УКРАЇНА
Справа №2а-95
2008 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2008 року Первомайський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Золотарьова І.Л.
при секретарі Жилякової Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області про визнання дій відповідача незаконними, покладення обов'язку перерахувати та доплатити щорічну разову грошову допомогу на оздоровлення,-
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, посилаючись на те, що згідно законодавства України він є особою, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи у зв'язку з ліквідацією її наслідків та має відповідне посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, і є інвалідом 2 групи. Тому, відповідно до ст. 48 Закону України від 28.02.1991 року « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі Закон № 796 - ХІІ), має право на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Згідно до ст.17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій та бездіяльності.
Суб'єктом владних повноважень згідно до п.7 ст. 3 КАСУ вважається суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства. Згідно до п.1 ст.18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним, підсудні адміністративні справи з приводу оскарження дій, у яких однією із сторін є орган місцевого самоврядування. Законодавчо встановлено, що виплата щорічної грошової допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення, яке
є відповідачем за даним позовом.
Але, відповідач в порушення цього Закону виплачував йому щорічну допомогу на оздоровлення , виходячи не з 5 мінімальних заробітних плат , а керуючись постановами КМУ України від 12.07.2005 року № 562 « Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян , які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» та від 26.07.1996 року № 836 « Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачу виплачувалась щорічна допомога на оздоровлення у наступних розмірах: за 2001р. допомога не виплачувалась, за 2002-2003р.р. щорічно по 26,70грн., за 2004-2005 р.р.- щорічно по 21,50 грн., а за 2006-2007 р.р. - виплатили по 120 грн. щорічно, в зв»язку з чим йому недоплачено 7963,60 грн.
Він звертався письмово із заявою до відповідача в серпні 2007 року про те, щоб йому зробили перерахунок за періоди з 2001 по 2007 рік включно, виходячи з діючого на той період розміру мінімальної заробітної плати, а саме: Законом України «Про встановлення розмірі мінімальної заробітної плати на 2000р.» № 436 від 16.01.2000р., що складала 118грн. і на протязі 2001р.; Законом України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002р.» № 2896 від 13.12.2001р., що складала 140грн. на початку року, а з 01.07.2003р. - 165грн.; Законом України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003р.» № 372 від 26.12.2002р. у розмірі 185грн., а з 01.12.2003р. у розмірі 205грн. (закон № 1328 від 25.11.2003р); Законом України «Про внесення змін до закону «Про державний бюджет Украни на 2004р.» № 1801 від 17.06.2004р. про встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня 2004р. - 205грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2005р.» № 2285 від 23.12.2004р. про встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня 2005р. - 262,00грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2006р.» № 3235 від 20.12.2005р. про встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня 2006р. - 350,00грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2007р.» № 489-У від 19.12.2006р. про встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 01.01.2007р. - 400,00грн. Але йому було в цьому відмовлено, посилаючись на вище вказані ним постанови КМУ.
Він вважає, що відмова в перерахунку та виплати недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення відповідачем неправомірною, оскільки відповідач керувався вимогами нормативно-правового акту нижчої юридичної сили , а не Законами України, порушуючи положення ст.8 Конституції України, а також положення ч.3 ст.22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових Законів, або внесенні змін до чинних Законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Просить суд визнати дії відповідача з відмови в перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення неправомірними, та зобов»язати відповідача здійснити йому виплату недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення , починаючи з 2001 року в сумі 7963,60 грн.
В суді позивач повністю підтримав свої позовні вимоги, пославшись на викладені в позовній заяві підстави.
Представник відповідача Марусєва Л.М. позов не визнала, посилаючись на те, відповідач до вимог ст. 54 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» є управлінням виконавчого комітету Первомайської міської ради, а також кінцевім розпорядником бюджетних коштів. Законом України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796 - ХІІ, на УІІСЗН покладається обов'язок здійснення виплати пільговій категорії громадян щорічної разової грошової допомоги на орздоровлення. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону № 796 - ХІІ, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, які надходять на рахунок відповідного органу Державного казначейства, який, згідно Положення про Державне Казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 21.12.2005 р.3 здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів за цими зобов'язаннями.
Тому відповідач в здійсненні своєї діяльності в частині виплати разової грошової допомоги керується бюджетними нормами, а саме: Бюджетним кодексом України, Законом про Державний бюджет України на відповідні роки.
Відповідно до вимог п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, а ст. 23 цього ж Кодексу передбачає, що будь-які платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Частиною другою статті'4 Бюджетного Кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно - правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Бюджетного Кодексу та ЗУ «Про Державний бюджет України».
Згідно ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про Державний
бюджет України» на відповідні роки визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків, виходячи з фінансових можливостей держави.
Всі виплати , передбачені Законом України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , у тому числі і щорічна допомога здійснювалася Управлінням у розмірах, встановлених КМУ України № 562 та № 836.
Представник Державного казначейства не з»явився, суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В суді прийнято без заперечень, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і має право на пільги, передбачені ст.48 Законом України « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі і на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, оскільки він являється інвалідом 2 групи, тому відповідно до Законів України «Про встановлення розмірі мінімальної заробітної плати на 2000р.» № 436 від 16.01.2000р., що складала 118грн. і на протязі 2001р.; Законом України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002р.» № 2896 від 13.12.2001р., що складала 140грн. на початку року, а з 01.07.2003р. - 165грн.; Законом України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003р.» № 372 від 26.12.2002р. у розмірі 185грн., а з 01.12.2003р. у розмірі 205грн. (закон № 1328 від 25.11.2003р); Законом України «Про внесення змін до закону «Про державний бюджет Украни на 2004р.» № 1801 від 17.06.2004р. про встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня 2004р. - 205грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2005р.» № 2285 від 23.12.2004р. про встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня 2005р. - 262,00грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2006р.» № 3235 від 20.12.2005р. про встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 01 січня 2006р. - 350,00грн.; Законом України «Про державний бюджет України на 2007р.» № 489-У від 19.12.2006р. про встановлення розміру мінімальної заробітної плати з 01.01.2007р. - 400,00грн., відповідачем повинно бути сплачено позивачу 7963грн. 60коп. виходячі із розрахунку:
- за 2001р. - 118.00грн. х 5 = 590,00грн. - 0 грн. (допомога не виплачувалась) = 590,00грн.;
- за 2002р. - 140,00грн. х 5 = 700,00грн. - 26,70грн. = 673,30грн.;
- за 2003р. - 185,00грн. х 5 = 925,00грн. - 26,70грн. = 898,30грн.;
- за 2004р. - 205,00грн. х 5 = 1025,00грн. - 21,50грн. = 1003,50грн.;
- за 2005г. - 262,00грн. х 5 = 1310,00грн. - 21,50грн. = 1288,50грн.;
- за 2006г. - 350,00грн. х 5 = 1750,00грн. - 120,00грн. = 1630,00грн.;
- за 2007г. - 400,00грн. х 5 = 2000,00грн. - 120,00грн. = 1880,00грн.
Відповідно до ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних , не допускається звуження змісту та осягу існуючих прав і свобод.
КМУ не уповноважений Законом № 796-ХІІ зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат , пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у ч.1 ст.67 Зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються КМУ відповідно до зміни індексу вартості життя і зростанні мінімальної заробітної плати.
В Законі № 796-ХІІ викладено основні положення щодо реалізації Конституційного права громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров»я, оскільки відповідно до ч.1 ст.50 Коснтитуції України кожен має право на безпечне для життя і здоров»я довкілля , та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Пільги, компенсації , гарантії є видом соціальної допомоги, і необхідною складовою Конституційного права на достатній життєвий рівень. Тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права , наданого Законом № 796 -ХІІ , є безпідставним.
Відповідно до ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи, цим кодексом та іншими законами можуть встанавлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Суд також вважає, що позивачем не пропущений строк для звернення з позовом до суду оскільки ст. 268 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров»я.
На підставі викладеного, керуючись ст. 48 « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ , ч.3 ст.22, ч.1 ст.50 Конституції України , ст. ст.8, 9, 99, 159-163 КАС України, ст. 268 ЦК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області щодо відмови виплати ОСОБА_1 заборгованості з щорічної допомоги на оздоролення за 2001-2007 р.р.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради Луганської області виплатити за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 заборгованість з щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2007 р.р. в загальній сумі 7963 грн. 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання заяви на апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з для її проголошення в Донецькому апеляційному адміністративному суді через Первомайський міський суд.
Суддя Золотарьов І.Л.