ун. № 2608/11062/12

пр. № 2/2608/5287/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2012 року

Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Макаренко В.В.

при секретарі - Кузьменко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 06 липня 2012 року звернулося до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 23 лютого 2011 року № BLaЖГА00014483, мотивуючи позов тим, що банк надав позичальнику кредит в розмірі 4 000, 00 грн. на поточні потреби терміном до 23 лютого 2014 року за плату в розмірі 17% процентів річних, за обслуговування кредиту встановлено щомісячну плату у вигляді комісії за управляння кредитом. Кредитні кошти позичальнику надано в національній валюті у формі відкличної не відновлювальної кредитної лінії. У зв'язку із порушенням зобов'язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість за кредитом станом на 26 червня 2012 року загальна заборгованість за кредитом - 3 913,67 грн., відсотків за користування кредитом - 837,91 грн., комісії за розрахункове обслуговування - 1 050,00 грн., а також неустойка - 3 463,38 грн., що разом складає 9 264,96 грн., тому просить стягнути вказану суму та витрати по сплаті судового збору на користь позивача.

Сторони у судове засідання не з'явились, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач надав лист, яким просить слухати справу у відсутність представника, , відповідач причини неявки суду не повідомив.

Суд, з урахуванням листа представника позивача, яким позовні вимоги підтримує та не заперечує проти прийняття заочного рішення, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона забов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, 23 лютого 2011 року ОСОБА_2 подано заяву до ПАТ «ВіЕйБі Банк» для отримання бланкового кредиту (а.с. 20-22), 23 лютого 2011 року між позивачем та відповідачем укладено договір банківського обслуговування № BLaЖГА00014483 (надалі за текстом - Договір), предметом якого є - банк надає позичальнику грошові кошти (надалі за текстом - «Кредит» ) в національній валюті України, зазначеній в п. 1 Спеціальної частини договору, у формі відкличної не відновлювальної кредитної лінії, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити Банку плату за користування кредитними коштами, комісії та можливі штрафні санкції, в порядку і на умовах визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що можуть бути укладені в майбутньому і що становитимуть невід'ємну частину цього договору; кредит видається позичальнику на поточні потреби. ( а.с. 7-16 ).

Відповідно до п. 3 Спеціальної частини Договору встановлено процентну ставку у розмірі 17% річних; також п. 4 Спеціальної частини вказаного договору передбачено комісію за управління кредитом - 1,75% від суми кредиту ( а.с. 7 ).

Пунктом 2.4.1 Загальної частини кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитними коштами розраховуються у валюті кредиту, виходячи з фактичної суми наданих кредитних коштів і строку кредитування, із розрахунку: рік рівний - 360 дням, місяць рівний 30 дням, та сплачуються позичальником в порядку передбаченому п. 2.5 Загальної частини договору ( а.с. 9).

Відповідно до п. 2.5.2 Загальної частини кредитного договору позичальник зобов'язується не пізніше дати встановленої в Графіку, доповнювати поточний рахунок, вказаний в п. 6 Спеціальної частини кредитного договору, у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів через касу банку або безготівковим перерахуванням, у сумах не менших за суми платежів, встановлені у Графіку, а також в сумах комісії за управління кредитом (а.с. 10).

Пунктом 2.7.1 Загальної частини договору передбачено, незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому, або у визначеній ним частині, у випадку невиконання позичальником своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором або правомірних вимог банку. При цьому, виконання своїх боргових зобов'язань повинно бути вчинене протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку.

Відповідно до п. 4.2 Загальної частини договору, у випадку невиконання позичальником обов'язку, передбаченого п. 3.3.3 Загальної частини договору, при тому, що прострочення виконання боргових зобов'язань за договором перевищило 60 (шістдесят) календарних днів, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку штраф у розмірі визначеному п. 8 Спеціальної частини договору.

Згідно з п. 4.3 Загальної частини договору, у випадку прострочення позичальником сплати або не сплати в повному обсязі чергового платежу за графіком, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов'язань (а саме неповерненої частини кредиту та/або несплачених процентів та/або комісії за управління кредитом), строк виконання яких настав і які не були виконані на день прострочення виконання. Ставка, яка застосовується для обчислення пені, зазначена в п. 9 Спеціальної частини договору, яка визначена на рівні 0,50 %, пеня розраховується за методом «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів.

Судом встановлено, що позивачем на виконання п. 2.7.1 Загальної частини договору направлено письмову вимогу про повернення кредитних коштів № 32/3-5288 від 19 червня 2012 року. Відповідачем боргові зобов'язання не виконані у встановлений договором строк.

Згідно розрахунку наданого позивачем, за відповідачем рахується заборгованість за кредитом: загальна заборгованість за кредитом - 3 913,67 грн., відсотків за користування кредитом - 837,91 грн., комісії за розрахункове обслуговування - 1 050,00 грн., а також неустойка - 3 463,38 грн., що разом складає 9 264,96 грн. (а.с. 2).

У відповідності з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором від від 23 лютого 2011 року № BLaЖГА00014483 не виконував, а отже зобов'язаний сплатити позивачу заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредитом, заборгованість по комісії за користування кредитом та неустойку.

Враховуючи наведене, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіляючи судові витрати, суд керується вимогами ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 30, 57, 60, 88, 169, 212-215, 226 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за Кредитним договором 9 264 грн. 96 коп. та судові витрати, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 214 грн. 60 коп., всього стягнути 9 479 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят дев'ять тисяч) грн. 56 коп.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: