (ч.2 ст.94 КПК України); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи , і чи було додержано нею встановлений для цього порядок ( ст.98 КПК України). Водночас суд, розглядаючи справи такої категорії, не вправі розглядати та вирішувати заздалегідь ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті.
Судом встановлено, що 13 січня 2012 року старшим слідчим ЛВ на ст. Жмеринка УМВС України на Південно-Західній залізниці Козубовським В.Т. порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України.
Оскільки скаржник ОСОБА_1 є особою, щодо якої винесена постанова про порушення кримінальної справи і стосується особисто його інтересів, то він має право на її оскарження.
Приводом для порушення кримінальної справи стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину у матеріалах дослідчої перевірки, які зареєстровані належним чином.
Згідно із ч. 2 ст. 94 КК України, підставами до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. На даній стадії перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину. При цьому, закон не вимагає щоб органи дізнання, досудового слідства при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавали докази або вважали встановленими будь-які обставини.
Підставами для порушення вищезазначеної кримінальної справи стали достатні дані про наявність в діях ОСОБА_1 об'єктивних ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України. Такі дані містились в протоколі огляду автомобіля (а.с.6), відповідно до якого в багажному відділенні автомобіля НОМЕР_1 виявлено ящик із одинадцятьма акумуляторами; в протоколі огляду вагону від 23.12.2011 року (а.с. 10), відповідно до якого у вагоні №03231487 виявлено відсутність одинадцяти акумуляторних батарей; в поясненнях ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с.11-13), які за вказівкою керівництва зняли із вагону акумулятори та зарядили їх; в поясненнях бригадира ОСОБА_9 (а.с.14), відповідно до яких в.о. заступника начальника ВЧ-2 по ремонту та експлуатації пасажирських вагонів ОСОБА_1 усно повідомив його про необхідність зарядити одинадцять акумуляторних батарей на неробочому вагоні та зняти їх з вагону, про що ОСОБА_9 і зробив відповідне розпорядження; в поясненнях ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 (а.с. 15-17), які за вказівкою ОСОБА_1 здійснили погрузну одинадцяти акумуляторних батарей в автомобіль НОМЕР_2; в поясненнях начальника ст. Вінниця ОСОБА_4 (а.с.18-19), який вказав, що дійсно звертався до ОСОБА_1 із проханням про обмін трьох акумуляторних батарей, що доручив головному інженеру ОСОБА_5, а до начальника ст. Жмеринка ОСОБА_13 він із питанням обміну батарей не звертався, бухгалтерських документів щодо обліку не складалось та процедура обміну цінностями була порушена; в переліку основних засобів ст. Жмеринка (а.с. 23), відповідно до якого вагон пасажирський №31487 рахується як основний засіб під №162 та відповідно до довідки на вагон 03231487 (а.с.25) укомплектований всіма основними запчастинами та виключений з робочого парку; в протоколі огляду одинадцяти акумуляторних батарей (а.с.28) від 04.01.2012 року, які були вилучені із автомобіля НОМЕР_1, десять з яких виявились придатними до використання; в довідці №24 від 05.01.2012 року (а.с.29), відповідно до якої загальна вартість вилучених акумуляторів складає 5233,22 грн.; в наказі від 19.01.2010 року (а.с.30) про покладення на ОСОБА_1, начальника пункту технічного обслуговування вагонів вагонної дільниці ст. Жмеринка виконання обов»язків заступника начальника цієї ж дільниці з 20.01.2010 року; в посадовій інструкції (а.с. 31-32) начальника пункту технічного обслуговування ОСОБА_1, затвердженій начальником Вагонної дільниці ст. Жмеринка 22.12.2008 року, з якою скаржник ознайомлений 22.12.2008 року.
Надані в судовому засіданні ОСОБА_1 ксерокопії рапорта без дати головного інженера вокзалу ст. Вінниця ОСОБА_5 про можливість заміни акумуляторних батарей на ст. Жмеринка, копію акта від 22.12.2011 року про необхідність звернення до вагонної дільниці ст.Вінниця про можливість заміни акумуляторних батарей на ст. Жмеринка, які вони отримали на ст.. Вінниця та листа начальника вагонної дільниці ст. Вінниця від 29.12.2011 року щодо заміни та оновлення груп несправних акумуляторних батарей кількості 11 штук, який надійшов на ст. Жмеринка та зареєстрований на початку січня 2012 року суд до уваги не приймає, оскільки їх оцінка, так само як і встановлення та формулювання складу злочину має здійнюватись органами досудового слідства при провадженні слідства.
Перевіривши наявність приводів і підстав для винесення оскаржуваної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи, і не вирішуючи ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, суд дійшов висновку про дотримання слідчим ЛВ на ст. Жмеринка УМВС України на Південно-Західній залізниці Козубовським В.Т вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи. Тому скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого ЛВ на ст. Жмеринка УМВС України на Південно-Західній залізниці Козубовського В.Т. від 13.01.2012 року про порушення відносно нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 191 КК України - залишити без задоволення.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області на протязі семи діб з дня її винесення.
Суддя