КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-7446/11 Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Н.П.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 10 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (в тому числі в інтересах неповнолітньої дитини) звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.07.2010 року і в подальшому.

Постановою Іванківського районного суду Київської області від 10 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у відповідності до ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01.07.2010 року, за виключенням раніше нарахованих і сплачених сум. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони гарантованого добровільного відселення, є особою, що постраждала від аварії на ЧАЕС, має відповідне посвідчення встановленого зразка 3 категорії, а тому має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: - у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати.

Всупереч ст. 37 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказана доплата виплачувалася частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не у співвідношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає Закон.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру допомоги позивачу застосуванню підлягають положення статті 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказана постанова, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, визнавши, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів приходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Іванківської районної державної адміністрації Київської області залишити без задоволення, а постанову Іванківського районного суду Київської області від 10 жовтня 2011 року, -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.