ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" жовтня 2012 р. м. Київ К-21628/10
Вищий адміністративний суд України колегією суддів у складі:
Гашицького О.В. (суддя-доповідач), Горбатюка С.А., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до прокурора Донецької області про визнання його бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року,
встановив:
У липні 2009 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до прокурора Донецької області про визнання протиправною його бездіяльності при розгляді отриманої не пізніше 10 червня 2009 року через заступника Генерального прокурора України скарги з викладеними в ній запереченнями проти згоди прокуратури Донецької області з постановами прокуратури м. Харцизька Донецької області від 24 та 25 лютого 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи та вимогою скасувати зазначені постанови, порушити кримінальну справу проти прокурора м. Харцизька та інших осіб і поінформувати її про прийняті відповідно до положень статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК) рішення за результатами розгляду скарги. В позовній заяві позивач просила також зобов'язати відповідача направити їй відповідь з повідомленням про результати розгляду переадресованої заступником Генерального прокурора України скарги.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року скасовано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року про закриття провадження в адміністративній справі, справу направлено на новий розгляд.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 червня 2012 року
(К-51931/09) скасовано ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року та залишено в силі ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року про закриття провадження в адміністративній справі.
У касаційній скарзі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема статей 70 та 159 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), просить скасувати їхні рішення й ухвалити нове -про задоволення позову в повному обсязі.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм процесуального права в межах, визначених статтею 220 КАС, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження дій чи бездіяльності (пункт 1 частини першої статті 17 КАС).
Статтею 236 КПК встановлено, що скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 КАС).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 цього Кодексу компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Судами встановлено, що позивач оскаржує бездіяльність прокурора Донецької області щодо неналежної перевірки обґрунтованості постанов у прокуратурі м. Харцизька Донецької області про відмову в порушенні кримінальних справ за її заявами та неприйняття відповідачем у встановленому статтею 97 КПК порядку рішення щодо її вимоги про притягнення прокурора м. Харцизька та інших осіб. Тобто, позивач оскаржує дії прокурора в кримінальному процесі.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2001 від 23 травня 2001 року визначено, що кримінальне судочинство -це врегульований нормами КПК порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу -підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК, оскільки така діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості і не належить до управлінської сфери.
Частиною другою статті 97 КПК встановлено, що по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: порушити кримінальну справу; відмовити в порушенні кримінальної справи; направити заяву або повідомлення за належністю.
Отже, повноваження прокурора при отриманні ним заяви про злочин регламентовано нормами КПК, що з урахуванням предмету позову виключає можливість розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З урахуванням викладеного ухвалені судами попередніх інстанцій рішення слід скасувати, провадження в адміністративній справі -закрити з роз'ясненням позивачеві права на звернення за розв'язанням цього спору до загального суду в порядку кримінального судочинства.
Керуючись статтями 157, 222, 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року скасувати.
Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до про визнання його бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії закрити.
Роз'яснити позивачеві ОСОБА_4, що розгляд порушених нею в цьому позові вимог може бути здійснено загальними судами в порядку кримінального судочинства.
Чинним процесуальним законом не передбачено можливість оскарження цієї ухвали.
Судді