Справа № 2 - а - 133/ 2008 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2008 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі :
головуючої судді Зайончковської І.А.
при секретарі Діхтяренко І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської ОДА про стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги,
в с т а н о в и в :
Згідно посвідчення НОМЕР_1, виданого 18 липня 1996 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій. В зв”язку з цим у 2007 році йому до Дня Перемоги була виплачена щорічна одноразова допомога в сумі 280 грн.
Позивач в позові, оскільки він не з'вився в судове засідання з невідомих причин, просить визнати неправомірними дії відповідача в частині відмови провести перерахунок вказаних сум відповідно до ст. 12 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року, згідно якої одноразова грошова допомога повинна становити 5 мінімальних пенсій за віком, та рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, яким визнані неконституційними деякі статті ЗУ „Про Державний бюджет на 2007 рік”, в тому числі щодо вказаних виплат, а також стягнути на користь нього 1770 грн.30 коп.
Представник відповідача позов не визнала повністю, посилаючись на те, що розмір виплат згідно вказаного закону встановлюється ЗУ „Про Державний бюджет України” на відповідний рік та здійснюються за рахунок коштів державного бюджету і в межах фінансування; обсяги державного фінансування визначаються лише ЗУ „Про Державний бюджет України”, норми закону втрачають чинність лише з дня ухвалення рішення Конституційним судом, яке до того ж зворотної сили не має, а на той час виплати вже були проведені. Крім того, Головне управління виконує лише делеговані функції, а не владні управлінські, а тому не є суб'єктом владних повноважень.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 12 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам бойових дій до 5 травня поточного року виплачується щорічна допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визначався розмір мінімальної пенсії за віком, що становив 410,06 грн. Таким чином, позивач у 2007 році повинен був отримати допомогу в сумі 2050 грн., а тому заборгованість по виплаті допомоги вказаній категорії осіб, з врахуванням фактично отриманих сум, становить 1770 грн.30 коп.
Відповідно до ст. ст. 22, 48 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, а також кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї.
Оскільки право позивача на отримання вказаного виду допомоги було передбачено діючим законодавством, виходячи з норм Конституції України, ЗУ „Про Державний бюджет України” не може позбавляти його права, визначеного іншим Законом України. На підставі наведеного суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на те, що вони керувалися саме ЗУ „Про Державний Бюджет на 2007 рік” та відповідними постановами КМУ, оскільки вони звужують права позивача та не відповідають вимогам ст. 22 Конституції України, а також ст. 2 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що передбачає неможливість скасування, встановлених раніше законодавством України чи колишнього СРСР, прав та пільг для ветеранів і членів їх сімей без їх рівноцінної заміни, а також передбачає визнання недійсними будь-яких актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, які не відповідають цим вимогам. З тих же підстав рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року ст. ст. 29, 71 п.13 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано неконституційними. Аналогічні рішення були прийняті Конституційним Судом України 20 березня 2002 року № 5-рп та 1 грудня 2004 року № 20-рп з підстав неконституційності положень бюджетного законодавства щодо скорочення соціальних виплат.
На підставі викладеного суд також не може прийняти посилання представника відповідача на те, що виплата може бути проведена лише в межах виділених коштів. Відсутність самостійних коштів у відповідача для проведення виплат та недосконалість законодавства, де є суперечливість норм одного Закону іншому, не може бути підставою невиконання зобов'язань держави перед особою, щодо якої передбачені відповідними Законами України пільги чи допомоги.
Що стосується адміністративної юрисдикції, то згідно ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень може бути будь-який орган при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі і на виконання делегованих повноважень. Відповідач саме і виконує делеговані функції, тобто проводить нарахування та виплату вказаної щорічної допомоги відповідно до вимог ст. 171 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Виходячи з наведеного позов підлягає задоволенню в межах стягнень за 1 рік, з врахуванням виплачених коштів, в сумі 1770 грн.30 коп.((410,06х5)-280=1770,30).
Так як відповідач є державною установою, отримує лише цільове фінансування з державного бюджету, самостійних коштів не має, тому витрати по справі у вигляді 3,40 грн. судового збору, суд вважає необхідним віднести на рахунок держави.
На підставі ст. 12 ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, керуючись ст. ст. 9, 11, 159, 161, 163 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Позов задоволити.
Визнати неправомірними дії Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської ОДА по частковій виплаті ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги у 2007 році як учаснику бойових дій.
Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської ОДА на користь ОСОБА_1 недовиплачену щорічну одноразову допомогу за 2007 рік в сумі 1770 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Смілянський міськрайсуд шляхом подачі в 10 денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням протягом 20 днів після подання такої заяви - апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана і в 10 денний строк з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви про її оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.
Головуюча :