ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"16" вересня 2011 р. Справа № 2а/1770/1940/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.1

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Капустинського М.М.

Хаюка С.М.,

при секретарі Феськовій М.Ю. ,

за участю представника позивача

розглянувши апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м.Рівне та товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми " Камаз-Транс-Сервіс" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" липня 2011 р. у справі № 2а/1770/1940/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункової фірми "Камаз-Транс-Сервіс" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 21.04.2010 року за №0000252344, №0000242344. Вказані рішення вважає протиправними , оскільки товариство має належним чином оформленні документи,що підтверджують господарську діяльність .

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року позов задоволено частково . Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення -рішення від 21.04.2010 року №0000242344.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Позивач не погодився з рішенням суду щодо відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення № 0000252344 і просить в апеляційній скарзі скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено , що за результатами проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2010 року, що декларувалось в грудні 2010року, складено акт перевірки №408/23-300/03567150 від 11.04.2010 року. На підставі акту перевірки №408/23-300/03567150 від 11.04.2011 року, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000252344 від 21.04.2011 року, відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування заявлену в декларації з ПДВ за січень 2011року в розмірі 1915грн.

Позивач відніс до складу податкового кредиту грудня 2010 року суму ПДВ в розмірі 1915грн. по операціям з поставки ТзОВ «Євротурбина» для позивача двох турбокомпресорів. Правомірність такого декларування суми податкового кредиту позивач в ході перевірки підтверджував податковими накладними №71204 від 07.12.2010 року, №221204 від 22.12.2010 року та платіжними документами про оплату товару та сплату сум ПДВ. Обставини щодо фактичного отримання названого товару позивач підтверджував видатковими накладними №71202 від 07.12.2010року, №221204 від 22.12.2010року, складеними за участю названого контрагента.

Відповідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач посилаючись на товарність згаданих вище операцій, в супереч положенням названої норми права, позивач не довів обставин щодо фактичної поставки названого товару для нього саме ТзОВ «Євротурбина».

Враховуючи встановлені ДПІ у Комінтернівському районі м. Харків обставини щодо відсутності у ТзОВ «Євротурбина» необхідних трудових, транспортних, виробничих ресурсів, складських приміщень, земельних ділянок, відсутності документів, що свідчать про фактичний рух (транспортування, переміщення товару від ТзОВ «Євротурбина» (м.Харків) до позивача (м.Рівне), та надані позивачем докази щодо оприбуткування турбокомпресорів та використання їх в господарській діяльності позивача достеменно не вказують, що поставку таких турбокомпресорів здійснено саме ТзОВ «Євротурбина», а не іншими суб'єктами.

З огляду на вищевикладене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення - рішення від 21.04.2010 року за №0000252344.

Крім того , актом перевірки позивача №408/23-300/03567150 від 11.04.2011 року встановлено, що по декларації позивача ПДВ за лютий 2008року, різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту у лютому 2008року мало від'ємне значення в сумі 367 470грн. назване від'ємне значення на момент перевірки є відсутнім, так як використане позивачем при заявлені бюджетного відшкодування за березень 2008року.

На підставі даних висновків відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000242344 від 21.04.2011 року, яким зменшено для позивача розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року в розмірі 682 020грн.

Як вбачається з декларації позивача з ПДВ за січень 2011 року та довідки (щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2011 року вбачається, що позивачем (в рядку 26) задекларовано залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 680 120грн. (яке виникло у звітний період - лютий 2008року).

Як слідує з акту перевірки від'ємне значення виникло у позивача в січні 2008року в результаті збільшення податкового кредиту січня 2008року на суму погашених податкових векселів, погашення яких відбулося шляхом включення до податкових зобов'язань у декларації за грудень 2007року, а не коштами.

Відповідно до положень абзацу «б»п.п. 7.7.2. п. 7.7 Закону «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на момент декларування) залишок від'ємного значення в розмірі 721 038грн (за вирахуванням сум, що підлягали бюджетному відшкодуванню) включаються платником до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Законом України від 20.05.2010 р. N 2275-УІ були внесені зміни до абзацу "б" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону країни «Про податок на додану вартість», де зокрема також було передбачено, що:

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;

- залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Виходячи з положень названої норми права, в декларації з ПДВ за лютий 2008року, позивач задекларував в рядку 23 залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду (січня 2008року), що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду (лютого 2008року) в розмірі 1117 704грн. При цьому, в рядку 26 відображено 721 038грн., як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування (рядок 24-ряд 25 декларації) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, бюджетному відшкодуванню підлягає лише частина такого від'ємного значення яка дорівнює сумі фактично сплаченій платником податку іншим особам в зазначеному періоді.

Згідно п. 15.3 ст. 15 Закону №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Закон України «Про податок на додану вартість» та Закон України №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не містять жодних обмежень у часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення (яке за нормами Закону «Про ПДВ» не підлягало бюджетному відшкодуванню, та яке не є переплатою) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Положення вищенаведених нормативних актів втратили чинність згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-УІ.

Тому, при формування показників декларації з ПДВ за січень 2011 року повинні враховуватись платниками податку положення Податкового кодексу України

Згідно п.п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 розділу 5 Податкового кодексу України (що введений в дію з 01.01.2011 року), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4).

Вищенаведеного випливає , що суми, від'ємного значення, які не підпадають під ознаки сум, що можуть бути відшкодовані платнику податків з бюджету, підлягають лише віднесенню до складу податкового кредиту наступного періоду.

Пунктом 102.5. ст.100 розділу 2 Податкового Кодексу України (на порушення якого покликається відповідач) передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Як вбачається з наведених положень Податкового Кодексу України, названі норми права не регламентують обмежень в часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення (яке за нормами Закону «Про ПДВ» та ст. 200 розділу 5 Податкового Кодексу України не підлягало бюджетному відшкодуванню, та яке не є переплатою) до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що задекларована позивачем сума від'ємного значення в рядку 26 декларації з ПДВ за січень 2011 року не є та не була сумою бюджетного відшкодування (в розумінні абзацу "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та абзацу «а» пункту 200.4 ст. 200 розділу 5 Податкового Кодексу України) відносно якої позивач подавав або мав право подавати заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування.

Тому, положення строків давності визначених пунктом 15.3 ст. 15 Закону №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пунктом 102.5. ст.100 розділу 2 Податкового Кодексу України не поширюються на включення залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду позивача.

Стосовно посилання , позивача на порушення позивачем ст. 257 Цивільного Кодексу України, то положення названої норми права регулює питання строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного Кодексу України дані положення не поширюється на включення залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду позивача.

Тому, позивач в будь-якому випадку, мав право на віднесення до рядка 26 декларації з ПДВ за січень 2011року залишку від'ємного значення (який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) в розмірі 680 120грн., що виник при поданні (в лютому 2008року) декларації з ПДВ за січень 2008року.

Враховуючи вищевказане доводи податкового органу щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 682 020грн. за січень 2011 року не узгоджуються з нормами матеріального права є надуманими та безпідставними.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин доводи позивача та відповідача , наведені в апеляційних скаргах , спростовуються матеріалами справи , а висновок суду першої інстанції є таким ,що грунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку ,що судом першої інстанції належним чином з"ясовано обставини справи та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права,які могли призвести до зміни чи скасування постанови суду не встановлено.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,212,254Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної подакової інспекції у м.Рівне та товариства з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма "Камаз-Транс-Сервіс" залишити без задоволення , а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14 липня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Ф.Бондарчук

судді: М.М. Капустинський

С.М.Хаюк

Повний текст ухвали виготовлено 19.09.2011 року .

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю госпрозрахункова фірма " Камаз-Транс-Сервіс " вул.Київська 64-а,м.Рівне,33000, рек. з пов.

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023, рек. з пов.