ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-75/10923-2012 08.10.12
За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії спеціалізованого електрозв'язку Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»
до Військової частини А 0351
про стягнення 4832,93 грн.
Суддя Васильченко Т.В.
в присутності представників сторін:
від позивача -Курилкін О.С., довіреність №1204 від 15.06.2012.
від відповідача - Павлова В.М., довіреність б/н від 26.12.2011.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Укртелеком»в особі філії спеціалізованого електрозв'язку ПАТ «Укртелеком»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Військової частини А 0351 про стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 4765,15 грн., індексу інфляції в сумі 7,63 грн., 3% річних в сумі 32,85 грн. та пені в сумі 166,70 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору та невиконання ним своїх грошових зобов'язань по оплаті за надані послуги по технічному обслуговуванню обладнання зв'язку, внаслідок чого у Військової частини А 0351 виникла заборгованість перед позивачем, що зумовило нарахування пені, 3% річних та збитків від інфляції.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, з огляду на те, що фінансування відповідача здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а відтак у разі відсутності бюджетних асигнувань, виконання договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати послуг є неможливим.
В судовому засіданні 17.09.2012 в порядку вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 08.10.2012
13.09.2012 позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги у сумі 4765,15 грн., 3% річних у сумі 23,90 грн. та пені у сумі 166,70 грн.
25.09.2012 позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за надані послуги у сумі 4765,15 грн., 3% річних у сумі 19,29 грн. та пені у сумі 48,49 грн.
Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяви позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.
Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмових заявах, прийнятих господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 4832,93 грн., з яких: 4765,15 грн. основний борг, 19,29 грн. 3% річних та 48,49 грн. пеня.
Представник позивача в судовому засіданні 08.10.2012 позовні вимоги, в редакції заяв про зменшення позовних вимог підтримав, в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 08.10.2012 проти позовних вимог заперечив, з огляду на викладені у відзиві обставини.
В судовому засіданні 08.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
01.02.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (яке відповідно до рішення загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (протокол № 8 від 14.06.2011 р.), змінило свою організаційно-правову форму на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" та є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком") в особі начальника Центру технічної експлуатації №1 філії спеціалізованого електрозв'язку (виконавець) та Військовою частиною А0351 (замовник) укладено договір №7/07 на технічне обслуговування обладнання зв'язку (далі -договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на технічне обслуговування обладнання замовника (додаток №1), встановлене на орендованій площі в приміщенні лінійно-апаратного залу Центру технічної експлуатації №1 Філії спеціалізованого електрозв'язку ВАТ «Укртелеком»і яке знаходиться на балансі замовника.
Відповідно до п. 2.1 договору передача обладнання для технічного обслуговування здійснюється водночас з підписанням сторонами договору і акту приймання-передачі.
Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що плата за технічне обслуговування визначається розрахунком вартості (додаток №2) та з урахування додаткової угоди №2 від 18.04.2011 складає 953,03 грн. на місяць.
Перераховується оплата за технічне обслуговування до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених рахунків виконавця (п. 4.12 договору).
За умовами п.п. 6.1, 6.2 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 18.04.2011, строк дії даного договору з моменту його підписання і до 31.12.2011. При цьому, строк дії договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих же умовах, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про свої наміри розірвати дію даного договору не пізніше ніж за 1 місяць.
Під час розгляду справи доказів припинення дії договору на технічне обслуговування обладнання зв'язку сторонами не надано, отже договір № 7/07 від 01.02.2006 є чинним на момент розгляду даної справи.
На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято на технічне обслуговування обладнання замовника (додаток №1), встановлене на орендованій площі в приміщенні лінійно-апаратного залу Центру технічної експлуатації №1 Філії спеціалізованого електрозв'язку ВАТ «Укртелеком», про що сторонами було підписано акт приймання-передачі обладнання від 01.02.2006.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання спірних послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за період з січня по травень 2012 було виставлено відповідачу наступні рахунки на оплату: рахунок №5 від 31.01.2012, №27 від 29.02.2012, №55 від 30.03.2012, №73 від 28.04.2012 та №108 від 31.05.2012 на загальну суму 4765,15 грн.
Проте, відповідач в порушення умов договору взяті на себе грошові зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за період з січня по травень 2012 за ним утворилась заборгованість по оплаті наданих послуг по технічному обслуговуванню обладнання в сумі 4765,15 грн.
Листами № 17 від 11.01.2012, № 123 від 14.03.2012, № 296 від 09.04.2012, № 360 від 14.05.2012 позивач звертався до відповідача з вимогами погасити наявну заборгованість за надані послуги з технічного обслуговування обладнання за спірним договором.
Втім, відповідач вимоги позивача про сплату заборгованості залишив без відповіді та задоволення.
Укладений між сторонами договір є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.
Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується факт наданням позивачем послуг з технічного обслуговування обладнання відповідача, що свідчить про правомірне нарахування позивачем плати за надані послуги у розмірі 4765,15 грн., розрахунок якої відповідає умовам договору.
Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 4.12 договору сторони встановили обов'язок відповідача перераховувати плату за надані послуги до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі виставлених рахунків виконавця.
Як встановлено під час розгляду справи позивач направляв відповідачу рахунки на оплату наданих послуг, однак відповідачем вони не оплачені.
Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 4.12 договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг за договором на момент розгляду справи настав.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість за надані послуги по договору №7/07 від 01.02.2006 в загальній сумі 4765,15 грн., строк оплати якої настав.
За таких обставин, враховуючи, що факт належного виконання позивачем своїх договірних зобов`язань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманих послуг підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу за надані послуги в заявленій сумі.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами пункту 5.2 договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасної оплати замовнику нараховується пеня за кожний день затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за надані послуги, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 5.2 договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 48,49 грн., за період з 17.02.2012 по 01.06.2012.
Окрім того, оскільки у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення оплати наданих послуг 3% річних в сумі 19,29 грн., за період з 17.02.2012 по 01.06.2012.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими, та такими, що спростовуються встановленими судом під час розгляду справи обставинами.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, в редакції заяв про зменшення позовних вимог, в повному обсязі.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в сумі 1609,50 грн., з огляду на те, що згідно Закону України «Про судовий збір»розмір судового збору не може бути меншим даної суми.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини А 0351 (03168, Київ, пр.-т Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 09965650) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) в особі філії спеціалізованого електрозв'язку ПАТ «Укртелеком»(04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 49а, ідентифікаційний код 26549551) 4765 (чотири тисячі сімсот шістдесят п'ять) грн. 15 коп. основного боргу, 48 (сорок вісім) грн. 49 коп. пені, 19 (дев'ятнадцять) грн. 29 коп. 3% річних та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 09.10.2012.
Суддя Т.В.Васильченко