Справа №1490/3883/12 06.09.2012 06.09.2012 06.09.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1490/669/12 Головуючий у 1 інстанції:
Категорія ч.1 ст. 382 Кологрива Т.М.
КК України Доповідач апеляційної інстанції:
Ржепецький О.П.
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня 2012 року апеляційний суд Миколаївської області у складі
Головуючого: Ржепецького О.П.
Суддів: Івченко О.М., Чернявського А.С.
За участю прокурора: Циюбух Т.І.
Захисника: ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 10 серпня 2011 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Можайське Воронезької області Росії, громадянин України, раніше не судимий,
- засуджений за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Згідно вироку, ОСОБА_4 визнано винним у невиконанні судового рішення, що набрало законної сили за таких обставин.
07 листопада 2008 року Арбузинським районним судом по цивільній справі за позовною заявою прокурора Арбузинського району Миколаївської області винесено рішення про зобов'язання ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтованою площею 0, 0019 га, розташованому в АДРЕСА_1від металевої споруди сірого кольору (гаража), яке вступило в законну силу та про яке було достовірно відомо ОСОБА_4
24 лютого 2011 року відділом ДВС Арбузинського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом про звільнення ОСОБА_5 замовільно зайнятої земельної ділянки.
15 березня 2011 року та 29 березня 2011 року державним виконавцем відділу ДВС Арбузинського районного управління юстиції Радзіховською А.А. було складено акти державного виконавця про відмову ОСОБА_4 виконати рішення суду та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та винесено постанови про накладення на нього штрафу відповідно до вимог ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження»відповідно у розмірі 170 грн. та 340 грн. і попереджено про кримінальну відповідальність за ч.1 ст. 382 КК України.
Усупереч викладеному, ОСОБА_4, маючи реальну можливість виконати рішення суду, умисно не звільнив самовільно зайняту земельну ділянку орієнтованою площею 0,0019 га, розташованої в смт. Костянтинівка Арбузинського району по АДРЕСА_1 від металевої споруди сірого кольору (гаража), чим не виконав рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2008 року.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду скасувати, а провадження по справі закрити. Стверджує, що при розгляді справи судом були прийняті до уваги тільки покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які стверджували, що земля, на якій розташовано металевий гараж ОСОБА_4 не є його власністю, а є землею загального користування смт. Костянтинівка, свідчення яких не були підтвердженні ані матеріалами справи, ані висновками спеціалістів. Крім того, вказує, що вказані свідки не являються спеціалістами в галузі землеустрою. Посилається на те, що покази свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 спростовуються висновками експертного дослідження № 30 від 23 серпня 2011 року. Стверджує, що суд безпідставно відмовив у звільненні ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст. 48 КК України. Вважає, що отримання ним державних актів на право власності на земельні ділянки є зміною обстановки, оскільки він виконав вимоги суду і узаконив своє право на землекористування, що вже не може вважатися самозахопленням земельної ділянки.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_4, думку прокурора Цибух Т.І. про законність та обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.
Винність ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили, за обставин, зазначених у вироці, підтверджена доказами, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.
Доводи засудженого ОСОБА_4 про те, що він не обґрунтовано визнаний винним у вчиненні злочину є безпідставними і спростовуються дослідженими та наведеними у вироку доказами.
Як видно з матеріалів справи, 07 листопада 2008 року рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_4 зобов'язано звільнити самовільно зайняту ділянку орієнтованою площею 0,0019 га, розташованої в АДРЕСА_1 від металевої споруди сірого кольору (гаража).
Вказане рішення набрало законної сили 17 листопада 2008 року.
На день порушення кримінальної справи (15 квітня 2011 року), ОСОБА_4 вказане рішення суду не виконав.
Твердження ОСОБА_4, про те, що він вважає рішення виконаним у зв'язку з тим , що він отримав державні акти на право власності на земельні ділянки є безпідставними.
Як видно з протоколу огляду місця події від 27 квітня 2011 року та фото таблиці до нього(а.с.46-49), протоколу комісії по розгляду заяви громадянина ОСОБА_4 від 17.03.2010 р. №Ч-55 (а.с. 100-101), ОСОБА_4 розмістив металеву споруду сірого кольору загородивши провулок Рибальський.
Відповідно до вимог ст.ст. 14, 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та ст. 83 Земельного Кодексу України, до земель комунальної власності, які не можуть передаватися у приватну власність належать землі загального користування населених пунктів(майдани, вулиці, проїзди, проходи, набережні, пляжі, сквери, тощо).
З кадастрових планів земельної ділянки гр.. ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, земля на якій розташований гараж є землею комунальної власності Костянтинівської селищної ради.
Крім того, з ухвали апеляційного суду від 31 серпня 2011 року видно, що 08 квітня 2011 року ОСОБА_4 звертався до Арбузинського районного суду із заявою про перегляд рішення суду у зв'язку з ново виявленими обставинами, посилаючись на те, що суд не дослідив належним чином докази по справі, в тому числі і ті, які стосуються визначення правового статусу спірної земельної ділянки та дав їм невірну оцінку. Ухвалою апеляційного суду ухвалу Арбузинського суду від 29 червня 2011 року, якою відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд зазначеного рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами, залишено без зміни.
Крім того, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 у звільненні від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України.
Відповідно до вимог ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Як видно з матеріалів справи, рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07 листопада 2008 року на день розгляду справи в апеляційному суді не виконано, металева споруда сірого кольору (гараж) й досі перебуває на землі комунальної власності, перегороджуючи провулок Рибальський.
Доводи ОСОБА_4 про те, що він відповідно до рішення ХХХІІІ сесії 5 скликання Костянтинівської селищної ради від 16.12.2008 року №13 отримав державний акт на право власності земельних ділянок площею 0,0331 га для ведення особистого селянського господарства та площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в межах с. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області по АДРЕСА_1, а тому виконав рішення суду є непереконливими та спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до протоколу комісії по розгляду заяви громадянина ОСОБА_4 від 17.03.2010 року №Ч-55, плану відведення земельних ділянок, проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянки ОСОБА_9 П-6212-09-08-2007, межі землеволодіння якої погоджені як з боку землекористувача ОСОБА_4 так і з боку начальника відділу земельних ресурсів у м. Южноукраїнську Миколаївської області ОСОБА_1, житловий будинок ОСОБА_4 знаходиться по провулку Рибальському, але в натурі частина провулку перегороджена гаражем та використовується у особистих цілях гр. ОСОБА_4, що є перепоною підїзду до земельної ділянки гр.. ОСОБА_9 (а.с.100-105).
Згідно роз'яснень викладених у п. 7 Постанови Пленуму Верхового суду України № 12 від 23.12.2005 року « Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» для застосування ст. 48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилась таким чином, що вчинене діяння не є суспільно небезпечним.
Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно - небезпечною у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_4 на протязі тривалого часу відмовляється виконати судове рішення по усуненню перешкоди в користуванні провулку іншими громадянами, а тому не можна вважати, що обстановка докорінно змінилась, чи його дії перестали бути суспільно небезпечними.
Таким чином, підстав до застосування відносно засудженого ОСОБА_4 вимог ст. 48 КК України не має.
Покарання ОСОБА_4 призначено відповідно вимогам ст.ст. 65 - 67 КК України. Суд вірно прийшов до висновку про можливість призначення засудженому покарання у виді штрафу у мінімальних межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 382 КК України.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції досліджено матеріали справи у відповідності з вимогами КПК, покарання засудженому призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для скасування вироку, про що просить засуджений, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 10 серпня 2010 року, у відношенні ОСОБА_4, залишити без зміни.
Головуючий :
Судді :