пр. № 2/2608/4900/12

ун. № 2608/9491/12

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2012 року

суддя Святошинського районного суду м. Києва Макаренко В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство» до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 про визнання рішення та державної реєстрації недійсними, визнання права власності, відновлення становища, яке існувало до порушення -

в с т а н о в и в :

Прокурор Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство» 01 червня 2012 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 про визнання рішення, державної реєстрації недійсними та державного акту недійсними, визнання права власності, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 06 червня 2012 року № 2/2608/4900/12 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 27 вересня 2012 року № 22-11674 2012рік ухвалу Святошинського районного суду від 06 червня 2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва набрала законної сили.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказана позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.1 ст.114 ЦПК України, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини виникли у зв'язку зі спором щодо передачі у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 відповідно до рішення Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року № 2035/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою, щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1».

Також, з виписки з бази даних державної реєстрації земельних ділянок вбачається, що місцем реєстрації спірної земельної ділянки є АДРЕСА_1.

Апеляційним судом м. Києва встановлено, що позов виник з приводу нерухомого майна - земельної ділянки , яка зареєстрована у смт. Коцюбинське, Київської області.

Одночасно, в матеріалах справи відсутні інші правовстановлюючі документи щодо знаходження спірної земельної ділянки у Святошинському районі м. Києва ( фактичне місцезнаходження , зміна підпорядкування тощо ).

Таким чином, дана справа Святошинському районному суду м. Києва не підсудна.

Вказана позиція суду також узгоджується з позицією Верховного Суду України.

Так, відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7 у випадках, коли вимоги пов'язуються з визнанням права на земельну ділянку, встановленням порядку користування земельною ділянкою чи усуненням перешкод у цьому, іншими вимогами з приводу земельної ділянки чи розташованої на ній нерухомості, зокрема про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, суди обов'язково застосовують правила про виключну підсудність (стаття 114 ЦПК).

За змістом ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилається позивачеві.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121, 208-210 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позовну заяву Прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, Комунального підприємства «Святошинське лісопаркове господарство» до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_1 про визнання рішення та державної реєстрації недійсними, визнання права власності, відновлення становища, яке існувало до порушення - повернути позивачеві, роз'яснивши, що для вирішення даного спору він може звернутися до суду за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ :