ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 0870/6722/12
24 липня 2012 року 14год. 06хв. м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Бурякова А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Пахомова О.Є.
відповідача: представник Панцаков С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудсервіс компані"
до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс компані» - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.07.2011 року № 0002771601.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, що повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, а зокрема пояснив, що 10.08.2011 року працівниками відповідача була проведена перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Перевіркою було виявлено порушення п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України. За результатами перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Копії акту перевірки та податкового повідомлення-рішення позивач не отримував. 19.05.2011 року позивачу було анульовано свідоцтво платника ПДВ. Станом на дату анулювання такого свідоцтва, у позивача залишалися товари у сумі 25780,00 грн. Однак, ці товари були придбані 31.05.2005 року. Податок на додану вартість, сплачений в ціні таких товарів, не включався позивачем до податкового кредиту. Тому відповідно до пп. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, позивач не повинен був визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів, які залишалися на обліку в позивача на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ та нараховувати грошові зобов'язання виходячи із звичайної ціни таких товарів. Відповідач при проведенні камеральної перевірки не звернув увагу на дані, відображені у податкових деклараціях за попередні періоди. Просив позов задовольнити повністю.
Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби адміністративний позов не визнала з підстав, викладених в письмових запереченнях Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в запереченнях, а зокрема пояснив, що під час проведеної камеральної перевірки встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року на обліку у позивача залишаються товарні запаси на суму 25780,00 грн. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.05.2011 року. В порушення п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, підприємством в останньому звітному (податковому) періоді анулювання реєстрації ПДВ не визнане умовне постачання товарів та необоротних активів, не нараховані податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів. Просив відмовити у задоволені позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.08.2011 року працівниками відповідача було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, результати якої оформлено актом перевірки № 891/16/33327983 від 10.08.2011 року (а.с. 26).
Перевіркою встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2011 року подана до ДПІ. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.05.2011 року. Згідно з декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на обліку у платника податків залишаються товарні запаси на суму 25780 грн. Перевіркою встановлено порушення п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.
За результатами виявлених порушень та на підставі вказаного акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.09.2011 року № 0002771601, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5156 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 1 грн. (а.с.23).
Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2005 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс компані» на підставі накладної № 2 було придбано у ТОВ «Укрбудінвест» будматеріали (двері, євродоски, панелі пластикові, профнастил) на загальну суму 26200,00 грн. (а.с.27).
Вказана операція відображалася позивачем в деклараціях з податку на прибуток підприємств та балансах підприємства в період з 2005 року по 2011 рік. При цьому податковий кредит Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс компані» по вказаній господарській операції з ТОВ «Укрбудінвест» не формувався. Вказані обставини підтверджуються податковими деклараціями по податку на додану вартість, податковими деклараціями з податку на прибуток підприємства, фінансовими звітами суб'єкта малого підприємництва (а.с.28-55), оригіналами декларацій з ПДВ, що були досліджені в судовому засіданні, та відповідачем такі обставини не спростовані.
19.05.2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс компані» було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість (на підставі пп. "и" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України) (а.с.70).
В період 2011 року спірні правовідносини регулювалися Податковим кодексом України. Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України (в редакції на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість), якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону. А відтак, на дату анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, обов'язок у позивача визнати умовне постачання товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виникав лише за умови, якщо суми ПДВ були включені до податкового кредиту та якщо анулювання реєстрації платника ПДВ відбувалося за заявою платника.
На час проведення камеральної перевірки вказана норма була в редакції: якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Отже, обов'язок платника податку визнавати умовний продаж товарних залишків або основних фондів, які обліковуються у нього на день анулювання реєстрації платника податку, та збільшувати суму своїх податкових зобов'язань з ПДВ виникає лише у випадку, якщо стосовно таких залишків або основних фондів був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах.
Матеріалами справи та доказами, дослідженими в судовому засіданні, підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудсервіс компані» не було включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену ТОВ «Укрбудінвест» при придбанні будівельних матеріалів на загальну суму 26200,00 грн.
Таким чином, у позивача не виникло обов'язку щодо визнання умовного продажу товарів та нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість. Податковим органом при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення вказані обставини враховано не було.
Факт включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів (товарних залишків), що перебували на його обліку на день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, під час камеральної перевірки не досліджувався. Отже, податковий орган не врахував всіх обставин, що мають значення при прийнятті оспорюваного рішення.
Частиною 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Податковим органом не наведено обґрунтованих міркувань, які стали підставою для висновку, що позивач під час придбання запасів, які перебували на його обліку на день анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, включив до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в ціні вказаних товарних залишків.
За таких обставин, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно з ч.3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудсервіс компані" задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Державної податкової служби від 22.09.2011 року № 0002771601.
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудсервіс компані" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107,30 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Дуляницька