ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Справа № 2-А-1765/11

Головуючий у 1-й інстанції: Григорусь Н.Й.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"05" січня 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Богунського районного суду м.Житомира від "15" червня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання дій (бездіяльності) неправомірними, зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 15.06.2011р. позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_4 щорічної соціальної допомоги за 2011 рік у розмірах менших, ніж визначено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов'язано Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити нарахування та провести виплату недоплаченої ОСОБА_4 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, встановленого абзацом першим частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач - Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, 17.05.2011р. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності відповідача неправомірною та про стягнення з відповідача на користь позивача різниці недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги за 2011 рік відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у сумі 5532,00 грн.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що ОСОБА_4 має статус інваліда війни 2 групи (посвідчення серії НОМЕР_1, а.с.3).

Згідно ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції згідно із Законом від 25.12.1998р. №367-XIV щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Згідно змін, внесених Законом України від 28.12.2007р. №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину сьому статті 13 викладено в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України."

Однак, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008, вказані зміни визнано неконституційними, а отже ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має застосовуватись у чинній редакції.

Також, згідно з ч.3 статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Тому, пенсії та інші види соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування не можуть бути нижче від прожиткового мінімуму, який встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999р. №966-14 для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком застосовується прожитковий мінімум.

З вищезазначеного випливає, що прожитковий мінімум є основою для розрахунку мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України, та ґрунтується, зокрема, на частині 3 статті 46 Конституції, у відповідності до якої пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги не можуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, встановлений законом.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не можуть бути взяті до уваги, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на підвищення пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2004 р. №177 "Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", для подальшого перерахування їх місцевим органам праці та соціального захисту населення.

Вказана постанова містить положення й щодо того, що Міністерство оборони, інші силові структури мають забезпечувати подання місцевим органам праці та соціального захисту населення щороку до 1 березня списків ветеранів війни, яким зазначена у пункті 1 цієї постанови виплата передбачається законом про Державний бюджет на відповідний рік.

Згідно з Положенням про Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженим розпорядженням голови Житомирської обласної державної адміністрації №223 від 07.07.2006р., Центр є невід'ємною частиною системи соціального захисту населення, державною установою, завданням якої є забезпечення всіх видів соціальних виплаті (п. 3.1), їх нарахування, виготовлення виплатних документів (п.3.2), контроль за правильністю призначення, перерахунку, і виплаті всіх видів соціальної допомоги, цільовим використанням бюджетних коштів (п.3.3), облік фактичних видатків по даних виплатах та здійснення перерахунку соціальної допомоги (п.4.9), веде базу даних отримувачів соціальної допомоги (п.4.10).

Відповідно до листа Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації від 15.12.2009 року №6888/03-1 Управління, будучи головним розпорядником коштів на виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни, безпосередньо соціальні виплати не здійснює, а лише перераховує ці кошти за кошторисним призначенням - розпоряднику коштів для цієї мети - Житомирському обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на його реєстраційний рахунок для подальшої виплати ветеранам війни за місцем проживання.

Тобто, Головне управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації безпосередньо не здійснює соціальні виплати ветеранам війни й не має реєстраційних рахунків для обліку коштів та кошторисних призначень на здійснення зазначених виплат, воно, як головний розпорядник бюджетних коштів, здійснює розподіл бюджетних призначень між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня відповідно до кошторисних призначень.

Одночасно, слід зазначити, що Управління праці та соціального захисту населення, Управління Пенсійного фонду України тощо, в свою чергу, формують та подають Житомирському обласному центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат відповідні списки ветеранів війни.

Отже, Центр, здійснюючи надання соціальної допомоги ветеранам війни, отримавши списки ветеранів війни, має здійснювати їх перевірку та виплату грошової допомоги в розмірах, визначених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

А тому Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є належним відповідачем, розпорядником коштів на зазначену допомогу, якому затверджено кошторис доходів та видатків за бюджетною програмою "Щорічна грошова допомога ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" (КПКВ 2501150), і обслуговується в Державному казначействі м.Житомира й виплата щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни здійснюється на підставі поданих до Управління Державного казначейства України у м.Житомирі платіжних доручень Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що вбачається з листа Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області, наявного в матеріалах справи.

Отже, відповідач повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та провести позивачу відповідні нарахування та виплати з врахуванням фактично виплачених сум щорічної соціальної допомоги до 5-го травня.

Відповідно до ч.2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, судова колегія приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своєї бездіяльності, яка полягає у невиплаті позивачу соціальної допомоги до 5-го травня у розмірі, встановленому ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

При цьому, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з того, що вимоги про стягнення з відповідача соціальної допомоги у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування соціальних виплат замість органу, якому надані такі повноваження.

Також, суд першої інстанції обґрунтовано вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав відповідача здійснити нарахування та провести виплату позивачу недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5-го травня, хоча позивачем в позовній заяві і ставилась вимога про стягнення з відповідача вказаних соціальних виплат.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи ж відповідача не є переконливими, спростовуються наведеним вище та не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

При цьому, слід вказати, що суд першої інстанції в абзаці третьому резолютивної частини оскаржуваної постанови допустив описку щодо зазначення року, за який зобов'язано Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити нарахування та провести виплату недоплаченої ОСОБА_4 щорічної грошової допомоги до 5 травня, а саме: замість 2011 рік зазначив 2010 рік.

Допущена судом першої інстанції описка не впливає на правильність прийнятого судом рішення і може бути виправлена судом відповідно до вимог ст. 169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 197,198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м.Житомира від "15" червня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Житомирський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації вул.Черняховського, 15,м.Житомир,10014

4 - Головне управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації вул.Черняховського, 105,м.Житомир,10005