УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_________________________________________

______________________________________________________________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" жовтня 2012 р. Справа № 1/44-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Швидченко В.І. ( довіреність від 02.02.12р.), Виноградов В.С. (довіреність від 22.02.12р.)

від відповідача 1: Грінчук Н.А. ( довіреність від 03.01.12р.)

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: Вишневський О.С. ( директор), Мирошниченко О.Ю. ( довіреність від 08.05.12р.)

від відповідача 4: Грінчук Н.А. ( довіреність від 03.01.12р.)

прокурор: Кока С.Л. ( посв. № 003028)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" (м. Житомир)

до 1) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир)

2) Міністерства аграрної політики ( м. Київ)

3) Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" ( м. Житомир)

4) Фонду державного майна України ( м. Київ)

за участю прокуратури Житомирської області для представництва інтересів держави на стороні відповідача

про визнання права власності на майно та зобов'язання вчинити певні дії

В судовому засіданні 27.09.12р. оголошувалась перерва до 11.10.12р. о 11:30.

Позивачем подано позов з вимогами: визнати БПП "Сприяння" співвласником виробничого приміщення - цеху по обробці природного каменю, розташованого в м. Житомирі по вул. Маршала Рибалка, 29; визнати переважне право БПП "Сприяння" на участь в процесі приватизації вказаного майна шляхом викупу; зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 27.02.08р. до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено ДП "Житомирська ПМК".

27.05.08р. Регіональне відділення фонду державного майна України по Житомирській області надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що згідно із розпорядженням КМУ „Про затвердження переліків господарських товариств і холдингових компаній, державні пакети акцій (частки) яких підлягають продажу, державних підприємств, холдингових компаній і відкритих акціонерних товариств, які підлягають підготовці до продажу в 2008 році" від 22.02.2008 №367-р Державне підприємство Житомирська пересувна механізована колона увійшло до Переліку державних підприємств, холдингових компаній і відкритих акціонерних товариств, які підлягають підготовці до продажу у 2008 році (копія додається).

На даний час Фондом державного майна України готуються плани-графіки підготовки до продажу у 2008 році підприємств, які включені до вищезазначених переліків. Після отримання такого плану-графіку регіональним відділенням буде

розпочато підготовку Державного підприємства Житомирська пересувна механізована колона до продажу.

Таким чином, станом на 28.05.2008, невідомо чи достатньо буде майна для формування статутного фонду відкритого акціонерного товариства, й відповідно який спосіб приватизації може бути застосований при приватизації Державного підприємства Житомирська пересувна механізована колона.

Відтак, безпідставними є твердження позивача про створення на базі державного підприємства відкритого акціонерного товариства.

Необґрунтованими є посилання позивача на статтю 17 Закону України „Про приватизацію державного майна", яка регламентує порядок приватизації майна, зданого в оренду.

Договір оренди між органом приватизації та підприємством ніколи не укладався, в зв'язку з чим, у позивача не має права бути засновником акціонерного товариства при приватизації майна державного підприємства шляхом акціонування та позивач не має права стверджувати про його переважне право на участь у приватизації державного майна.

Що стосується оренди приміщень, яка була оформлена між позивачем та третьою особою, відповідач - 1, повідомляє наступне.

29.06.2006 регіональним відділенням спільно із старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах ДСБЕЗ УМВС України в Житомирській області було проведено перевірку оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП "Житомирська ПМК" (довідка від 29.06.2006 додається). Під час перевірки було виявлено 5 випадків передачі в оренду державного нерухомого майна ( в т.ч. БМП „Сприяння") з порушенням вимог Господарського кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786.

Відповідно до ст. 287 ГК України та ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

За результатами перевірки було запропоновано державному підприємству Житомирська пересувна механізована колона привести орендні відносини у відповідність до діючого законодавства, а саме: припинити чинність неправомірно укладених договорів, зобов'язати орендарів терміново переукласти договори оренди з регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області.

Матеріали перевірки були направлені до органу управління державним майном - Міністерства агропромислової політики України та до Прокуратури Житомирської області.

Враховуючи вищевикладене, регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області, на звернення орендаря - БМПП «Сприяння», відповідно до ст. 287 Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» було проведено підготовчу роботу щодо укладення договору оренди виробничих приміщень площею 345,4 кв.м., що перебувають на балансі державного підприємства «Житомирська ПМК» та знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. М. Рибалка, 29 (прорецензовано звіт про оцінку майна, визначено розмір орендної плати, підготовлено проект договору оренди та запропоновано заявнику підписати договір оренди).

Однак, БМПП «Сприяння» неодноразово повертало проект договору оренди, безпідставно відмовляючи у його підписанні.

У зв'язку з неодноразовими необґрунтованими відмовами БМПП «Сприяння» у підписанні договору оренди, підготовленого регіональним відділенням, набранням чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 118 яким передбачено, що передача державного нерухомого майна в оренду може проводитись виключно на конкурсних засадах, та закінченням терміну дії звіту про незалежну оцінку майна, регіональне відділення припинило роботу з укладення договору оренди вищевказаного майна.

Крім того, оскільки, термін дії договору оренди між ДП «Житомирська ПМК» та БМПП «Сприяння» закінчився 07.04.2007, договір не продовжений балансоутримувачем та не переукладений з регіональним відділенням оренда приміщень є незаконною, майно підлягає поверненню балансоутримувачу.

За період з вересня 2006 по травень 2007, регіональним відділенням отримано 12 звернень БМПП «Сприяння» щодо оренди та викупу державного нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП «Житомирська ПМК», а саме: від 19.09.2007р. № 27/1, від 02.11.2006р. № 35/1, від 11.11.2007р. № 30/1, від 07.02.2007р. № 08/01, від 05.03.2007р. № 11/01 від 26.03.2007р. № 14/01, від 12.04.2007р. № 18/01, від 04.04.2007р. № 16/01, від 21.04.2007р. № 21/01, від 20.04.2007р. № 20/01, від 02.05.2007р. № 24/01, від 20.05.2007р. №29/01.

Регіональним відділенням всі вищевказані звернення уважно розглянуто, листами від 05.10.2006р. № 09/4148, від 23.10.2006р. № 09/4390, від 22.12.2006р. № 09/5549, від 20.02.2007р. № 09/706, від 22.03.2007р. № 09/1168, від 12.04.2007р. № 09/1501, від 18.04.2007р. № 09/1552, від 18.05.2007р. № 09/1993, від 21.05.2007р. № 09/2004, від 30.05.2007р. № 09/2131 заявника, ґрунтовно (з посиланням на норми діючого законодавства), поінформовано про розгляд звернень, надано роз'яснення та запропоновано привести орендні відносини у відповідність до діючого законодавства.

Таким чином, БМП "Сприяння" зобов'язано звільнити виробничі приміщення площею 345, 4 кв.м, що знаходяться за адресою м. Житомир, вул. М. Рибалка, 29, оскільки державне майно знаходиться в незаконному користуванні у БМП "Сприяння", орендна плата за користування державним майном не надходить до Державного бюджету України.

Крім того, оскільки, органом приватизації не передавалося майно в оренду, відповідно не надавались погодження на здійснення поліпшень орендованого майна, а відтак, у позивача не має права на викуп орендованого майна.

БМП „Сприяння" взагалі не доведено здійснення будь-яких поліпшень орендованого майна. При цьому посилання на аудиторський висновок є безпідставним, оскільки цей висновок містить лише дані, що стосуються господарської діяльності підприємства, такі як придбання товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт, надання послуг і не містить відомостей про поліпшення орендованого майна.

А тому у позивача відсутні підстави щодо набуття права власності на виробниче приміщення, яке було об'єктом оренди до квітня 2007 року.

16.09.08р. ухвалою суду провадження у справі зупинено та призначено по справі будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою суду від 30.03.09р. провадження у справі було поновлено.

14.07.09р. ухвалою до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено Міністерство аграрної політики України.

01.09.09р. до суду надійшла заява про вступ у розгляд справи в порядку представництва держави Прокуратури Житомирської області.

Ухвалою від 14.01.10р. провадження по справі було зупинено та призначено по справі будівельно-технічну експертизу.

01.11.10р. провадження у справі поновлено.

30.11.10р. провадження у справі зупинено та призначено по справі будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою суду від 14.09.11р. провадження у справі поновлено.

23.02.12р. до участі в справі в якості другого відповідача залучено Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Ухвалою суду від 20.03.12р. до участі в справі в якості відповідачів залучено Державне підприємство "Житомирська пересувна механізована колона" та Фонд державного майна України.

Ухвалою суду від 30.05.12р. провадження у справі було зупинено та призначено по справі комплексу судово-почеркознавчу та технічну експертизу.

29.08.12р. провадження у справі поновлено.

В ході розгляду справи позивачем неодноразово надавались суду уточнення позовних вимог, а відповідачами письмові пояснення та заперечення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої уточнення позовних вимог від 29.11.11р., в яких він просить визнати БМПП "Сприяння" співвласником виробничого приміщення - цеху по обробці природного каменю, розташованого в м. Житомирі по вул. маршала Рибалко, 29 в частині вартості проведених БПМПП "Сприяння" поліпшень.

Також, просить визнати за БМПП "Сприяння" як за орендарем державного майна, переважне право на участь в процесі приватизації майна ДП "Житомирська пересувна механізована колона" шляхом викупу орендованого майна та зобов'язати відповідача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області виключити орендоване БМПП "Сприяння" майно ДП "Житомирська пересувна механізована колона з переліку майна, що підлягає приватизації.

Позивач також просить зобов'язати відповідача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області виділити орендоване БМПП "Сприяння" згідно договорів оренди майно а саме: склад піску, склад цементу та приміщення бетонно-розчинного вузла загальною площею 345 кв.м. в окремий об'єкт приватизації з цілісного майнового комплексу державного підприємства "Житомирська ПМК" та визнати таким, що підлягає приватизації шляхом викупу БМПП "Сприяння".

23.02.12р. Регіональне відділення фонду Державного майна України по Житомирській області надало суду відзив на уточнення до позовної заяви в якому зазначило, що вимоги позивача щодо визнання його співвласником виробничого приміщення - цеху по обробці природного каменю, розташованого у м. Житомирі, по вул. М. Рибалко, 29 в частині вартості проведених поліпшень та визнання за позивачем, як за орендарем державного майна переважного права на участь у процесі приватизації майна ДП «Житомирська пересувна механізована колона» шляхом викупу орендованого майна суперечать одна одній. Так, позивач не може бути одночасно визнаний співвласником та таким, що має право на викуп орендованого майна.

Відповідач -1 звертає увагу суду на те, що орендні відносини між БМПП «Сприяння» та ДП «Житомирська пересувна механізована колона» , всупереч чинному законодавству про оренду державного та комунального майна, існували без відома та без дозволу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області, дозвіл на проведення орендарем поліпшень Регіональним відділенням не надавався.

Відповідно до ст. 287 ГК України та ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Виробничим приміщенням - цех по обробці природного каменю, який розташований в м. Житомирі по вул. Маршала Рибалко, 29 , всупереч вимогам чинного законодавства про оренду державного і комунального майна, БМПП «Сприяння» користується незаконно, кошти за оренду державного майна до Державного бюджету України не сплачуються, чим наносяться збитки державі.

Регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області, на звернення орендаря -БМПП «Сприяння» у вересні 2006 року, відповідно до ст. 287 Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» було проведено підготовчу роботу щодо укладення договору оренди виробничих приміщень площею 345,4 кв.м., що перебувають на балансі державного підприємства «Житомирська ПМК» та знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. М. Рибалка, 29 (прорецензовано звіт про оцінку майна, визначено розмір орендної плати, підготовлено проект договору оренди та запропоновано заявнику підписати договір оренди).

Однак, БМПП «Сприяння» неодноразово повертало проект договору оренди, безпідставно відмовляючи у його підписанні.

У зв'язку з неодноразовими необґрунтованими відмовами БМПП «Сприяння» у підписанні договору оренди, підготовленого Регіональним відділенням, набранням чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 118 яким передбачено, що передача державного нерухомого майна в оренду може проводитись виключно на конкурсних засадах, та закінченням терміну дії звіту про незалежну оцінку майна, Регіональне відділення припинило роботу з укладення договору оренди вищевказаного майна.

Враховуючи те, що державне майно - виробничі приміщення, що знаходяться за адресою м Житомир, вул. М.Рибалка, 29 знаходяться у незаконному користуванні у БМПП «Сприяння», щомісячна орендна плата за орендоване державне майно у розмірі 3138, 89 грн. не надходить до Державного бюджету України та балансоутримувачу, чим систематично порушуються державні інтереси.

Так, з січня 2007 року до Державного бюджету України, з врахуванням індексації, не надійшли кошти у розмірі 198 951, 95 грн.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар має право за погодженням з орендодавцем здійснювати поліпшення орендованого майна. Регіональне відділення не передавало майно в оренду, БМПП «Сприяння» не зверталось до Регіонального відділення за наданням згоди на проведення поліпшень орендованого майна - цеху по обробці природного каменю, розташованого в м. Житомирі по вул. Маршала Рибалко, 29, а відтак, Регіональне відділення не надавало такої згоди та не визнає здійснені поліпшення.

Таким чином, відсутні підстави визнання позивача співвласником приміщення в частині вартості поліпшень, а також у позивача відсутнє право на участь у приватизації спірного майна.

Наступною позовною вимогою БМПП «Сприяння» є зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області виключити орендоване Багатопрофільним малим приватним підприємством «Сприяння» майно державного підприємства «Житомирська пересувна механізована колона» з переліку майна, що підлягає приватизації.

Однак, згідно ст. 5 Закону України «Про Фонд державного майна України», Закону України «Про приватизацію державного майна» повноваженнями щодо включення та виключення з переліку підприємств, які підлягають до приватизації у відповідному році наділений Фонд державного майна України, а не Регіональне відділення.

Враховуючи вищевикладене, така вимога позивача також не підлягає задоволенню.

В уточнених вимогах до позовної заяви від 28.11.2011 БМПП «Сприяння» також просить суд зобов'язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області виділити орендоване БМП «Сприяння» майно, а саме: склад піску, склад цементу та приміщення бетонно-розчинного вузла загальною площею 345 квадратних метра в окремий об'єкт приватизації з цілісного майнового комплексу державного підприємства «Житомирська ПМК» та визнати таким, що підлягав приватизації шляхом викупу БМПП «Сприяння».

Необхідно зазначити, що вищезазначена вимога Позивача не підлягає задоволенню, оскільки питання щодо нерухомого майна державного підприємства знаходяться у віданні органу управління майном, а саме - Міністерства аграрної політики України.

Крім того, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області не погоджується з висновками судової будівельно-технічної експертизи від 25.07.2011 з врахуванням додаткових пояснень від 07.12.2011 року, оскільки мають місце незаконні орендні відносини, незаконні поліпшення майна, а також розбіжності у площах орендованого БМПП «Сприяння» спірного майна.

Так, згідно уточнених позовних вимог, БМПП «Сприяння» просить виділити спірне майно загальною площею 345 кв.м. в окремий об'єкт приватизації з цілісного майнового комплексу державного підприємства «Житомирська ПМК» та визнати таким, що підлягає приватизації шляхом викупу.

Відповідно до п. 2 договору оренди від 08.04.1997, укладеного між Державним підприємством «Житомирська ПМК» та БМП «Сприяння», останнє до 2007 року орендувало майно загальною площею 378 кв.м.

Разом з тим, експертом була визначена вартість майна загальною площею 359, 4 кв.м..

Враховуючи суперечливість в загальній площі спірного об'єкту відповідач -1 вважає, що розподіл часток держави та орендаря визначений невірно, а тому висновок експерта не може бути взятий судом до уваги.

Враховуючи вищевикладене, відповідач - 1 просить відмовити в задоволенні позову.

В своєму відзиві на позов від 17.05.12р. ДП "Житомирська пересувна механізована колона" зазначило наступне.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 287 ГК України, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендодавцем щодо державного та комунального майна виступає Фонд державного майна України, його регіональні відділення.

Частиною 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України встановлено, що до господарських відносин, які виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Договір оренди між Багатопрофільним малим приватним підприємством «Сприяння» та Державним підприємством «Житомирська пересувна механізована колона» було укладено 08.04.1997 р. строком на десять років до 08.04.2007 р. Господарський кодекс України набрав чинності 01.01.2004 р.

Таким чином, на момент набрання чинності Господарським кодексом України, орендні відносини між позивачем та відповідачем продовжували існувати, а отже, договір мав бути приведено до норм чинного законодавства, а саме, розірвано та укладено новий договір із Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області. Останнім було проведено підготовлено проект договору оренди виробничих приміщень площею 345,4 кв.м., однак позивач безпідставно відмовився від підписання договору.

Згідно із ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Однак, всупереч ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якою визначено коло органів, яким надано право бути орендодавцями, позивач не погоджував проведення поліпшень ні з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Житомирській області, ні з Міністерством аграрної політики та продовольства України, ні тим паче з Державним підприємством «Житомирська пересувна механізована колона». Отже, згідно із п. 5 ст. 778 ЦК України, якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

Крім того, так звані поліпшення призвели до погіршення стану орендованого майна, що взагалі є неприпустимим. Позивачем також не сплачується орендна плата за користування державним майном в розмірі 3138,89 грн., чим систематично завдаються збитки держаному бюджету та нам, як балансоутримувачу.

Що стосується вимоги позивача, щодо виключення орендованого позивачем майна Державного підприємства «Житомирська пересувна механізована колона», а саме: склад піску (приміщення № 32 площею 148,4 кв.м), склад цементу (приміщення № 34 площею 31,6 кв.м. та № 35 площею 31,6 кв.м.) та бетонно-розчинного вузла (приміщення № 33 площею 133,8 кв.м.) загальною площею 345,4 кв.м., розташованого в м. Житомирі по вул.. Маршала Рибалко, 29, з переліку об'єктів агропромислового комплексу, які підлягають до продажу в 2012 році, то статтею 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» та Закону України «Про приватизацію державного майна» до компетенції Державного підприємства «Житомирська пересувна механізована колона» не входить включення та виключення з переліку підприємств, які підлягають приватизації у відповідному році, - такими повноваженнями наділений Фонд державного майна України.

Вимога позивача про зобов'язання виділити орендоване ним майно згідно договорів оренди від 14.03.1993 р., 15.03.1994 р., 01.10.1996 р., 08.04.1997 р., а саме: склад піску (приміщення № 32 площею 148,4 кв.м), склад цементу (приміщення № 34 площею 31,6 кв.м. та № 35 площею 31,6 кв.м.) та бетонно-розчинного вузла (приміщення № 33 площею 133,8 кв.м.) загальною площею 345,4 кв.м., в розмірі 66/100 частин орендованих приміщень, в окремий об'єкт приватизації з цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Житомирська пересувна механізована колона» та визнати таким, що підлягає приватизації шляхом викупу позивачем є також незаконною. Оскільки, органом управління майном, в даному випадку цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Житомирська пересувна механізована колона», виступає Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Відповідач зазначає, що позивачем не розподілено вимоги окремо щодо кожного з відповідачів, оскільки жодна із заявлених вимог не входить до компетенції відповідача-3, як балансоутримувача держаного майна, а саме: складу піску, складу цементу та приміщення бетонно - розчинного вузла загальною площею 345,4 кв.м.

Враховуючи викладене, відповідач - 3 просить відмовити в задоволенні позову.

22.05.12р. Міністерство аграрної політики та продовольства України надало суду відзив, в якому зазначає, що відповідно до ч. 2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі - ГУ України), майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено що до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності відповідними положеннями Цивільного кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 4 ст. 778 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до п.1 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.

Відповідно ч. 2 ст. 27 цього Закону орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди.

Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законом порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця , які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Крім того, поліпшення, які були проведені позивачем без згоди Державного підприємства «Житомирська пересувна механізована колона» призвели до погіршення стану орендованого майна.

Згідно із п. 3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна, а п.4 цієї ж статті Закону передбачає, що у випадку, якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

Разом з тим, в даному випадку дозволів Фонду державного майна України, його регіональних відділень та Міністерства аграрної політики та продовольства України не було, хоча ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в імперативному порядку визначено органи, яким надано право бути орендодавцями, а ст. 9 Закону визначено порядок погодження укладення договору оренди нерухомого майна із органом управління майном.

Підприємства мають право виступати орендодавцями, як правило щодо індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, площею до 200 кв.м., а для того щоб підприємство мало право передати в оренду структурний підрозділ або нерухоме майно ( будівлю, споруду) площею понад 200 кв.м., воно повинно отримати дозвіл Фонду державного майна України, його регіонального відділення.

Що стосується вимоги позивача, щодо виключення орендованого позивачем майна Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колонада", а саме: склад піску (приміщення № 32 площею 148,4 кв.м), склад цементу (приміщення № 34 площею 31,6 кв.м. та № 35 площею 31,6 кв.м.) та бетонна-розчинного вузла (приміщення № 33 площею 133,8 кв.м.) загальною площею 345,4 кв.м., розташованого в м. Житомирі по вул.. Маршала Рибалко, 29, з переліку об'єктів агропромислового комплексу, які підлягають до продажу в 2012 році, то статтею 5 Закону України «Про Фонд державного майна України» та Закону України «Про приватизацію державного майна» до компетенції Мінагрополітики України не входить включення та виключення з переліку підприємств, які підлягають приватизації у відповідному році, - такими повноваженнями наділений Фонд державного майна України.

Враховуючи викладене відповідач - 2 просить відмовити в задоволенні позову.

06.06.12р. Фонд державного майна України надав суду пояснення по справі, з яких вбачається, що відповідно до ст. 287 ГК України та ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар мас право за погодженням з орендодавцем здійснювати поліпшення орендованого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЦК України актами цивільного законодавства є закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 215 недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки РВ ФДМУ по Житомирській області не передавало майно в оренду, а БМП «Сприяння» не зверталось до РВ ФДМУ по Житомирській області за наданням згоди на проведення поліпшень орендованого майна - цеху по обробці природного каменю, розташованого в м. Житомирі по вул. Маршала Рибалко, 29, то відповідно РВ ФДМУ по Житомирській області не надавало такої згоди.

Також з позовної заяви не вбачається, які саме права та охоронювані законом інтереси БПМ «Сприяння» порушив ФДМУ, а отже ФДМУ є неналежним відповідачем по даній справі в розумінні ст.ст. 2, 21 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити БМП «Сприяння» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представники позивача позов підтримали згідно уточнених позовних вимог.

Представники відповідачів 1, 3, 4 позов не визнають.

Прокурор проти позову заперечує.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Заслухавши представників сторін,прокурора,який вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що на протязі 1993-1997років між ПМК "Укрм'ясомолтехпром" та підприємством "Сприяння" укладено ряд договорів оренди, а саме:

1) від 14.03.93р., згідно якого в оренду були передані:

а/ виробничі приміщення загальною площею до чотирьохсот кв.м.;

б/ автонавантажувач .

в/ ліміт використання електроенергії в кількості, погодженому в РЕС;

Разом з виробничими приміщеннями до Орендаря переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться ці приміщення розміром в 3800 кв.м.

Орендодавець дозволяє Орендареві проводити будь-які поліпшення орендованого майна, спрямовані на збільшення його корисності.

2) 15.03.1994 року укладено договір про оренду:

а/ виробничих приміщень загальною площею до чотирьохсот кв.м.;

б/ автонавантажувача.

в/ ліміт використання електроенергії в кількості, погодженому в РЕС;

Разом з виробничими приміщеннями до Орендаря переходить право користування земельною ділянкою, що примикає до орендованих приміщень, розміром три тисячі вісімсот квадратних метрів...

Орендодавець дозволяє Орендареві проводити будь-які поліпшення орендованого майна та користованої земельної ділянки, спрямовані на збільшення їх корисності.

3) 04.10.1994 року укладено доповнення до договору оренди від 15.03.1994 року про наступне:

1. Орендодавець зобов'язується передати Орендарю у тимчасове користування за плату, на протязі десяти днів після укладання даного доповнення таке майно

а/ столярну майстерню розміром 12мх9м загальною площею 108 кв. метрів /позиція 7додатку №1/;

б/ бетонно-розчинний вузол розміром 15x9 загальною площею 135 кв. метрів /позиція 8даток №1/.

2. Таким чином загальна площа виробничого приміщення, переданого в оренду, становить 405 кв. метрів, та 3000 /три тисячі/ кв. метрів земельної ділянки.

3. Орендодавець дозволяє Орендареві проводити будь-які поліпшення орендованого майна, спрямовані на збільшення його корисності.

4) 01.09.1995 року укладено договір оренди про наступне:

1. Орендодавець зобов'язується передати Орендарю у тимчасове /строком до 15 березня 1999 року/ користування за плату таке майно:

а/склад піску розміром 9 м на 18м, склад цементу розміром 9м на 6м та бетонно-розчинний вузол розміром 9м на 18м, загальна площа приміщень 378 кв.м. /додаток до договору №2/;

б/ для обслуговування орендованих приміщень Орендарю надається право користування земельною ділянкою площею 4261 кв.м. /додаток №1/

в/ автонавантажувач

г/ ліміт використання електроенергії в кількості, погодженому в РЕС;

2. Орендодавець дозволяє Орендареві проводити будь-які поліпшення орендованого майна та користованої земельної ділянки, спрямовані на збільшення їх корисності, /додаток до договору №3/

При підписанні даного договору, договір від 15 березня 1994 р. вважається втративши чинність.

5) 01.10.1996 року укладено договір оренди про наступне:

Орендодавець передає Орендарю у тимчасове користування за плату на протязі десяти днів після укладання договору, таке майно:

а/склад піску розміром 9x18м, склад цементу розміром 9x6м, приміщення бетонно-розчинний вузол розміром 9х18м /загальна площа приміщень 378 кв.м./; б/ автонавантажувач вантажопідйомністю - 5 т;. в/ ліміт використання електроенергії в кількості погодженій в РЕС;

Разом з виробничими приміщеннями до Орендаря переходить право користування земельною ділянкою, що примикає до орендованих приміщень, розміром сім тисяч п'ятсот квадратних метрів.

Орендодавець передає Орендарю у тимчасове користування під службове приміщення однокімнатну квартиру на першому поверсі відомчого гуртожитку, яка складається з кімнати, кухні, коридору, туалету і в якій необхідно провести капітальні ремонтні роботи. Орендною платою по цьому пункту договору на весь його термін, будуть кошти, витрачені Орендарем на капітальний ремонт.

Орендодавець дозволяє Орендареві проводити будь-які поліпшення орендованого майна та користованої ділянки, спрямовані на збільшення їх корисності.

При підписанні даного договору, договір від 01 вересня 1995 р. вважається втратившим чинність.

6) 08.04.1997 року укладено договорів оренди про наступне:

Орендодавець передає Орендарю у тимчасове користування за плату на протязі десяти днів після укладання договору, таке майно:

а/склад піску розміром 9x18м, склад цементу розміром 9хбм, приміщення бетонно-розчинний вузол розміром 9х 18м/загальна площа приміщень 378 кв.м./; б/ автонавантажувач вантажопідйомністю - 5 т;.

Разом з виробничими приміщеннями до Орендаря переходить право користування земельною ділянкою, що примикає до орендованих приміщень, розміром п'ять тисяч квадратних метрів.

Орендодавець дозволяє Орендареві проводити будь-які поліпшена орендованого майна та користованої ділянки, спрямовані на збільшення їх корисності. /

Термін дії цього договору установлюється на десять років з моменту його підписання. При відсутності заяви однієї із сторін про припинення, або зміни договору після закінчення його строку на протязі десяти днів, він /договір/ вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

При підписанні даного договору, договір від 01 жовтня 1996 р. вважається втративши чинність.

Вказані орендовані приміщення знаходяться на балансі ДП "Житомирська ПМК" за адресою м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, 29.

Під час користування позивачем орендованим майном ним були зроблені невід'ємні поліпшення орендованого майна , що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 25.07.11р.

З даного висновку експертизи вбачається, що позивачем була розроблена кошторисна документація на виконання робіт з реконструкції складу піску, складу цементу, бетонно-розчинного вузла МПК треста "Укрм'ясомолтехпром" в цех по обробці природного каменю продуктивністю 150 кв.м. в місць, яка була погоджена Управлінням містобудування та архітектури м. Житомира та якою передбачено виконання робіт з влаштування: шламозбірного приямку; лотка під підлогового каналу з приямком; приямку для насоса; фундаментів під обладнання; фундаментів під м/к колони; фундаментів під монорельсову колію; фундаментів під реверсивний блок; фундаментів під компресор ( 2 шт.); фундаментів під токарний станок; стін і перегородок; фундаментів під поворотний тельфер; фундаментів під стіл фрези; фундаментів під стійки фрезерного станка; підлог, пандусів, монолітних ділянок, металевих конструкцій; опалення; будівництво ділянки первинної обробки каменю; навісу; гаража з насосною; адміністративно-побутового корпусу; покриття території з асфальтобетону; будівельно-художньої майстерні тощо.

Невід'ємні поліпшення позивачем були виконані на підставі вказаної проектно-кошторисної документації і відповідають вимогам діючих на Україні нормативним документам в галузі будівництва.

В матеріалах справи знаходяться листи Житомирської ПМК № 12 від 23.01.97р., № 11 від 23.01.97р., № 33 від 27.05.96р., від 24.03.97 р., № 01-87 від 20.06.95р., з яких вбачається, що Пересувна механізована колона дає свою згоду на вилучення з землекористування ПМК не використовувану земельну ділянку площею 0,75 га для передачі її у користування позивачу, дає згоду на підключення до діючих мереж водопостачання на побутові потреби та каналізування побутових стоків проектованих приміщень позивача, дає згоду на теплозабезпечення проектованих виробничих приміщень від існуючої котельні , дає згоду на приблокування 3-ї черги будівництва цеху комплексної обробки каменю розміром 18х54 метри до існуючих будівель, згідно з планом розвитку виробничих приміщень, погодженого 01.09.96р. (Т.1,а.с.11-15).

Також, в укладених між позивачем та балансоутримувачем договорах оренди, позивачу надавалось право проводити будь-які поліпшення орендованого майна та користованої ділянки, спрямовані на збільшення їх корисності.

У висновку судової експертизи вказано, що фінансування здійснених невід'ємних поліпшень орендованого майна, були здійснені за рахунок коштів БМПП "Сприяння".

Також, було встановлено, що ринкова вартість приміщень складу піску, складу цементу та бетонно-розчинного вузла, що розташовані в м. Житомирі по вул. М.Рибалка, 29, без проведення поліпшень складала 326 931 грн.

Після проведення невід'ємних поліпшень, ринкова вартість вказаних приміщень складає 497 004 грн.

Таким чином, частка держави в вартості приміщень складу піску, складу цементу та бетонно-розчинного вузла після проведення невід'ємних поліпшень складає 66%, а частка орендаря - 34%.

Таким чином, суд приходить до висновку, що всі поліпшення проведені орендарем були здійснені за згодою орендодавця.

Крім того, судом встановлено, що під час реконструкції складу піску, складу цементу та бетонно-розчинного вузла, які знаходяться на балансі ДП "Житомирська пересувна механізована колона", з дозволу орендодавця проведені роботи призвели до збільшення корисності даних приміщень.

Ці роботи включали влаштування додаткових конструктивних елементів ( стіни, підлоги, перекриття) та поліпшення експлуатаційних показників приміщень по їх оснащенню елементами інженерної інфраструктури: забезпечення приміщень лініями силових електропередач, монтажем трубопроводів стисненого повітря, будівництво водонапірної вежі, автономне опалення і т.ін.; забезпечення всіх приміщень вантажопід'ємним обладнанням ( кран - балка з електротельфером, монорельси з електротельфером).

Ці роботи призвели до зростання вартості державного майна.

Стаття 778 Цивільного кодексу України унормовує правовий режим поліпшення найманої речі та конкретизує ч. 3 ст. 773 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач має право змінювати стан речі, переданої йому в найм лише за згодою наймодавця.

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником в частині вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Юридична доля поліпшення залежить від двох обставин: 1) чи можуть поліпшення бути відокремлені від речі без її пошкодження; 2) чи було надано згоду наймодавцем на проведення такого поліпшення.

У разі, якщо поліпшення може бути відокремлено від речі без її пошкодження, наймач має право на його вилучення. При цьому це право наймач має незалежно від того, чи надався відповідний дозвіл наймодавцем на здійснення поліпшення, чи ні. Якщо поліпшення здійснені за згодою наймодавця наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Реалізація даного права не залежить від того можна, чи ні відокремити поліпшення від речі без її пошкодження. Якщо внаслідок поліпшення створена нова річ, наймач стає її співвласником. Між наймодавцем і наймачем виникає правовий режим спільної часткової власності на об'єкт найму. Частка наймача відповідає його фактичним витратам на поліпшення речі. Проте ч. 4 ст. 778 ЦК України не містить імперативну норму, а надає сторонам право самим врегулювати це питання в договорі.

В разі, якщо поліпшення зроблені без згоди наймодавця і не можуть бути відокремлені від речі, наймач не має право на їх відшкодування.

Законодавство України не містить визначення ознак "нової речі", надавши право правозастосовним органам, в тому числі і судам, тлумачити це поняття виходячи із конкретних обставин справи. На думку суду, при тлумаченні змісту цього поняття слід виходити із характеру поліпшення і тих змін речі, які ними обумовлені. Зокрема, якщо відновлюються якісні характеристики майна, що були ним втрачені внаслідок найму, то в даному випадку нова річ не створюється. В той же час, якщо поліпшення призвели до якісних змін речі, зокрема, покращився її стан, корисність, комфортабельність, зовнішній вигляд, значно збільшилась вартість найманого майна є підстави розглядати такі поліпшення, що призвели до створення нової речі. Саме на таких позиціях стоїть судова практика про розгляді спорів, що виникають із договорів найму. Зокрема, Вищий господарський суд по справах № 20-5/431 від 5 березня 2008 року, № 7/284 від 21 грудня 2006 року в якості ознак, що характеризують поліпшення, які призвели до створення нової речі, визначив "...суттєве збільшення вартості майна, його корисність, в порівнянні зі станом, в якому воно було до передачі його наймачу", а в постанові по справі № 20-4/272 від 05 листопада 2008 року вказав, що новою є річ "... яка має істотно інші ознаки у порівнянні з попереднім об'єктом найму (оренди)".

Згідно зі ст. 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки. По суті річчю є все те, за допомогою чого можна задовольнити ту чи іншу потребу і з приводу чого виникають цивільні правовідносини. Річчю можуть бути предмети природного походження, або створені в результаті різноманітної діяльності людини. За законодавством України речі є рухомі та нерухомі. До останніх належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельних ділянках переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Як встановлено вище, всі роботи по реконструкції орендованого майна, позивачем були проведені зі згоди орендодавця.

Договірні правовідносини щодо оренди спірного майна між позивачем та ДП "Житомирська пересувна механізована колона" виникли 14.03.93р. з моменту укладання першого договору оренди.

Договори оренди, укладені в 1994 - 1997 р.р. фактично були договорами пролонгації умов договору оренди від 14.03.93р., в яких змінювалася лише вартість орендної плати орендованих приміщень та площа території, яка необхідна була для їх обслуговування.

На даний час, вищевказані договори оренди ніким не оскаржувались та не визнавались судом недійсними.

В результаті проведення поліпшень орендованих приміщень, а саме: приміщення складу піску , складу цементу та бетонно-розчинного вузла загальною площею 345,4 кв.м., узгоджених з орендодавцем, було створено цех по обробці каменю потужністю 150 м.кв. на місяць, що також підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 25.07.11р.

Отже, суттєво змінилися характеристики об'єкту оренди, змінилося і функціональне призначення - воно стало придатним не лише для зберігання, а й для здійснення виробництва, тобто значно покращилися корисні якості об'єкту оренди.

Таким чином, в результаті проведення ремонтних робіт були здійснені такі поліпшення, що призвели до створення нової речі.

Відповідно до ст. 778 ЦК України, якщо в результаті поліпшення , зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником.

Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що якщо в результаті поліпшення, зробленого орендарем за згодою орендодавця, створена нова річ, орендар стає її власником у частині необхідних витрат на поліпшення, якщо інше не передбачено договором оренди.

При проведені судової експертизи було встановлено, що частка держави в вартості спірного приміщення після проведення поліпшень становить 66%, а орендаря - 34%.

Враховуючи викладене, суд задовольняє вимогу позивача щодо визнання за ним права спільної власності в розмірі 34% об'єкту нерухомого майна , яке знаходиться за адресою м. Житомир, вул. М.Рибалка, 29.

Також, позивач просить визнати за БМПП "Сприяння" як за орендарем державного майна, переважне право на участь в процесі приватизації майна ДП "Житомирська пересувна механізована колона" шляхом викупу орендованого майна та зобов'язати відповідача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області виключити орендоване БМПП "Сприяння" майно ДП "Житомирська пересувна механізована колона з переліку майна, що підлягає приватизації.

Позивач також просить зобов'язати відповідача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Житомирській області виділити орендоване БМПП "Сприяння" згідно договорів оренди майно а саме: склад піску, склад цементу та приміщення бетонно-розчинного вузла загальною площею 345 кв.м. в окремий об'єкт приватизації з цілісного майнового комплексу державного підприємства "Житомирська ПМК" та визнати таким, що підлягає приватизації шляхом викупу БМПП "Сприяння".

Як на підставу своїх вимог, позивач посилається, на те, що на даний момент, майно державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" включено в перелік приватизації єдиним майновим комплексом згідно наказу Фонду державного майна України № 142 від 27.01.12р., позивач не може реалізувати своє право на викуп спірного майна.

Однак, суд відмовляє в задоволенні позову в вказаних вище вимогах з наступних підстав.

В своїх вимогах позивач просить визнати за ним, як за орендарем державного майна переважне право на участь в процесі приватизації майна, а саме: складу піску, складу цементу та приміщення бетонно-розчинного вузла.

Але, в процесі розгляду справи, було встановлено, в результаті проведення позивачем невід'ємних поліпшень орендованого майна була створено фактично нова річ - цех по обробці природного каменю.

Також, позивача було визнано співвласником новоствореної речі в розмірі 34% від вартості проведених поліпшень.

Тому вимога, позивача щодо визнання його співвласником виробничого приміщення - цеху по обробці природного каменю та визнання за позивачем, як орендарем державного майна переважного права на участь у процесі приватизації орендованого приміщення шляхом викупу, суперечить одна одній.

Так, позивач не може бути одночасно визнаний співвласником та таким, що має право на викуп орендованого майна.

Інші вимоги позивача є похідними від вимоги про визнання за ним переважного права на участь процесі приватизації орендованого приміщення, і тому відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу господарський суд, керуючись положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині визнання за позивачем права спільної власності в розмірі 34% на об'єкт нерухомого майна - цех по обробці природного каменю та відмовляє в іншій частині позову.

Судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати право спільної власності за Багатопрофільним малим приватним підприємством "Сприяння" ( 10031, м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, 29, код 13579473) в розмірі 34% на об'єкт нерухомого майна - цех по переробці природного каменю, який знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, 29.

3. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області ( 10008, м. Житомир, вул. 1-го Травня, 20, код 13578893) на користь Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" ( 10031, м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, 29, код 13579473) - 177,25 грн. судових витрат.

4. Стягнути з Державного підприємства "Житомирська пересувна механізована колона" ( 10031, м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, 29, код 00451116) на користь Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" ( 10031, м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, 29, код 13579473) - 177,25 грн. судових витрат.

5. Стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України ( 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, код 37471967) на користь Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" ( 10031, м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, 29, код 13579473) - 177,25 грн. судових витрат.

6. Стягнути з Фонду державного майна України ( 01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код 00032945) на користь Багатопрофільного малого приватного підприємства "Сприяння" ( 10031, м. Житомир, вул. Маршала Рибалка, 29, код 13579473) - 177,25 грн. судових витрат.

7. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.10.12

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати: