ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2012 року м. Київ К/9991/47993/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Черпіцької Л.Т.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області на постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05 січня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області про перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену 30 % надбавку до пенсії як дитині війни згідно із статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постановою Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, що передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, за період з 24 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій позивач перебуває на обліку у відповідача та відноситься до категорії громадян, яким встановлений статус «дитини війни», що підтверджується відповідною копією пенсійного посвідчення, яка знаходиться в матеріалах справи та не заперечується відповідачем. Таким чином, він має право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно зі статтею шостою Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Законом України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пунктом 12 статті 71, знову було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону про соціальний захист дітей війни та статтею 111 установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рн/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону.

За таких обставин обґрунтованим та законним є висновок про протиправність бездіяльності відповідача в період із липня по грудень 2007 року щодо не здійснення підвищення пенсії позивачу в цей період на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новомиколаївському районі Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Новомиколаївського районного суду Запорізької області від 05 січня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: