Справа № 2-1361/2011 Провадження № 22-ц/0290/2547/2012Головуючий в суді першої інстанції:Сєчко В.Л.

Категорія: 31 Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2012 м. Вінниця

11 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Марчук В.С.

Суддів: Колоса С.С., Іващука В.А.

При секретарі: Пишному О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11квітня 2012 року по справі за позовом Козятинського транспортного прокурора в інтересах держави в особі державного закладу «Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці» про відшкодування шкоди, завданої в результаті вчинення злочину, -

В С Т А Н О В И Л А:

12.09.2012 року позовом Козятинський транспортний прокурор в інтересах держави в особі державного закладу «Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці» звернувся в Козятинський міськрайонний суд Вінницької області з даним позовом.

Свої вимоги прокурор обґрунтував тим, що постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10.08.2011 року відповідач ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності з закриттям кримінальної справи по ст. 191ч.2 КК України на підставі ст. 48 КК України, оскільки на час розгляду справи у суді відповідач, будучи звільненим з займаної посади, перестав бути суспільно небезпечним. Вчиненими злочинними діями, які полягали у тому, що ОСОБА_2, працюючи на посаді головного лікаря державного закладу «Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці» та будучи службовою особою, шляхом зловживання своїм службовим становищем , умисно з корисливих мотивів заволодів та розтратив кошти ввіреної йому державної установи у розмірі 4878 грн., заподіявши позивачу, тим самим, зазначену матеріальну шкоду Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності відбулося не за реабілітуючими обставинами, прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь позивача вказану матеріальну шкоду.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2012 року позов було повністю задоволено.

ОСОБА_3., який діє за довіреністю в інтересах відповідача, не погодився з рішенням суду першої інстанції і оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи; недоведені позивачем обставини, що мають значення для справи, суд вважав встановленими; висновки суду не відповідають дійсності. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у позові відмовити, постановити окрему ухвалу на дії прокурора та стягнути з позивача на користь відповідача понесені витрати.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дотримався зазначених вимог закону.

Так, судом встановлено, що з 25.05.2009 року по 18.04.2011 року ОСОБА_2 працював головним лікарем державного закладу «Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці».Згідно з матеріалами кримінальної справи №1-293/11 він був притягнутий до кримінальної відповідальності по ч.2 ст.191 КК України за те, що внаслідок видачі ним незаконного наказу №210 від 18.12.2009 року «Про преміювання працівників державного закладу «Відділкова лікарня станції Козятин Південно-Західної залізниці», йому, як головному лікарю, було незаконно нараховано і виплачено 2585 грн. премії. На підставі цього ж наказу було незаконно нараховано і виплачено 2293 грн. премії головному бухгалтеру закладу ОСОБА_4 Внаслідок вчиненого злочину ОСОБА_2 привласнив , зловживаючи своїм службовим становищем 2585 грн. та розтратив 2293 грн., чим завдав державному закладу шкоди на суму 4878 грн.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 1.08.2011 року, постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 серпня 2011 року відповідача було звільнено від кримінальної відповідальності по ст.191 ч.2 КК України на підставі ст.48 КК України у зв`язку зі зміною обстановки, а саме: у зв`язку з тим, що 18.04.2011 року він був звільнений з посади головного лікаря і перестав бути суспільно небезпечним.

Зазначені обставини відповідають дійсності, оскільки вони підтверджуються постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10.08.2011 року (а/с5), у якій ці обставини викладені; з якими ОСОБА_2 погодився разом зі своїм адвокатом , звернувшись з заявою про звільнення його від кримінальної відповідальності за вказані дії.

А, так-як встановлено, що відповідач вчинив злочинні діяння і заподіяв ними саме ту шкоду, яка зазначена у позовній заяві, то оскільки ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності, тобто звільнено від застосування до нього, передбачених КК обмежень його прав і свобод, а не виключено його відповідальність у зв`язку з відсутністю складу злочину, таке звільнення не є реабілітуючою обставиною і зобов`язує винну особу відшкодувати шкоду, заподіяну злочином.

Виходячи з викладеного, суд правомірно застосував ст.1166 ЦК України та задовольнив позовні вимоги у повному обсязі.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому його необхідно залишити без змін.

Доводи апелянта про те, що суд неповно з`ясував обставини справи, а саме обставини щодо законності чи незаконності наказів про преміювання, безпідставні тому, що вони суперечать нормі ч.4 ст .61 ЦПК України. У даному випадку постанова суду про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності по ст.48 КК України прирівнюється до вироку, оскільки вона несе в собі волю Держава, яка виражається у відмові від застосування до особи, яка вчинила злочин, передбачених кримінальним кодексом обмежень її певних прав і свобод.

Також не спростовує апеляційна скарга і висновків суду про дотримання позивачем та прокурором строків позовної давності, виходячи з норми ст.233 ч.ч.3,4 КЗпП України та того, що вина у заподіянні шкоди ОСОБА_2 була доведена саме постановою суду від 10.08.2011 року і лише з цього часу стало відомо, що діями відповідача закладу заподіяна шкода.

Отже апеляційна скарга не спростовує рішення суду першої інстанції, тому її слід відхилити.

На підставі наведеного та керуючись ст., ст.307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє за довіреністю ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2012року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту її проголошення та з цього ж моменту може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча :

Судді: