ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 0870/6238/12
31 липня 2012 року 11год. 15хв. м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Дуляницької С.М., за участю секретаря судового засідання Павлова С.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник не з'явився;
відповідача: представник не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області
доСуб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків,
ВСТАНОВИВ :
26 червня 2012 року Управління Пенсійного фонду України Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути заборгованість у розмірі 1540 грн. 80 коп.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не виконував вимоги чинного законодавства щодо перерахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого виник борг по страхових внескам з липня 2010 року по грудень 2010 року.
Представник позивача 31.07.2012 року у судове засідання не з'явився, 30.07.2012 надійшла до суду заява, в якій позивач просить розглянути справу без участі його представника, позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи без його участі до суду не надходило. Про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлений належним чином.
У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено наступні обставини.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є фізичною особою підприємцем та зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 26.07.2006, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 9).
Як вбачається з адміністративного позову за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 сума нарахованих страхових внесків складає 1792 грн. 80 коп. а саме:
- Липень 2010 - 294 грн. 82 коп.;
- Серпень 2010 - 294 грн. 82 коп.;
- Вересень 2010 - 294 грн. 82 коп.;
- Жовтень 2010 - 301 грн. 12 коп.;
- Листопад 2010 - 301 грн. 12 коп.;
- Грудень 2010 - 306 грн. 12 коп.
Відповідно до розрахунку позовних вимог, за відповідний період зарахована частина фіксованого податку, що перерахована з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, в розмірі 252 грн. 80 коп. (а.с.13)
А відтак сума заборгованості перед бюджетом Пенсійного фонду складає 1540 грн. 80 коп.
Відповідно до 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальником вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій та не підлягають списанню.
Позивачем на адресу СПД ОСОБА_1 направлялася вимога про сплату боргу від 02.02.2011 №507 на суму 1540 грн. 80 коп., про що свідчать матеріали справи (а.с.7,8).
Судом встановлено, що станом на дату розгляду справи відповідач має непогашену заборгованість в розмірі 1540 грн. 80 коп.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальниками є роботодавці, інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Частиною 3 ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду України.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно з ч.2 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за звітний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом у даному разі є календарний місяць. Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частиною 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з абзацом 8 ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у випадку, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутись до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.
17 липня 2010 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Таким чином, з липня 2010 року фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі не менше мінімального страхового внеску та не більше максимального розміру страхових внесків.
Абзацом 8 ч.3 ст.106 Закону передбачено право звернення органу Пенсійного фонду до суду з позовом про стягнення недоїмки. Згідно ч. 15 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки пені та штрафів не застосовується. Абзацом 5, 6 частини 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1540 грн. 80 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кам'янсько - Дніпровському районі Запорізької області заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1540 грн. 80 коп. (одна тисяча п'ятсот сорок гривень 80 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М.Дуляницька