Справа № 212/3282/2012 Провадження № 22-ц/0290/2861/2012Головуючий в суді першої інстанції:Іщук Т.П.

Категорія: 41 Доповідач: Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Іванюка М.В., Медвецького С.К., з участю секретаря Руденко О.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Леннінського районного суду м. Вінниці від 31 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, вселення, -

встановила:

В листопаді 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд з цим позовом, відповідно до якого просили зобов'язати ОСОБА_2 не чинити їм перешкод у користуванні житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, вказуючи, що з 23 грудня 1987 року по 2 червня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 червня 2010 року задоволено позов ОСОБА_2 - визнано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 таким, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, у зустрічному позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на цю квартиру, поділ спільного майна подружжя відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2010 року скасоване рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 16 червня 2010 року в частині визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 таким, що втратили право користування житловим приміщенням, у задоволенні цього позову ОСОБА_2 відмовлено, в решті рішення залишено без змін.

Не зважаючи на ці рішення в 2009 році відповідачка змінила замок на вхідних дверях і не допускає позивачів в квартиру.

Рішенням Ленніського районного суду м. Вінниці від 31 серпня 2012 року позов задоволено, усунуто перешкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у користуванні квартирою АДРЕСА_1, зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у користуванні цим житловим приміщенням, стягнуто з відповідачки на користь позивачів 8,50 грн. судового збору та 37.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, і ухвалити нове рішення про відмову задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду не відповідає з огляду на таке.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із того, що не дивлячись на припинення сімейних відносин з власницею квартири ОСОБА_2, позивачі в силу ч. 4 ст. 156 ЖК УРСР не втратили права користування спірним жилим приміщенням; рішенням апеляційного суду Вінницької області від 21 жовтня 2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 таким, що втратили право користування житловим приміщенням, однак відповідачка змінила замок на вхідних дверях, чим чинить перешкоди позивачам у реалізації їх права користування цим приміщенням, а відтак це право підлягає судовому захисту.

З таким висновком погодитись не можна, тому що суд першої інстанції дійшов його з порушенням норм процесуального права, зокрема, не повно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15 лютого 2012 року, яке згідно з ухвалою апеляційного суду Вінницької області набрало законної сили 26 березня 2012 року, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні належним їй нерухомим майном, визнано ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України особа має право на захист свого цивільного права у різі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовим рішенням, що набрало законної сили, визнані такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1, то підстав для його захисту і, відповідно, зобов'язання відповідачки не чинити позивачам перешкод в користуванні спірним жилим приміщенням у суду першої інстанції не було.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-315, 317, 319, ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Леннінського районного суду м. Вінниці від 31 серпня 2012 року скасувати.

У позові ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням, вселення відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Оригіналу відповідає: