ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2012 року Справа № Б15/191-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. № 1496 від 15.10.2012 року)

при секретарі судового засідання:Ковзикові В.Ю.

сторони та інші учасники процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу, м.Кривий Ріг на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2012р. у справі №Б15/191-09

за заявою Південної міжрайонної державної податкової інспекції м.Кривого Рогу Дніпропетровської області

до боржника комунального житлового підприємства №1, м.Кривий Ріг

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2012 року у справі № Б15/191-09 (суддя Примак С.А.) відмовлено у задоволенні скарги Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу на повідомлення ліквідатора Лукашука М.В. про визнання грошових вимог управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу до третьої черги задоволення з посиланням на ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу подало до суду апеляційну скаргу, в якій просило визнати майнові вимоги управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу до Житлово-комунального підприємства №1 в розмірі 16897, 47 грн. (в т.ч. заборгованості з відшкодування пільгових пенсій за списком №2 -16897, 47 грн.) та включити до другої черги реєстру вимог кредиторів, посилаючись на вимоги п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003 року.

Також скаржник послався на Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», зі змінами та доповненнями, яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах встановлених ст.4 Закону, що визначаються у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування , який передбачений ст.2 цього Закону.

Таким чином, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, передбачених відповідно до п. «б»- «з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Оскільки фактичні витрати, зазначає скаржник, на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах є страховим внеском, то підлягають включенню до другої черги реєстру вимог кредиторів.

Сторони та інші учасники процесу правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористались, про час та місце судового засідання останні були сповіщені належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 року (а.с.35 т.6) з штампом канцелярії суду про розсилку, вчиненим згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75.

Враховуючи факт належного сповіщення усіх учасників процесу про час та місце судового засідання, апеляційний господарський суд обмежений 15-денним строком розгляду апеляційної скарги (ст.102 ГПК України), будь-які клопотання від сторін щодо відкладення розгляду справи, продовження строку вирішення спору не надходили, неявка сторін та інших учасників процесу не перешкоджає розгляду справи за апеляційною скаргою по суті в цьому судовому засіданні, то колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в цьому судовому засіданні (ст.ст.75,99 ГПК України) за наявними матеріалами справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

15.06.2009 року Південна МДПІ у м.Кривому Розі звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство Комунального житлового підприємства №1 на підставі ст.ст.6,7, ч.1 ст.8, ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2009 року вказана заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № Б15/191-09.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2009 року по справі №Б15/191-09 введено процедуру розпорядженням майном, розпорядником майна призначено Лукашука М.В.

15.09.2009 року в газеті «Голос України»№172(4672) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

23.03.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів.

08.06.2010 року введено процедуру санації боржника.

14.09.2010 року відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лукашука М.В.

В подальшому ухвалами господарського суду Дніпропетровської області неодноразово продовжувався строк ліквідаційної процедури та повноваження вказаного ліквідатора.

12.03.2012 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу на повідомлення ліквідатора Лукашука М.В. про визнання грошових вимог Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу до третьої черги задоволення.

В скарзі зазначено, що боржник -Комунальне житлове підприємство №1 зареєстроване в Управлінні пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, що отримують пенсію на пільгових умовах за ст.2 до набуття права на пенсію за віком.

16.02.2011 року Управлінням пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу направлено заяву про визнання грошових вимог Управління. Заборгованість складається з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.п.«б-з»ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»в сумі 16897, 47 грн. (том 5 а.с.19).

Відповідно до повідомлення ліквідатора від 22.02.2012 року вимоги Управління в розмірі 16897, 47 грн. розглянуто, грошові вимоги визнані у повному обсязі та включені до реєстру вимог кредиторів у третю чергу ( том 5 а.с.22).

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-ХІ зі змінами та доповненнями визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного Фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п."б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17 лютого 2000 року №1461-ІІІ порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. Норму, що регулювала дане питання у ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Законі України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених ст.4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, який передбачений ст.2 цього Закону.

Зокрема, у відповідності до вимог Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п."б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п."б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є збором на обов'язкове державне пенсійне страхування, а відтак страховим внеском відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Такий висновок підтверджується й Судовою практикою Вищого адміністративного суду України з цього питання (постанови Вищого адміністративного суду України додані до пояснень Фонду від 05 грудня 2011 року).

Пунктом 15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що строк позовної давності до стягнення страхових внесків не застосовується.

Таким чином, оскільки витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п."б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" фактично є страховими внесками, строк позовної давності на вимоги щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій не застосовується.

Згідно ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову у задоволенні скарги Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу на повідомлення ліквідатора Лукашука М.В. про визнання грошових вимог управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу до третьої черги задоволення.

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 29.02.2012 року по справі №38/5005/6855/2011.

Враховуючи викладене, підстави для скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2012 року по справі №Б15/191-09, які передбачені ст.104 Господарського процесуального кодексу України відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2012р. у справі № Б15/191-09 - залишити без змін.

Матеріали справи направити до господарського суду Дніпропетровської області

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник

Повний текст постанови підписаний 16.10.2012 року.