Судове рішення #25102590


ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ


27 березня 2012 року Справа № 0870/2755/12

м. Запоріжжя



Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши у м. Запоріжжі матеріали адміністративного позову

за заявою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області

до Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Запорізької районної ради Запорізької області

про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області до Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Запорізької районної ради Запорізької області про стягнення зі спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Запорізької районної ради Запорізької області штрафу за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 850 грн. 00коп.

Стаття 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що суддя, вирішуючи питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як видно з матеріалів справи, позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору, натомість подано клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 88 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору з огляду на те, що у спірних правовідносинах позивач виступає як орган державної влади, тобто як представник держави, через якого вона набуває і здійснює свої права та обов'язки. За таких умов, неналежне фінансування державою позивача, як свого представника у спірних правовідносинах, не може вважатись підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI.

Суд звертає увагу, що згідно пп.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.2011року за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно ж ч.1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 106 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Однак, позивачем не надано доказу надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Так, з опису вкладення у цінний лист на ім'я СКП «Ритуальна служба» Запорізької районної ради Запорізької області вбачається, що позовна заява, клопотання Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, копія Акту перевірки від 02.09.2011, копія припису №24 від 02.09.2011, копія Акту перевірки від 02.09.2011 №24, копія припису №42 від 29.09.2011, копія протоколу від 29.09.2011, копія постанови №11 від 03.10.2011 були надіслані на адресу: 69089, м.Запоріжжя, вул. Шушенська, 117, яка в позові була визначена як фактична адреса відповідача. Разом з тим, з копії припису №24 від 02.09.2011, припису №42 від 29.09.2011, протоколу від 29.09.2011 та постанови №11 від 03.12.2011 та визначено позивачем в позовній заяві - зареєстрованим місцезнаходженням відповідача є: 70413, Запорізька область, Запорізький район, с.Широке, вул. Радянська, 1.

Таким чином, позивачем не підтверджено надіслання на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до вимог ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що ч. 3 ст. 33 КАС України встановлено, зокрема, що судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до ст. 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу на вимоги частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 №755 відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичним особам державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно ч.2 ст. 17 Закону №755 в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, її місцезнаходження.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру, довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується (ч.2 ст. 20 Закону №755).

Таким чином, документом, який підтверджує місцезнаходження юридичної особи є витяг або довідка з Єдиного державного реєстру із відповідними відомостями про відповідача.

Дотримання зазначених вимог положень Кодексу адміністративного судочинства України є передумовою забезпечення дотримання принципу змагальності сторін, закріпленого в ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка передбачає право кожного на справедливий суд.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вказані обставини, оскільки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області не виконано належним чином вимог ч. 1 ст. 106 КАС України, а саме не надано актуального витягу (довідки) з ЄДРПОУ щодо відповідача станом на час звернення до адміністративного суду, унеможливлюють забезпечення належного повідомлення відповідачів про розгляд адміністративної справи про стягнення коштів.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Зазначені недоліки позовної заяви повинні бути усунуті шляхом подання до суду документу про сплату про судового збору, довідки (витягу) з Єдиного державного реєстру про відомості щодо відповідача або довідки державного реєстратора про державну реєстрацію відповідача як юридичної особи станом на час розгляду справи у суді, докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів на зареєстроване місцезнаходження відповідача, уточненої позовної заяви, з додержанням всіх вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позовну заяву Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області слід залишити без руху, надавши строк для усунення вказаних недоліків до 18 квітня 2012 року.

Згідно з частиною 2 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 106, 108, 160, 165 КАС України, суддя -



УХВАЛИВ:


Позовну заяву Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області до Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Запорізької районної ради Запорізької області про стягнення штрафу залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з урахуванням поштового перебігу до 18 квітня 2012 року Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.



Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.




Суддя /підпис/ Я.В. Горобцова



Ухвала не набрала законної сили.


Суддя Я.В. Горобцова






Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація