ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

___________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2012 р. Справа № 2-а-1946/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Сердюк О.О.,

за участю представника позивача Бондара А.В., а також третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора міста Херсона до Херсонської міської ради, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради, про визнання нечинним та скасування рішення в частині,

встановив:

Прокурор м. Херсона (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Херсонської міської ради (далі - відповідач), в якому просить визнати нечинним та скасувати пункт 1 рішення Херсонської міської ради від 31.05.2011р. № 236 «Про надання громадянам дозволу на розробку проектів землеустрою та технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність і в оренду земельних ділянок», яким надано дозвіл на розробку проектів землеустрою та технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність і в оренду земельних ділянок громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 загальною площею 0,4 га по АДРЕСА_1

Позовні вимоги мотивовані тим, що прокурорською перевіркою встановлено факт невідповідності вказаного рішення вимогам ст.ст. 39, 83, 118 Земельного кодексу України, а саме земельні ділянки, щодо яких названим громадянам надано дозвіл на складання проектів землеустрою, знаходяться у зоні зелених насаджень загального користування, у зв'язку з чим не можуть передаватись у приватну власність.

За наслідками перевірки прокурором м. Херсона внесено Херсонському міському голові протест від 16.03.2012р. № 108/1423вих12, проте цей протест відхилено рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 27.04.2012р. № 637, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач явку свого представника в судові засідання, призначені на 08.08.2012р., 27.08.2012р., 03.10.2012р., 11.10.2012р. не забезпечив, будучі належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, письмових заперечень на позовну заяву не надав. Крім того, відповідачем не виконано вимоги ухвали суду від 17.09.2012р. і не надано витребувані докази.

В судовому засіданні 17.09.2012р. представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що відповідач при прийнятті оскарженого висновку діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Третя особа - Департамент містобудування та землекористування Херсонської міської ради явку свого представника у судове засідання не забезпечила, про дату час і місце судового розгляду повідомлена належним чином, свою правову позицію стосовно спору суду не повідомила.

Треті особи - громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 заперечували проти задоволення позову, уважаючи, що відповідач на законних підставах прийняв рішення про надання їм дозволу на розробку проектів землеустрою та технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що пунктом 1 рішення Херсонської міської ради від 31.05.2011р. № 236 «Про надання громадянам дозволу на розробку проектів землеустрою та технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність і в оренду земельних ділянок» надано дозвіл на розробку проектів землеустрою та технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність і в оренду земельних ділянок громадянам за переліком згідно додатку до рішення.

Так, пунктами 52, 53, 54, 55 Додатку до рішення Херсонської міської ради від 31 травня 2011 року № 236 надано дозвіл третім особам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на розробку проектів землеустрою та технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по 0,1 га кожному в АДРЕСА_1

Третіми особами на виконання вказаного рішення замовлено проектну документацію, яка була виготовлена в Херсонському державному підприємстві геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ».

За наслідками проведеної перевірки прокурором м. Херсона внесено Херсонському міському голові протест від 16.03.2012р. № 108/1423вих12 на п.1 рішення Херсонської міської ради від 31.05.2011р. № 236 в частині надання дозволу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на розробку проектів землеустрою та технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок по 0,1 га кожному в АДРЕСА_1

Підставою для внесення протесту слугувало те, що на думку позивача, рішення в цій частині суперечить вимогам ст.ст. 39, 83, 118 Земельного кодексу України, оскільки земельні ділянки, щодо яких названим громадянам надано дозвіл на складання проектів землеустрою, знаходяться у зоні зелених насаджень загального користування, у зв'язку з чим не можуть передаватись у приватну власність.

Проте цей протест відхилено рішенням Херсонської міської ради від 27.04.2012р. № 637, що і стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - це містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Детальні вимоги щодо змісту генерального плану, а також повноваження щодо його реалізації визначаються ст. 17 вказаного Закону і деталізуються ДБН Б.1-3-97 «СМБД. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів».

Згідно із ст. 21 Закону України «Про основи містобудування» визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації місцевих правил забудови з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Статтею 17 цього Закону визначено, що містобудівна документація - це затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівна документація, зокрема, є основою для: вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням органу, який затвердив містобудівну документацію, за поданням відповідного спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури.

З матеріалів справи видно, що земельні ділянки, які бажають отримати у власність треті особи і щодо яких їм надано дозволи на складання проектної документації із землеустрою, знаходяться в зоні зелених насаджень загального користування.

Наведена обставина підтверджена наданим відповідачем викопіюванням з Генерального плану міста Херсона.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Таким чином, виділення вказаних земельних ділянок третім особам за даних обставин суперечитиме вимогам земельного законодавства.

Порядок надання громадянам у приватну власність визначено ст. 118 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, земельним законодавством передбачено можливість відмови у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у разі, якщо місце розташування земельної ділянки не відповідає вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.

В даному випадку невідповідність місця розташування земельних ділянок мала бути встановлена ще при зверненні громадян до відповідача, а отже у нього були відсутні підстави для надання дозволу на складання проекту землеустрою.

Відхиляючи протест прокурора, відповідач виходив з того, що опротестоване рішення не містить положень щодо відведення земельних ділянок у власність третім особам, рішення про відведення або про відмову у відведенні земельної ділянки може бути прийнято лише після розробки відповідного проекту землеустрою та отримання висновку про погодження такого проекту комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Суд не погоджується із такою позицією відповідача, оскільки вважає, що при наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо земельних ділянок, які відповідно до законодавства та затвердженої містобудівної документації не можуть бути виділені у власність, відповідач діяв без дотримання принципів обґрунтованості, розсудливості і пропорційності, визначених ст. 19 Конституції України та ст. 2 КАС України.

Надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельних ділянок у власність третім особам за встановлених судом обставин позбавлено сенсу, крім того, призводить до необґрунтованих витрат громадян на виготовлення проектної документації, яка згідно з нормами чинного законодавства не підлягає затвердженню, а також до невиправданого зволікання із реалізацією права третіх осіб на отримання земельних ділянок.

Суд з огляду на викладене погоджується із позицією позивача про те, що оскаржене рішення Херсонської міської ради суперечить вимогам земельного законодавства.

Доводи позивача в ході судового розгляду відповідачем не спростовані. Суд розглядає справу на підставі наявних у них доказів, враховуючи те, що відповідач належних і допустимих доказів на підтвердження правомірності оскарженого рішення не надав, в тому числі не надав таких доказів і на вимогу суду.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги прокурора м. Херсона обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним і скасувати пункт 1 рішення Херсонської міської ради від 31 травня 2011 року № 236 в частині надання дозволу на розробку проектів землеустрою та технічної документації із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд громадянам згідно із пунктами 52, 53, 54, 55 Додатку до рішення Херсонської міської ради від 31 травня 2011 року № 236.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 жовтня 2012 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 6.2.1