ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/10898/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання бездіяльності державного виконавця та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на адресу ВДВС Васильківського РУЮ Дніпропетровської області для примусового виконання направлений виконавчий лист №2а-192/10/0470, виданий 17.10.2011 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом про стягнення з ПП ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності коштів на загальну суму 537, 64 грн. Державним виконавцем 03.11.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
У зв'язку з неотриманням коштів від ПП ОСОБА_1 та з метою з'ясування стану виконання виконавчого листа до ВДВС направлена заява від 27.12.2011 року №07-08- 6609. Лише 14.02.2012 року їм була надана відповідь від ВДВС Васильківського РУЮ від 31.01.2011 року №03-28/600, відповідно до якої державним виконавцем проводилися дії по встановленню майнового стану боржника та повідомлено про накладення арешту на майно боржника та заборону його відчуження.
У зв'язку з неодержанням коштів від ПП ОСОБА_1 до ВДВС 20.02.2012 року за №07-08-816 направлена заява про стан виконання виконавчого листа. ВДВС надано відповідь від 24.02.2012 року №03-28/1041 аналогічну попередній.
З відповіді на іншу заяву від 26.03.2012 року № 07-008-1512 отримано відповідь від 03.04.2012 року №03-28/1870, з якої встановлено, що за ПП ОСОБА_1 майно не зареєстровано та адреса зазначена у виконавчому листі взагалі відсутня у с.Васильківка.
З відповіді від 20.06.2012 року №03-28/3456 на звернення від 12.06.2012 року №07-08-2780 встановлено, що державним виконавцем винесено постанову про примусовий привід боржника через органи внутрішніх справ. Для з'ясування стану виконання виконавчого листа 25.07.2012 року направлена ВДВС заява про стан виконання виконавчого листа, з відповіді на яку з'ясовано, що привід ОСОБА_1 через органи внутрішніх справ не відбувся та лише 22.08.2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.
Таким чином, державним виконавцем відповідно до вимог ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» не проведено виконавчих дій протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Також державним виконавцем не оголошений розшук боржника, що є порушенням ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», а також порушено вимоги ч.1, п.10, 13 ч.3 ст.11 Закону.
За таких обставин, позивач просив суд: визнати бездіяльність державного виконавця ВДВС Васильківського РУЮ, що призвело до несвоєчасного виконання виконавчого листа виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом №2а-192/10/0470 від 17.10.2011 року неправомірно використаних коштів на загальну суму 537,64 грн. та зобов'язати державного виконавця ВДВС Васильківського РУЮ вчинити всі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для примусового стягнення боргу з ПП ОСОБА_1
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з викладених в позові підстав та пояснив, що надав суду всі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, не заперечував проти подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про день та час його проведення повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. В своїх письмових запереченнях на позов відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки державними виконавцями ВДВС Васильківського РУЮ Дніпропетровської області вживаються всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи щодо виконання даного виконавчого документу.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позов таким, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що виконавчий лист №2а-192/10/0470 виданий Дніпропетровським окружним адміністративним судом 17.10.2011 року про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності боргу неправомірно використаних коштів на загальну суму 537, 64 грн. надійшов на виконання до ВДВС Васильківського РУЮ Дніпропетровської області 01.11.2011 року.
Відповідно до вимог ст.ст.19, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 03.11.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з наданням боржнику строку для добровільного виконання рішення суду до 09.11.2011 року. Оскільки боржником рішення суду в добровільному порядку виконано не було, державний виконавець приступив до примусового виконання.
В судовому засіданні встановлено, що на підставі ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» 29.12.2011 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Керуючись статтями 5, 11 Закону, державним виконавцем з метою виявлення належного майна боржнику зроблено запити до реєструючих органів.
19.04.2012 року державним виконавцем боржнику направлено вимогу про сплату заборгованості, але останній не виконав певних заходів щодо сплати заборгованості. В зв'язку з цим державним виконавцем 20.06.2012 року винесено постанову про примусовий привід боржника через органи внутрішніх справ та направлено до Васильковського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області до виконання. На адресу відповідача надійшло повідомлення з Васильковського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, що боржнику вручено дану постанову та доведено про те, що йому необхідно з'явитися до ВДВС Васильківського РУЮ для негайної сплати боргу, але боржник не з'явився.
Також судом встановлено, що державним виконавцем 22.08.2012 року винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено з платіжними вимогами до банківських установ для виконання. 06.09.2012 року на адресу ВДВС Васильківського РУЮ надійшов лист від банківської установи про те, що арешт на кошти ОСОБА_1 накладено, але залишок коштів на рахунках боржника недостатній для виконання даної постанови.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Згідно з положеннями ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.3 цієї статті державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, в тому числі:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;
5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб;
11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;
13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;
20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з матеріалов справи, державним виконавцем ВДВС Васильківського РУЮ Дніпропетровської області не вжито всіх заходів передбачених Законом України «Про виконавче провадження», тим самим допущено бездіяльність, що призвело до несвоєчасного виконання виконавчого листа №2а-192/10/0470, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 17.10.2011 року по справі №2а-192/10/0470 про стягнення з ПП ОСОБА_1 на користь Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності боргу неправомірно використаних коштів на загальну суму 537, 64 грн.
Крім того, порушено вимоги ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що державний виконавець повинен провести виконавчі дії потягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
У відповідності з п.п.1, 2 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення та зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 16, 181 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, що призвело до несвоєчасного виконання виконавчого листа №2а-192/10/0470, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 17.10.2011 року по справі №2а-192/10/0470 про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності боргу неправомірно використаних коштів на загальну суму 537, 64 грн.
Зобов'язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Васильківського районного управління юстиції Дніпропетровської області вчинити всі дії передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для виконання вимог виконавчого листа №2а-192/10/0470, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом 17.10.2011 року.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Суддя К.С. Кучма