ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Справа № 2-а-1601/11

Головуючий у 1-й інстанції: Галацевич О.М.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"12" січня 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Соморовій В.А. ,

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "22" червня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною і зобов"язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2011 року позивач звернувся з зазначеним позовом, вказав, що проходив службу в органах Державної пенітенціарної служби України, 31.12.2010 року звільнений в запас і перебуває на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке при визначенні розміру його пенсії керувалося Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік», підпунктом 4 п. 29 розділу ІІ якого були внесені зміни до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до якого для обчислення розміру пенсії використав розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Враховуючи те, що рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення п. 4 п. 29 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» визнані неконституційними, позивач просив позов задовольнити та зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії на підставі ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виходячи із розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед його звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах за останній місяць перед звільненням, починаючи з часу призначення пенсії.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2011 року у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов в у повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах Державної пенітенціарної служби України. 31.12.2010 року позивача звільнено зі служби (а.с. 5), в зв'язку з чим він був взятий на пенсійний облік відповідачем по справі.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області при обчисленні пенсії позивачу використано довідку Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області від 28.01.2011 року №482 (а.с. 14) про грошове забезпечення позивача за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, (основні види грошового забезпечення за останньою штатною посадою, а додаткові за 24 календарні місяці служби перед звільненням), яке становило 3846,20 грн. (а.с. 13) і призначено розмір пенсії 65 % грошового забезпечення в сумі 2500,03 грн.

Вказані обставини підтверджені письмовими матеріалами справи.

У зв'язку із ухваленням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 у справі № 1-28/2008, відновлено дію ч. 3 ст. 43 Закону № 2262, а саме, «пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством».

Вказана норма Закону № 2262, передбачає обчислення пенсії саме із грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, а не із грошового забезпечення за останній місяць перед звільненням, як це вимагає позивач. Норми діючого чинного законодавства не передбачають призначення пенсій вказаній категорії осіб саме із грошового забезпечення за останній місяць перед звільненням.

Дана норма щодо обчислення грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням не визначає, що для призначення пенсій використовується виключно грошове забезпечення, яке отримував військовослужбовець за останній місяць перед звільненням зі служби, а встановлює, що для призначення пенсії використовується грошове забезпечення саме за його останньою штатною посадою перед звільненням, а не з будь-якої іншої посади за весь період служби. При цьому, положення ч. 3 ст. 43 Закону № 2262 взагалі не конкретизують за який період враховується грошове забезпечення для призначення пенсії ( за один календарний місяць, за 24 календарні місяці перед звільненням, за весь період перебування на останній штатній посаді перед звільненням тощо). Тобто, поняття «остання штатна посада перед звільненням» не є кількісним показником, який визначає період за який враховується грошове забезпечення для призначення пенсії, а є якісним показником, що встановлює з якої первинної структурної одиниці державного органу, його апарату (посади) враховується грошове забезпечення для призначення пенсії.

При цьому, військовослужбовець, може перебувати на останній штатній посаді перед звільненням протягом періоду більшого ніж один календарний місяць

Також, слід зазначити, що неконституційними визнані саме зміни внесені до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262, якими порядок формування грошового забезпечення для призначення пенсій визначався Кабінетом Міністрів України. При цьому, підставою для визнання неконституційними цих змін стало не невідповідність Основному Закону формування грошового забезпечення для призначення пенсій в порядку визначеному саме Кабінетом Міністрів України, а те, що внесення змін до окремих законів (до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262) не входить до предмету врегулювання Закону «Про Державний бюджет».

Отже, самі нормативні акти Кабінету Міністрів України, якими визначається порядок формування грошового забезпечення для призначення пенсії ( Постанова КМУ від 12.07.1992 року № 393 із змінами і доповненнями внесеними ПКМУ від 13.02.2008 року № 45) не були визнано неконституційними, скасовані або припинено їх дію в інший спосіб визначений чинним законодавством.

Крім цього, відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, ст. 17-1 Закону № 2262 надано (делеговано) право Кабінету Міністрів України визначати порядок формування грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсій. На відміну від положень ч.3 ст. 43 Закону № 2262 (в редакції Законом України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), норма ст. 17-1 Закону № 2262 не була визнано неконституційною.

На підставі викладеного у відповідності до вимог ст.ст. 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей».

Зокрема, згідно п. 7 цієї Постанови, пенсії обчислюються ...з щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Саме в такий спосіб було і визначено розмір додаткових видів грошового забезпечення позивачу.

Отже, дії УДДУПВП в Житомирській області щодо формування грошового забезпечення для призначення пенсії позивачеві та ГУ ПФУ щодо призначення пенсії відповідають нормам зазначеного законодавства.

Враховуючи наведені обставини та вимоги закону, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, та зроблені правильні висновки щодо відмови у задоволені позову.

Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Богоунського районного суду м. Житомира - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор

Є.В.Одемчук

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10024

3- відповідачу Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Ольжича, 7,м.Житомир,10003