ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_______________________________________________
_______________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
УХВАЛА
іменем України
"27" жовтня 2011 р. Справа № 2а-161
номер рядка статистичного звіту 10.3.2
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Євпак В.В.
Майора Г.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "11" лютого 2011 р. у справі № 2а-161 за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_3 25.01.2011 року звернувся до Березнівського районного суду Рівненської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Березнівському районі Рівненської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 11.02.2011 року позов задоволено частково: визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області щодо відмови у проведенні перерахунку і виплаті ОСОБА_3 додаткової пенсії відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області нарахувати і виплатити ОСОБА_3 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до четвертої категорії постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 26 липня 2010 року по 25 січня 2011 року, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням виплачених сум. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Статтею 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон) передбачено, що особи, яких віднесено до категорій 2, 3, 4 мають право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до ст. 51 Закону особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
При цьому, визначаючи базову величину, з якої розраховується сума додаткової пенсії згідно зі ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідачу слід керуватися розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність на 2010 рік становить з 01.04.2010 року - 706,00 грн., з 01.07.2010 року - 709,00 грн., з 01.10.2010 року - 723,00 грн., з 01.12.2010 року - 734,00 грн..
Як вже зазначалось вище, виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачем період, застосуванню підлягає саме стаття 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та від 03 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".
Тому позивач, відповідно до ст.51 Закону, має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату сум, передбачених ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України, а отже відповідач по справі є належним.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо застосування норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України у Березнівському районі Рівненської області відсутні.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "11" лютого 2011 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.В.Одемчук
судді: В.В. Євпак
Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 вул.Шевченка, 35,с.Моквин,Березнівський район, Рівненська область,34634
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області вул. Андріївська, 48 а,м. Березне,Рівненська область,34600