Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 2-306/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2011 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.О., при секретарі Ступак Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»про стягнення не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та індексу інфляції,

на підставі ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст..625 ЦК України, ст.ст. 38, 47, 116, 117, 232 КЗпП України, - суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»на користь ОСОБА_1 53867 грн. 04 коп. - не виплаченої заробітної плати; 76589 грн. 99 коп. - середнього заробітку за час затримки розрахунку; 4740 грн.25 коп. -індексу інфляціцї.

Стягнути з ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»1352 грн. судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його оголошення до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.

Суддя:І. О. Патраманський

Справа № 2 -306 /2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2011 року м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І.О., при секретарі Ступак Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ладижин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та індексу інфляції,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 21.07.2011 року звернувся в суд з цим позовом і повідомив, що з 24.04.2009 року працював на посаді голови наглядової ради ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли», 16.08.2010 року звільнився з роботи за власним бажанням. На день звільнення з ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»позивачу була нарахована, але не виплачена заробітна плата.

В зв'язку з цим просив суд стягнути з ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»на його користь нараховану, але невиплачену заробітну плату з вересня 2009 року по 16.08.2010 року в розмірі 48059 грн. 34 коп. і середнього заробітку за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 17.08.2010 року по 21.07.2011 рік в сумі 98583 грн. 15 коп.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»невиплачену заробітну плату за період роботи головою наглядової ради на підприємстві з 24.04.2009 року по 16.08.2010 рік в розмірі 53867 грн. 04 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 17.08.2010 року по 19.12.2011 рік в розмірі 76589 грн. 99 коп. та інфляційні витрати в розмірі 4740 грн. 25 коп. за період затримки по виплаті заробітної плати з 16.08.2010 року по 19.12.2011 рік.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просили суд задовольнити їх.

Представник відповідача визнав позовні вимоги частково. Підтвердив факт наявності заборгованості по заробітній платі ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»перед ОСОБА_1 в розмірі 19581 грн. 70 коп. та інфляційних втрат на цю суму, але заперечив щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з тих підстав, що підприємство не одноразово зверталось до ОСОБА_1 з приводу явки та проведення взаєморозрахунків, шляхом зарахування заборгованої заробітної плати позивача на його борги перед підприємством. ОСОБА_1 не з'являвся на запрошення, тому за таких обставин, на думку представника відповідача, вина підприємства в тому, що своєчасно позивачу не виплачено заборговану заробітну плату відсутня.

Дослідивши докази і давши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та індексу інфляції обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 10 , 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді голови наглядової ради ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли» з 24.04.2009 року по 16.08.2010 рік з встановленою заробітною платою, згідно із штатним розписом, в розмірі 5000 грн. щомісячно. Дана обставина сторонами не заперечувалась, тому, відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, ці обставини не підлягають доказуванню.

Відповідачем по справі ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»в день звільнення ОСОБА_1, 16.08.2010 року виплату всіх належних працівнику сум не проведено.Заборгованості по виплаті заробітної плати становить 53 867 грн. 04 коп..

Ці факти стверджуються сукупністю доказів.

З математичних розрахунків видно, що ОСОБА_1 працював на посаді голови наглядової ради п'ятнадцять з половиною місяців, у зв'язку з цим підприємство мало виплатити позивачу (15 місяців 15 днів * на 5000 грн.) - 77500 грн. 00 коп. заробітної плати.

З розрахункових листів, відомостей, видаткових ордерів по виплаті заробітної плати, видно, що за період з 24.04.2009 року по 16.08.2010 рік підприємство виплатило позивачу лише 23 632 грн. 96 коп. Таким чином ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»не виплатив ОСОБА_1 (77500 грн. 00 коп. заробітної плати, яку заробив ОСОБА_1 відняти 23 632 грн. 96 коп. виплаченої заробітної плати за період з 24.04.2009 року по 16.08.2010 рік) 53 867 грн. 04 коп. заробітної плати.

З показів сторін видно, що в день звільнення з посади голови наглядової ради ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли», 16.08.2010 року ОСОБА_1 не було виплачено усіх нарахованих йому коштів.

Тому, суд вважає, що позов про стягнення невиплаченої заробітної плати обґрунтований та підлягає задоволенню.

Позов про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку також обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На підставі п.1 розділу першого та п.2 розділу другого Порядку нарахування середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, з послідуючими змінами та доповненнями, середній заробіток позивача для нарахування боргу за час затримки розрахунку при звільненні повинен розраховуватись за два повних місяці, що передували звільненню.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає (5000 грн. + 5000 грн. заробітної плати за липень, червень 2010 року поділити на 44 робочі дні за два останні місяці: 22 робочі дні у червні 2010 року та 22 робочі дні у липні 2010 року ) - 227 грн. 27 коп.

Період прострочення по виплаті заборгованої заробітної плати, з 17.08.2010 року по 19.12.2011 року, становить 337 робочих днів. Загальний розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 17.08.2010 року по 19.12.2011 рік становить (227 грн. 27 коп. помножити на 337 днів) - 76 589 грн. 99 коп.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці »компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги у порядку встановленому чинним законодавством.

З таблиці індексу інфляції та згідно математичних розрахунків видно, що на 53 867 грн. 04 коп. невиплаченої заробітної плати необхідно виплатити 4 740 грн. 25 коп. інфляційних втрат за несвоєчасно виплачену заробітну плату.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 4740 грн.25 коп., у зв'язку із затримкою виплати заробітної плати з 17.08.2010 року 19.12.2011 року, підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги покази представника відповідача про те, що позивачу не була виплачена заробітна плата з метою погашення заборгованості перед ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли», оскільки такий порядок вирішення спорів не передбачається законодавством.

Суд також не приймає до уваги заперечення представника відповідача про те, що ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»має борг перед ОСОБА_1, в сумі лише 19 581 грн. 70 коп., так як, по-перше, це спростовується вище приведеними доказами: касовими ордерами, платіжними відомостями, з яких видно, що борг підприємства перед ОСОБА_1 складає 53 867 грн. 04 коп.; а по-друге, відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В судовому засіданні представник відповідача не зміг довести, що ОСОБА_1 була виплачена заробітна плата в періоди: з 24.04.2009р. по 24.08.2009 р., з 24.10.2009 р. по 24.11.2009р., з 24.12.2009 р. по 24.02.2010 р., з 24.04.2010 р. по 24.07.2010 р. та періоди з 24.10.2009 р. по 24.11.2009 р., з 24.12.2009 р. по 24.01.2010р., з 24.04.2010 р. по 24.05.2010р., 24.06.2010 р. по 24.07.2010 р. заробітна плата позивачу була виплачена тільки частково.

Суд не приймає до уваги стверджень представника відповідача про те, що заробітна плата не виплачена ОСОБА_1 з його ж вини, так як він не з'явився на підприємство, оскільки ці ствердження спростовані видатковими ордерами за лютий, березень та квітень 2011 р., з яких видно, що підприємство після звільнення ОСОБА_1, неодноразово перераховувало йому борги по заробітній платі, ці ствердження також спростовані показами представника відповідача з яких видно, що заробітна плата не виплачувалась ОСОБА_1, так як підприємство мало намір за рахунок цих коштів погасити борг ОСОБА_1 перед ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли».

На підставі ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, керуючись ст..625 ЦК України, ст.ст. 38, 47, 116, 117, 232 КЗпП України, ст. 34 Закону України «Про оплату праці »суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»на користь ОСОБА_1 53867 грн. 04 коп. - не виплаченої заробітної плати; 76589 грн. 99 коп. - середнього заробітку за час затримки розрахунку; 4740 грн.25 коп. -індексу інфляціцї.

Стягнути з ВАТ «Ладижинський завод силікатної цегли»1352 грн. судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його оголошення до апеляційного суду Вінницької області через Ладижинський міський суд.

Суддя