Справа № 11-543/11 23.08.2011 23.08.2011 03.01.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-543/11р. Головуючий у 1-й інстанції: Єгорова Н.І.
Категорія: ст.356 Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2011 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого судді: Ржепецького О.П.
суддів: Пісного І.М., Семенчука О.В.
за участю:
прокурора Іванова А.О.
засудженого: ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зелений Яр, Доманівського району, Миколаївської області, громадянина України, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
- засуджено за ст. 356 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 550 гривень.
Згідно вироку суду, ОСОБА_3 взяв в борг у ОСОБА_2 грошові кошти у 2008 році, які зобов'язався повернути 01 вересня 2009 року. У зв'язку з скрутним матеріальним становищем ОСОБА_3 не повернув борг своєчасно.
07 лютого 2010 року ОСОБА_2 відкрито, без дозволу потерпілого, забрав з території домоволодіння ОСОБА_3, яке розташоване в с. Зелений Яр, Доманівського району, Миколаївської області сільськогосподарську техніку, а саме: сівалку С3П-3.6 - 1988 року випуску, вартістю 14850 грн., культиватор КРН-5,6 - 1992 року випуску, вартістю 15000 грн., культиватор КПС-4 - 1998 року випуску, вартістю 10000 грн., трактор ЮМЗ-6 - 1993 року випуску, вартістю 35800 грн., автомобіль ГАЗ-53Б, державний знак НОМЕР_1 - 1983 року випуску, борону БДВ-2,2 - 2008 року випуску, вартістю 18900 грн. та саморобні навісні борони в кількості 6 штук, а всього майна на загальну суму - 94550 грн. Зазначена сільськогосподарська техніка належала ОСОБА_3 на праві приватної власності.
Самовільним вивезенням ОСОБА_2 сільськогосподарської техніки з подвір'я ОСОБА_3, потерпілому спричинена значна матеріальна шкода на загальну суму 94550 грн.
За змістом апеляції, засуджений ОСОБА_2 просить вирок скасувати та закрити провадження у кримінальній справі за його обвинуваченням. Посилається на те що ОСОБА_3 дав згоду та добровільно, в рахунок погашення боргу, віддав йому техніку, а в послідуючому і погодився з її продажем. Вважає, що про добровільність передачі йому техніки в рахунок боргу свідчить те, що ОСОБА_3 при вивезенні техніки поводився спокійно, не сперечався, знав про її продаж та ніяких перешкод не чинив.
Зазначає, що судом взято до уваги лише покази потерпілого ОСОБА_3, які на його думку є неправдивими, оскільки спростовуються постановою Доманівського РВ УМВС від 29.03.2010 року про відмову в порушені кримінальної справи, яку не було скасовано; свідченнями ОСОБА_5, яка підтвердила, що потерпілий давав усну згоду на продаж техніки та свідками, допитаними у суді.
Також зазначає, що суд безпідставно взяв до уваги висновок щодо оцінки вартості майна ОСОБА_3, оскільки вона була проведена без його участі, огляду самої техніки оцінщиком не було проведено, а висновки про її стан зроблені зі слів потерпілого ОСОБА_3
Крім того, вказує, що до суду не було надано доказів які б підтверджували право власності ОСОБА_3 на борону та трактор ЮМЗ-6.
В запереченнях на апеляцію, захисник ОСОБА_4 в інтересах потерпілого ОСОБА_3 просить, апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок суду без змін. Вважає, що вина засудженого підтверджується поясненнями ОСОБА_2, який не заперечував про те, що він забрав у потерпілого техніку з подвір'я, поясненнями потерпілого та свідків.
Стверджує, що потерпілий не давав згоди на передачу техніки в рахунок боргу ОСОБА_2, а в подальшому останній самовільно її продав.
Захисник, наголошує, що в суді 1-ї інстанції засуджений клопотання про проведення додаткової експертизи не заявляв, тобто фактично погодився зі звітом про вартість майна наданого Агенством нерухомості «Оцінщик майна».
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції та просив вирок скасувати та закрити провадження у кримінальній справі, думку потерпілого ОСОБА_3 його представника адвоката ОСОБА_4 та прокурора, які вважють, що апеляція задоволенню не підлягає, оскільки вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Оцінивши перевірені докази, суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст.356 КК України, а саме в самоправстві.
Вина засудженого у вчиненні ним даного злочину, підтверджується дослідженими судом доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він взяв в борг у ОСОБА_2 грошові кошти та обіцяв повернути після збору врожаю, але з об'єктивних причин не зміг повернути всю суму боргу вчасно. В листопаді 2009 року ОСОБА_2 разом з дружиною і сином прийшли до нього на подвір'я та в рахунок боргу, без його згоди, забрали у нього сільськогосподарську техніку, яка була його власністю, а саме: сівалку С3П-3.6, культиватор КРН-5,6, культиватор КПС-4, трактор ЮМЗ-6, автомобіль ГАЗ-53Б, борону БДВ-2,2 та саморобні навісні борони в кількості 6 штук. Ні яких перешкод, зазначеним діям ОСОБА_2, він не чинив, оскільки не бажав скандалу. В послідуючому, коли йому стало відомо, що ОСОБА_2 продає його техніку, на що він згоди не давав, 07.02 2010 року він звернувся в до Доманівського РВ УМВС з заявою на незаконні дії останнього.
Розпискою ОСОБА_3, наданої ОСОБА_2, підтверджується, що ОСОБА_3 дійсно взяв у борг у останнього 7100 Євро, які зобов'язався повернути до 1 вересня 2009 року.
Факт вивезення ОСОБА_2 в листопаді 2009 року сільськогосподарської техніки, зазначеної ОСОБА_3, з подвір'я останнього, підтверджується не тільки показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, а також безпосередньо і показами ОСОБА_2
Крім того, при розгляді справи, ОСОБА_2 також підтвердив факт продажу ним техніки, яку ним було забрано у ОСОБА_3, і ним в підтвердження цього було надано розписки від осіб, які її купили.
Згідно звіту про вартість техніки, наданого агентством нерухомості «Оцінщик майна», а саме: сівалки С3П-3.6, культиватора КРН-5,6, культиватора КПС-4, трактора ЮМЗ-6 , то вона складає - 75650 гривень.
Вартість борони БДВ-2,2, відповідно до довідки-рахунку від 14.08.2008 року складає - 18900 гривень.
Право власності ОСОБА_3 на сівалку С3П-3.6, культиватор КРН-5,6, культиватор КПС-4, автомобіль ГАЗ -53Б, підтверджується відповідними свідоцтвами про реєстрацію, в яких зазначено, що власником цієї техніки являється саме ОСОБА_3
Власність ОСОБА_3 на борону БДВ-2,2 підтверджується довідкою- рахунком від 14.08.2008 року, згідно якої він придбав вказану техніку у ТОВ «Агроресурс».
Судом першої інстанції, при розгляді справи досліджувалися доводи ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 дав згоду спочатку на вивезення, а потім і на продаж його техніки в рахунок погашення боргу і суд, на думку колегії суддів, надав ним належну оцінку та вірно прийшов до висновку про те, що зазначені доводи спростовуються не тільки показами потерпілого, а і його зверненням з заявою на дії ОСОБА_2 до Доманівського РВ УМВС, відповідно до якої 29.03.2010 року було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та скаргою до суду, на підставі якої було порушено кримінальну справу.
Таким чином, суд повно та об'єктивно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам і дії засудженого ОСОБА_2 вірно кваліфікував за ст. 356 КК України, оскільки встановив, що письмовий договір застави на зазначену техніку між сторонами укладений не був, право на звернення стягнення на майно ОСОБА_3 ОСОБА_2 в силу закону не мав, доручення на продаж техніки, яка к тому ж підлягає державній реєстрації, потерпілий не давав.
Що стосується посилання апелянта на те, що суд безпідставно взяв до уваги висновок звіту про оцінку вартості майна, то вони, на думку колегії суддів, є безпідставними, оскільки в суді 1-ї інстанції засуджений, клопотань про проведення оціночної експертизи не заявляв, документів, які спростовують дані звіту про вартість майна не надавав, а тому колегія суддів вважає, що в суді 1-ї інстанції ОСОБА_2 фактично погодився з визначеною вартістю майна.
Крім того, згідно звіту про вартість майна, проведеного Агенством нерухомості «Оцінщик майна», остаточна вартість сільськогосподарського техніки визначалася за результатами порівнюваного аналізу цін продажу подібної техніки з внесенням відповідних корегувань, з урахуванням регіону та виходячи з діючих роздрібних ринкових цін, а тому підстав недовіряти висновкам щодо вартості майна, не має.
Твердження в апеляції про відсутність документів, які підтверджують право власності ОСОБА_3 на борону та трактор ЮМЗ також є безпідставними, оскільки право власності на борону підтверджується довідкою- рахунком на її придбання ОСОБА_3 у ТОВ «Агроресурс», а право власності на трактор фактично визнає сам засуджений, вказуючи у своїх поясненнях про те, що зазначений трактор належав на праві спільній власності ОСОБА_3 і громадянину ОСОБА_9, якому він відшкодував половину вартості від продажу трактору.
Покарання засудженому ОСОБА_2 судом призначено у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та даними про його особу.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстав, для задоволення апеляції засудженого та скасування вироку, не має.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Доманівського районного суду Миколаївської області від 17 червня 2011 року у відношенні ОСОБА_2 - без зміни.
Головуючий
Судді