Судове рішення #25126469


РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"16" жовтня 2012 р. Справа № 3/5007/19-Б/11


Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Огороднік К.М.

суддя Тимошенко О.М. ,

суддя Коломис В.В.


при секретарі судового засідання Ващук К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Лівіс" на постанову господарського суду Житомирської області від 26.04.12 р. у справі № 3/5007/19-Б/11 (суддя Гнисюк С.Д.)

за заявою Прокурора Коростишівського району в інтересах держави в особі Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції, Управління пенсійного фонду України в Коростишівському районі Житомирської області

до Приватного малого підприємства "Лівіс"

про визнання банкрутом

за участю представників:

ініціюючих кредиторів - не з'явились,

боржника - Лук'янчук О.І. - керівник,

прокуратури - Панчелюга К.М., посвідчення №001244 від 22.08.12 р.

арбітражний керуючий - Ярмола О.Ю.,

кредитора ( ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") - Длугаш О.С. за довіреністю.


В судовому засіданні 16.10.2012 року відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови

ВСТАНОВИВ:

За заявою прокурора Коростишівського району в інтересах держави в собі ініціюючих кредиторів Коростишівської МДПІ та Управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі господарський суд ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.07.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ПМП "Лівіс" та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 01.11.2011 року господарським судом Житомирської області за наслідками підготовчого засідання, зокрема, визнано ознаки неплатоспроможності боржника ПМП "Лівіс"; визнано безспірні грошові вимоги ініціюючих кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на шість місяців по 01.05.2012 року включно; призначено розпорядником майна ПМП "Лівіс" арбітражного керуючого Ярмолу О.Ю.; зобов'язано розпорядника майна Ярмолу О.Ю. подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство, призначено попереднє засідання; зобов'язано розпорядника майна Ярмолу О.Ю. надати суду для огляду та затвердження реєстр вимог кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 14 та ст. 15 Закону.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ПМП "Лівіс" опубліковано в газеті "Голос України" № 221 від 24.11.2011 року.

Ухвалою суду від 03.02.2012 року, зокрема, затверджено реєстр вимог кредиторів; зобов'язано розпорядника майна скликати перші загальні збори кредиторів; призначено засідання суду для розгляду питання про застосування до боржника наступних судових процедур.

На виконання вимог ухвали суду від 03.02.2012 р. розпорядник майна через загальний відділ надіслав протокол загальних зборів кредиторів від 13.02.2012 року, з якого вбачається, що кредиторами вирішено обрати головою зборів кредиторів Житомирське відділення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Беха О.С. та сформовано комітет кредиторів боржника у складі 5 осіб - Житомирське відділення ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", Коростишівська МДПІ, УПФУ у Коростишівському районі, фізична особа Іващенко В.В., ПП "Купрус".

Ухвалою суду від 01.11.2011 року, зокрема, зобов'язано розпорядника майна подати письмовий висновок щодо виявлення (не виявлення) ознак доведення до банкрутства чи ознак фіктивного банкрутства боржника; письмовий висновок про фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; погоджені з боржником пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника.

Як встановлено судом першої інстанції, директор ПМП "Лівіс" Лук'янчук О.І. не надавав бухгалтерську документацію для проведення аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності підприємства, для виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення підприємства до банкрутства. Станом на 21.03.2012 проведена кількісна інвентаризація майна боржника, так як наявність основних засобів по рахунках обліку була надана без печатки та підписів.

Із протоколу зборів кредиторів № 6 від 26.04.2012 року вбачається, що кредиторами вирішено звернутись до господарського суду Житомирської області з клопотання про відкриття ліквідаційної процедури; клопотати перед господарським судом про призначення ліквідатором ПМП "Лівіс" арбітражного керуючого Ярмолу О.Ю.

Розпорядником майна подане клопотання щодо винесення судом постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Ярмолу О.Ю. Подане клопотання підписане більшістю кредиторів.

Постановою господарського суду Житомирської області від 26.04.2012 року у справі № 3/5007/19-Б/11 визнано банкрутом ПМП "Лівіс". Відкрито ліквідаційну процедуру ПМП "Лівіс". Ліквідатором ПМП "Лівіс" призначено Ярмолу О.Ю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ПМП "Лівіс" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Житомирської області від 26.04.2012 року у справі № 3/5007/19-Б/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким продовжити строк процедури розпорядження майном до 01.07.2012 року. Представником боржника також подана заява про зміну вимог апеляційної скарги, відповідно до якої останній просить продовжити процедуру розпорядження майном до 20.11.2012 року. В обґрунтування апеляційної скарги ПМП "Лівіс" посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, зазначає про те, що комітетом кредиторів зроблено передчасний та помилковий висновок про припинення процедури розпорядження майном та введення ліквідаційної процедури, оскільки комітетом не оцінювались аудиторський висновок та висновок про фінансову, господарську та інвестиційну діяльність підприємства боржника. Судом не досліджувалась можливість санації боржника.

В судове засідання ініціюючі кредитори явки повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, відтак апеляційна скарга розглядається за їх відсутності за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першоі інстанції та вбачається з протоколу № 3 від 16.03.2012 року, директор ПМП "Лівіс" Лук'янчук О.І. на засіданні комітету кредиторів надав пропозицію про виведення підприємства з банкрутства у зв'язку з чим, кредиторами вирішено зобов'язати директора Лук'янчука О.І. на наступний комітет кредиторів подати документи, які б підтвердили можливість переходу банкрута до відкриття процедури санації.

На наступне засідання кредиторів, яке відбулося 09.04.2012 року, директор ПМП "Лівіс" Лук'янчук О.І. не надав документи про можливість відкриття процедури санації боржника та просив кредиторів надати йому декілька днів для підготовки відповідних документів, у зв'язку з чим розгляд питання про можливість відкриття процедури санації відкладено.

18.04.2012 року на засіданні зборів кредиторів (протокол № 5), вирішено відкласти питання про застосування подальшої процедури до боржника у зв'язку з проведенням директором ПМП "Лівіс" Лук'янчуком О.І. переговорів з потенційним інвестором та надати директору ПМП "Лівіс" Лук'янчуку О.І. строк для надання підтверджуючої документації щодо результатів переговорів до 24.04.2012 р..

Наступне засідання зборів кредиторів проведено 26.04.2012 року (протокол № 6), на яких голова комітету кредиторів повідомив, що жодних звернень і пропозиції щодо підписання мирової угоди чи переходу до процедури санації до комітету кредиторів не надходило. До розпорядника майна, також жодних звернень не надходило. Враховуючи те, що на попередньому засіданні зборів кредиторів директору ПМП "Лівіс" Лук'янчуку О.І. було встановлено строк до 24.04.2012 року для надання комітету кредиторів документів, які б підтверджували реальну наявність інвестора чи санатора і те, що жодних документів не надано, головою комітету кредиторів запропоновано закінчити процедуру розпорядження майном та перейти до ліквідаційної процедури. Пропозиція голови комітету кредиторів підтримана одноголосно присутніми кредиторами.

При вирішенні питань процесуального характеру під час розгляду справ про банкрутство господарські суди повинні виходити з того, що згідно з вимогами ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Законом).

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених Законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про введення процедури ліквідації боржника.

Частиною 4 ст. 205 ГК України передбачено, що у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів, він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Аналогічними є положення ч. 3 ст. 110 ЦК України.

Отже, законодавець пов'язує встановлення неспроможності суб'єкта господарювання задовольнити вимоги кредиторів безпосередньо із встановленням обставин недостатності майна для задоволення таких вимог, однак не обмежує суд певними засобами доказування зазначених обставин.

Як зазначалося, неодноразово проводилися збори комітету кредиторів, на яких директор підприємства - Лук'янчук О.І. зазначав про можливість появи потенційного інвестора, відновлення господарського циклу підприємства та, як наслідок, можливості введення процедури санації. Однак, попри неодноразові заяви таких інвесторів знайдено не було, будь-яких заяв чи пропозицій не надходило. Відтак, відсутні підстави вважати наявність можливості фінансового оздоровлення майнового стану підприємства через введення процедури санації.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про належне проведення процедури розпорядження майном, дотримання процедури формування комітету кредиторів боржника та прийняття рішення про введення ліквідаційної процедури комітетом кредиторів у передбаченому законодавством про банкрутство порядку.

В п. 85 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство" роз'яснено, що згідно з ч. 1 ст. 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених Законом. До таких випадків належать, зокрема, клопотання комітету кредиторів про введення процедури ліквідації у процедурі розпорядження майном боржника (ч. 8 ст. 16 Закону).

Апеляційний господарський суд, погоджується з висновком суду першої інстанції, зазначаючи, що за результатами прийняття комітетом кредиторів у встановленому порядку рішення про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури, внесення відповідного клопотання до суду є достатньою підставою для винесення судом постанови в порядку ст. 22 Закону.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому, колегією суддів враховується, що скаржником не надано суду доказів надання документів, необхідних для проведення аудиторської перевірки.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й виніс постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства "Лівіс" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Житомирської області від 26.04.12 р. у справі № 3/5007/19-Б/11 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.



Головуючий суддя Огороднік К.М.


Суддя Тимошенко О.М.


Суддя Коломис В.В.


  • Номер:
  • Опис: заміна кредитора
  • Тип справи: Про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання
  • Номер справи: 3/5007/19-Б/11
  • Суд: Господарський суд Житомирської області
  • Суддя: Огороднік К.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 16.07.2015
  • Дата етапу: 16.07.2015
  • Номер:
  • Опис: продовження ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора на три місяці
  • Тип справи: Інша заява про банкрутство
  • Номер справи: 3/5007/19-Б/11
  • Суд: Господарський суд Житомирської області
  • Суддя: Огороднік К.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 06.09.2016
  • Дата етапу: 06.09.2016
  • Номер:
  • Опис: про прийняття додаткового рішення
  • Тип справи: Прийняття додаткового рішення, ухвали (банкрутство) (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 3/5007/19-Б/11
  • Суд: Господарський суд Житомирської області
  • Суддя: Огороднік К.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 30.08.2017
  • Дата етапу: 15.09.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація