ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.06.06р.

Справа № 9/198

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія                 "Дніпрообленерго". м. Дніпропетровськ в особі: Нікопольських електричних

                     мереж, м.Нікополь  Дніпропетровської області в особі: Нікопольського міського

                     району електричних мереж, м. Нікополь Дніпропетровської області 

до   Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідної

                     арматури", м. Нікополь Дніпропетровської області 

про стягнення 12 040 грн. 64 коп.

Суддя  Подобед І.М.

Представники:

  Від позивача - Стрюковська О.І.- ю/к, довіреність № 511 від 10.11.05 р.

Від відповідача - Загной А.О. - ю/к, довіреність № 82-8/80 від 30.01.06 р. 

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго" в особі Нікопольських електричних мереж в особі Нікопольського міського району електричних мереж звернулося у травні 2006 року із позовом до ВАТ "Нікопольський завод трубопровідної арматури", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошову суму 12040 грн. 64 коп. заборгованості за перетоки реактивної енергії протягом періоду серпень –вересень 2001 року. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов’язань, що виникли за договором № 6 від 10.06.1997р. і діючим законодавством про електроенергетику.

Відповідач позов не визнає. Вказує у відзиві на позов, що договором № 6 від 10.06.1997р. не передбачено обов’язку ВАТ „Нікопольський завод трубопровідної апаратури” сплачувати за витрати, які виникають через перетоки реактивної електроенергії. Вказує також, що Позивачем не було надано первинних документів бухгалтерського обліку на підтвердження здійснення господарської операції –двостороннього акту, який би підтверджував факт  наявності боргу за перетоки реактивної електроенергії. Вважає також, що Позивачем були порушені строки позовної давності,  застосування яких є підставою для відмови у позові.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

          Між Державною акціонерною енергопостачальною компанією „Дніпрообленерго” в особі Нікопольських електричних мереж, правонаступником якого на теперішній час є Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі Нікопольських електричних мереж в особі Нікопольського міського району електричних мереж (Позивачем) та Відкритим акціонерним товариством „Нікопольський завод трубопровідної арматури” (Відповідачем)  був укладений договір № 6 від 10.06.1997р.

„на поставку електричної енергії” зі строком дії до 01.01.2003р.

          Згідно з умовами вказаного договору Позивач зобов’язався здійснювати поставку електроенергії споживачам Відповідача через приєднану до них електромережу, згідно обумовленої цим договором кількості, якості і режиму споживання (пункт 1.1.1 договору), а Відповідач зі своєї сторони зобов’язався своєчасно здійснювати оплату за використану  електричну енергію та виконувати інші умови, обумовлені цим договором (пункт 2.1 договору).

          Відповідачем були здані Позивачу звіти про відпуск електроенергії від 31.08.2001р. та від 28.09.2001р., підписані головним інженером Адріашенко Н.П. і головним енергетиком Хоменко В.Ф., у яких Відповідач вказав витрати реактивної електроенергії по „старому майданчику” 37890 і 37890 кВт/год відповідно.

          На оплату витрат реактивної електроенергії Позивачем були виставлені Відповідачу рахунки: №6 від 31.08.2001р. на суму 5944,68 грн. за 37890 КВАр/г за ціною 0,1433 грн. і №6 від 28.09.2001р. на суму 6095,96 грн. за 37890 КВАр/г за ціною 0,1429 грн., у яких зазначався термін для їх оплати –протягом 5-ти днів.

          Відповідач доказів оплати по вказаних рахунках на час розгляду справи суду не надав.

          З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

          Відповідно до ст. ст. 257 і 261 ч.1 Цивільного кодексу України, який підлягає застосуванню до правовідносин сторін, в силу ч.6 його Прикінцевих та перехідних положень, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Як видно із встановлених обставин, позовна давність виконання зобов’язань Відповідача по сплаті за перетоки електричної енергії, що виникли у серпні та вересні 2001 року, розпочалася після спливу п’ятиденного строку з дні пред’явлення відповідних рахунків №6 від 31.08.2001р. і №6 від 28.09.2001р. і сплинув на час пред’явлення позову –27.04.2006р.

Відповідно до ч.4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          На підставі викладеного у позовних вимогах слід відмовити за пропуском позовної давності.

          Судові витрати у справі покладаються на Позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

          У позові відмовити.

          Судові витрати покласти на Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго” в особі Нікопольських електричних мереж в особі Нікопольського міського району електричних мереж.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

І.М. Подобед

Рішення підписано- 28.07.06р.