ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.11.06 р. Справа № 21/309а
Суддя Матюхін В.І. за участі секретаря судового засідання Борисової Г.О.
Розглянув справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЮКС ЛТД” м. Амвросіївка
до відповідача: Амвросіївської митниці
про зобов’язання провести розрахунок митних платежів за методом №1
Представники:
позивача: Носаль В.В. – юр.
відповідача: Смольнякова А.І. – гол. спец.-юр., Плітниченко М.П. – нач. відділу контролю
Суть справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю “ЛЮКС ЛТД” подано позов до Амвросіївської митниці про:
- зобов’язання провести розрахунок митних платежів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод №1), що надійшли від фірми “ГЕЦЕ ГМБХ” (Німеччина) на адресу позивача і були декларованими за методом 2;
- перерахування ТОВ “ЛЮКС ЛТД” зайво сплаченої суми митних платежів.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що:
- в специфікації №1 до контракту міжнародної купівлі – продажу товарів №1 від 09.09.05р. був обумовлений дисконт – 42% та об’єктний дисконт – 4% при кінцевій сумі контракту 5 349,51євро;
- контракт та специфікація підписані представниками сторін за 2 місяці до поставки товару ТОВ “ЛЮКС ЛТД”, зміни до контракту сторонами не вносились, незаконним контракт не визнано;
- затребувані від декларанта посадовою особою відділу контролю митної вартості та номенклатури Амвросіївської митниці додаткові відомості в день декларування товару не могли бути надані у зв’язку з находженням цих відомостей за кордоном;
- визначення посадовими особами митниці митної вартості товару у розмірі 9 351,19євро при заявленій митній вартості 5 349,49євро є необґрунтованим та завдало підприємству шкоду через сплату збільшеної суми митних платежів;
- застосування методу визначення за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) не відповідало обставинам;
- відповідно до ч.2 ст.266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);
- митний орган може самостійно визначити митну вартість лише у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей (ч.2 ст.265 Митного кодексу України);
- згідно ч.2 ст.265 Митного кодексу України сумніви посадових осіб повинні бути обґрунтованими.
Амвросіївська митниця позов не визнала з посиланням на те, що:
- контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів;
- ст.264 Митного кодексу України і п.4 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщується через митний кордон України (далі Порядок декларування) визначають, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі;
- посадові особи Амвросіївської митниці при визначенні митної вартості вантажу “приводи ТSА 160 для автоматичних розпашних дверей”, що надійшов на адресу позивача, діяли правомірно, на підставі та у межах своїх повноважень, передбачених Конституцією України та законами України;
- статтею 265 Митного кодексу України митному органу надано право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів та за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються;
- при визначенні митної вартості зазначеного вантажу посадові особи митниці керувалися Митним кодексом України, Порядком декларування митної вартості товарів, що переміщується через митний кордон України;
- відповідно до ст.259 Митного кодексу України митна вартість товарів – це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень Митного кодексу України;
- згідно ст. 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи;
- в порушення вимог ч.2 ст.264 Митного кодексу України декларантом не було надано жодного з затребуваних посадовою особою відділу контролю митної вартості та номенклатури додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості;
- митна вартість товару була визначена на основі другого методу визначення митної вартості – за ціною угоди щодо ідентичних товарів, на підставі вартості, зазначеної в інвойсі з врахуванням об’єктної скидки 4% та без врахування спеціальної скидки – 42%;
- позивач не надав належних доказів необґрунтованості дій посадових осіб митниці та чітко не визначив правову природу зайво сплаченої суми, не навів розміру стягуваної суми та її розрахунку;
- розрахунок митних платежів за методом за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод1), як і інші методи, передбачені Митним кодексом України, використовуються для визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, а не для розрахунку митних платежів, а митна вартість є базою для нарахування податків і зборів;
- митним законодавством України не передбачено визначення митної вартості товару за іншим методом після закінчення його митного оформлення;
- відповідно ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі незаконними діями посадових осіб органів державної влади, відшкодовується державою за рахунок грошових коштів, які їй належать на праві власності.
Розгляд справи закінчено 01.11.06р.
Для підготовки і оголошення судового рішення у засіданні оголошувалася перерва до 12-00год. 06.11.2006р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:
09.09.05р. ТОВ “ЛЮКС ЛТД” уклало з фірмою “ГЕЦЕ ГМБХ” (Німеччина) контракт №1 міжнародної купівлі-продажу товарів. На виконання контракту в листопаді 2005р. на адресу ТОВ “ЛЮКС ЛТД” надійшло 6 комплектів приводів для автоматичних розпашних дверей TSA 160, у тому числі 4 штовхаючих і 2 тягнучих.
Декларантом позивача для проведення декларування товару Амвросіївській митниці 11.11.05р. була подана вантажна митна декларація № 701000001/5/102043, до якої були додані зокрема такі документи: зовнішньоекономічна угода №1 від 09.09.05р., специфікація №1 від 09.09.05р., інвойс №20164290 від 19.10.05р.
В доданих до вантажної митної декларації документах зазначено, що на адресу ТОВ “ЛЮКС ЛТД” відправлено товар на суму 9 607,6 євро, та вказано, що позивачеві надається спеціальна скидка у розмірі 42% на кожну одиницю товару, зазначеного в інвойсі та об’єктивна скидка у розмірі 4%, тобто кінцева вартість товару становить 5 349,51євро, яка у ВМД визначена як 32531,57грн.
При декларуванні товару у посадових осіб Амвросіївської митниці виникли сумніви щодо застосування дисконту 42% на кожну одиницю товару, у зв’язку з чим посадовою особою відділу контролю митної вартості та номенклатури в усній формі були затребувані від декларанта додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару - каталоги, прайс-листи виробника, калькуляція фірми-виробника чи інші документи, що могли бути використані для підтвердження відомостей про можливість застосування скидки у розмірі 42%.
Ніяких додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом протягом 4-х днів митниці надано не було, в результаті чого, а також з огляду на те, що згідно відомостей митниці вартість комплекту приводу для автоматичних розпашних дверей TSA 160 фірми “ГЕЦЕ ГМБХ” (Німеччина) коливається в межах 1310,43 – 2929,14 євро, митна вартість товарів 15.11.05р. була визначена на підставі другого методу - за ціною угоди щодо ідентичних товарів та без врахування спеціальної скидки 42%. Довідка про визначення митної вартості товару № 091-А від 15.11.05р., у якій вартість 6 комплектів приводів для автоматичних розпашних дверей TSA 160 зазначена у розмірі 9 351,19євро, в цей же день передана декларанту. В цей же день митницею з посиланням на заниження митної вартості товару була оформлена картка відмови у пропуску товарів на митну територію України.
Після цього декларантом позивача для проведення декларування товару Амвросіївській митниці 15.11.05р. була подана нова вантажна митна декларація № 701000001/5/102077, у якій митна вартість зазначена 55 312,90грн., тобто вона визначена самостійно (у добровільному порядку, але з урахуванням позиції митниці, визначеної у довідці № 091-А від 15.11.05р.).
Зважаючи на те, що:
- частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено. що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- згідно ст.259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу;
- у відповідності зі статтею 262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи;
- згідно п.17 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України митний орган під час митного оформлення товарів здійснює контроль за правильністю визначення їх митної вартості, у тому числі за правильністю обрання та застосування методу такого визначення, повнотою (комплектністю) поданих документів та їх відповідністю вимогам, установленим законодавством;
- частиною 1 статті 264 Митного кодексу України обумовлено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
- відповідно ч.1 ст.261 відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України;
- відповідно п.18 Порядку декларування у разі коли декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість товарів або коли виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може вимагати подання декларації митної вартості та самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи, передбачені Митним кодексом України (92-15), на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно із зазначеним Кодексом;
- митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості (п.2 ст. 265 Митного кодексу України);
- згідно ч.2 ст. 264 Митного кодексу України у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;
- п.15 Порядку декларування передбачено, що для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів у разі потреби на вимогу митного органу можуть додатково подаватися такі документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника; калькуляція фірми-виробника на товари, митна вартість яких визначається; інші документи, що можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості;
- затребувані Амвросіївською митницею від декларанта додаткові документи для документального підтвердження застосування спеціальної скидки у розмірі 42%, яка суттєво впливає на розміри митної вартості товару, надані не були;
- відповідно ч.1 ст.268 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього;
- позивачем відмова у пропуску на митну територію України спірних товарів оскаржена не була;
- вантажна митна декларація № 701000001/5/102077 від 15.11.05р. подавалась у добровільному порядку,
господарський суд вважає дії митниці правомірними, а позов щодо зобов’язання провести розрахунок митних платежів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод №1), що надійшли від фірми “ГЕЦЕ ГМБХ” (Німеччина) на адресу позивача і були декларованими за методом 2 і перерахування ТОВ “ЛЮКС ЛТД” зайво сплаченої суми митних платежів не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на позивача.
Беручи до уваги вищенаведене, на підставі ст.19 Конституції України, ст. ст.259, 261, 262, 264, 268 Митного кодексу України, Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.03р. №1375 і керуючись ст.ст. 94, 153, п.1 ст.158, ст. ст.160 – 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “ЛЮКС ЛТД” у задоволенні позову до Амвросіївської митниці про зобов’язання провести розрахунок митних платежів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод №1), що надійшли від фірми “ГЕЦЕ ГМБХ” (Німеччина) на адресу позивача і були декларованими за методом 2 і перерахування ТОВ “ЛЮКС ЛТД” зайво сплаченої суми митних платежів.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Порядок і строки апеляційного оскарження.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Матюхін В.І.
Надруковано примірників:
1 – до справи;
1 – позивачу;
1 – відповідачу.
Виконала:
Тел.381-91-18