ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Справа № 2-а-811/11

Головуючий у 1-й інстанції: Поровський В.А.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"17" листопада 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Євпак В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "09" березня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 09 березня 2011 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі по відмові у перерахунку додаткової пенсії ОСОБА_4 як постраждалому від наслідків Чорнобильської катастрофи 3 категорії.

Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області перерахувати та виплатити ОСОБА_4 додаткову пенсію в розмірі 25% від встановленого законодавством мінімального розміру державної пенсії за віком, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосувавши розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 11 серпня 2010 року з урахуванням фактично здійснених виплат, та зміни прожиткового мінімуму.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за їх безпідставністю

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та постановити нове рішення яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що фінансування коштів здійснюється з Державного бюджету України, виплати проводилися в межах виділених коштів.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадови і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та особою, яка постійно проживає на території зони радіоактивного забруднення віднесена до 3-ї категорії потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідними посвідченнями.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а саме: зобов'язав відповідача провести донарахування та виплатити позивачу кошти, передбачені ст. 51 Закону, починаючи з 11.08.2010 року.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств та відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій, тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Виходячи із засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору в частині того, яка сума підлягає стягненню з відповідача за визначений позивачкою період, застосуванню підлягає саме стаття 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та від 03 січня 2002 року №1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".

Тому позивач, як непрацюючий пенсіонер, відповідно до ст.51 Закону, має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року №497 "Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду" на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок щодо виплати пенсій та доплат до пенсій, які передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, обов'язок проводити нарахування та виплату сум, передбачених ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відноситься до відання органів Пенсійного фонду України.

Щодо періоду, за який має бути нараховано та виплачено додаткову пенсію, то суд правильно визначив його відповідно до ч.2 ст.99 КАС України - у межах строку звернення до суду.

Доводи відповідача стосовно порушення судом першої інстанції приписів ч.1 ст.2 КАС України, а саме, не зазначення кінцевої дати періоду для перерахунку та виплати додаткової пенсії позивачу, є безпідставними, оскільки суд у рішенні не може вказувати кінцеву дату, так як органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати відповідні нарахування до втрати такого права позивачем.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правильність прийнятого судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "09" березня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.В.Одемчук

судді: А.Ю.Бучик В.В. Євпак

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області вул.Соборна,28,Володимирець,Рівненська область,34300