№216/661/2012 ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2012 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючої -судді Коломійцевої В.І.
при секретарі Мельник А.О.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Муровані Курилівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС ВДАІ Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області капітана міліції Кузьмінського Сергія Сергійовича про скасування постанови від 13.07.2012 року в справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з позовом до старшого інспектора ДПС ВДАІ Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області капітана міліції Кузьмінського С.С. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи його тим, що постановою відповідача від 10 липня 2012 року його було визнано винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме в тому, що він 10 липня 2012 року о 09 годині 10 хвилин рухаючись автомобілем в м.Хмільнику на регульованому перехресті вулиць Леніна та Пушкіна виїхав на перехрестя, зупинився, чим створив перешкоду для руху іншим учасникам руху, а саме автомобілю ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2. Цією ж постановою на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 гривень.
Постанову вважає незаконною, оскільки 10 липня 2012 року керуючи автомобілем «МАЗ 630305», номерний знак НОМЕР_1 на перехресті вулиць Леніна та Пушкіна в м. Хмільник він виїхав на перехрестя, на якому затору не було при сигналі світлофора, що дозволяє рух, однак змушений був зупинитися для того, щоб пропустити транспортні засоби, що рухалися в зустрічному напрямку, оскільки повертав на перехресті ліворуч. Крім того, при складенні протоколу та винесенні постанови інспектор ДПС не вислухав його пояснення, не надав йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, скористатися правовою допомогою та надати відповідні докази. Вважає, що правопорушення не вчиняв, постанова винесена з порушенням законодавства, а тому просив постанову скасувати, а справу провадженням закрити.
В судовому засіданні позивач свій позов підтримав, суду пояснив, що дійсно 10 липня 2012 року він керував автомобілем «МАЗ 630305», номерний знак НОМЕР_1 в м.Хмільник. Під'їхавши до перехрестя вулиць Пушкіна та Леніна, він впевнившись, що на перехресті немає затору, увімкнений зелений, дозволяючий рух сигнал світлофора виїхав на перехрестя, проте змушений був зупинитися задля того, щоб пропустити транспортні засоби, що рухалися в зустрічному напрямку, оскільки йому потрібно було здійснити поворот ліворуч. Виконавши вимоги Правил дорожнього руху України, він пропустивши транспорті засоби, що рухалися в зустрічному напрямку продовжив рух ліворуч. Після проїзду перехрестя він був зупинений відповідачем, який не вислуховуючи його пояснення склав відносно нього протокол та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 510 гривень. В протоколі він написав пояснення про те, що він проїхав перехрестя із дотриманням Правил дорожнього руху, а в постанові поставив свій підпис задля отримання її копії з метою подальшого оскарження. Просив не брати до уваги дані з протоколу про свідка нібито вчиненого ним правопорушення, оскільки зазначений в протоколі свідок є напарником відповідача, тобто працівником ДАІ та скасувати постанову АВ1 № 66901 від 10 липня 2012 року, як таку, що винесена з порушенням законодавства, є необґрунтованою та незаконною, оскільки Правил дорожнього руху він не порушував.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи (а.с. 8), в судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.
З копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АВ1 № 316268 від 10 липня 2012 року (а.с.5) та постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АВ1 №166901 від 10 липня 2012 року (а.с.6) слідує, що ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 10 липня 2012 року о 09 годині 10 хвилин керуючи автомобілем «МАЗ 630305», номерний знак НОМЕР_1 на регульованому перехресті вулиць Леніна та Пушкіна в м.Хмільник виїхав на перехрестя та зупинився, чим створив перешкоду для руху іншим учасникам руху, а саме автомобілю ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КупАП.
Постановою відповідача старшого інспектора ДПС ВДАІ Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області капітана міліції Кузьмінського Сергія Сергійовича на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 3 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 510 гривень. В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено свідка правопорушення, проте в матеріалах справи відсутні його пояснення, крім того в матеріалах справи відсутні пояснення водія автомобілем ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2, якому згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення створив перешкоду ОСОБА_1. В постанові в справі про адміністративне правопорушення не зазначено, який пункт Правил дорожнього руху порушено ОСОБА_1
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення; подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано заперечення проти адміністративного позову та доказів, які свідчать про те, що позивач керуючи 10 липня 2012 року в м. Хмільник проїхав регульоване перехрестя вулиць Леніна та Пушкіна з порушенням Правил дорожнього руху України.
Сам позивач суду довів, що він виїжджаючи автомобілем «МАЗ 630305», номерний знак НОМЕР_1 на перехрестя вулиць Леніна та Пушкіна в м. Хмільник впевнився в тому, що на перехресті відсутній затор та увімкнений червоний, дозволяючий рух сигнал світлофора, зупинився на перехрестя задля виконання вимог Правил дорожнього руху, а саме, щоб пропустити транспортні засоби, що рухалися в зустрічному напрямку.
Пунктом 16.6 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 20 жовтня 2001 року передбачено, що повертаючи ліворуч, або розвертаючись при зеленому сигналі світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративними правопорушенням визнається протиправна, винна, дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, обставини викладені в позовній заяві знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню.
Разом з тим, позовні вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на думку суду, задоволенню не підлягають, оскільки це питання не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
На підставі ст.ст. 128, 251, 278-280 КУпАП, ст.ст. 2, 7-9, 17, 71, 159-167, 171-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АВ1 № 166901 від 10 липня 2012 року, винесену старшим інспектором ДПС ВДАІ Хмільницького МВ УМВС України у Вінницькій області капітаном міліції Кузьмінським Сергієм Сергійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: