Справа № 212/6734/2012 Провадження № 22-ц/0290/2758/2012Головуючий в суді першої інстанції:Іщук Т.П.

Категорія: 27 Доповідач: Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів : Медвецького С.К. Чуприни В.О.,

при секретарі :Яблонській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м.Вінниці від 17 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Вінниці за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору закритого акціонерного товариства науково-виробнича фірма «Елекомс», ОСОБА_3, Вишенського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про визнання припиненим договору поруки, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в особі Обласного відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Вінниці (надалі-Банк), обгрунтовуючи свої вимоги тим, що між ним та Банком був укладений договір поруки, за умовами якого, він зобов'язався солідарно відповідати перед Банком за виконання ЗАТ НВФ «Елекомс» як боржником своїх зобов'язань, що виникають з кредитного договору. Вважаючи, що право вимоги відповідачем втрачено, оскільки останнім не було пред'явлено вимоги до поручителя про примусове виконання зобов'язання протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором, просив визнати договір поруки припиненим.

Рішенням Ленінського районного суду Вінницької області від 17.08.2012 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи й обговоривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів визнала, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 212 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Встановлено, що 27.09.2007 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, за яким поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник в разі порушення останнім взятих на себе зобов'язань.

Заочними рішеннями Ленінського районного суду м.Вінниці від 10.03.2010 року та 06.05.2010 року з ОСОБА_2 та ЗАТ ВНФ «Елекомс» в солідарному порядку на користь ПАТ «АК промислово-інвестиційний банк» стягнуто заборгованості у сумах відповідно 462108,36 грн. та 156759,85 грн.

Згідно положень, викладених в п.24 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову.

Відмовляючи в позові, суд правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для застосування ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки банк скористався своїм договірним правом на дострокове повернення кредиту через порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Згідно ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству.

За правилами ч.4.ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Тобто, закон пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою.

Умовами договору поруки передбачено строк дії договору, а саме з моменту підписання до повного погашення зобов'язання, в забезпечення якого надано поручительство, а також договорів про внесення змін до нього.

Таким чином, підстави для припинення поруки відсутні, оскільки закон пов'язує припинення договору поруки не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою, а зі зміною основного зобов'язання з моменту підписання до повного погашення зобов'язання за кредитним договором.

Матеріалами справи підтверджується та не спростовується позивачем факт направлення банком вимог про дострокове погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів за користування ним. Про пред'явлення вимог банком свідчать і позовні заяви, за наслідками розгляду яких було прийнято відповідні судові рішення.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому, ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду Вінницької області від 17 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді:

З оригіналом вірно: