Справа № 1570/5084/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

за участю секретаря - Запорощукової Г.Г.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Саратського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на виплату матеріальної допомоги по безробіттю,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся Саратськи районний центр зайнятості Одеської області (далі -Позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі -Відповідач) про стягнення коштів, витрачених на виплату матеріальної допомоги по безробіттю в розмірі 3100,26 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Відповідач незаконно отримала матеріальну допомогу по безробіттю в розмірі 3100,26 гривень, оскільки вона не повідомила працівників Саратського районного центру зайнятості, що вона зареєстрована у державного реєстратора, як підприємець з 12.05.2008 року. Відповідачу пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю, але допомогу по безробіттю в добровільному порядку Відповідачем сплачено не було, у зв'язку із чим Позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні представник Позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримала в повному обсязі (а.с.2-4).

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що на даний час у неї відсутні джерела доходів, а тому вона не в змозі повернути Позивачу матеріальну допомогу в розмірі 3100,26 гривень. Крім того, Відповідач зазначила, що вона вже фактично почала виплачувати Позивачу заборгованість, та на даний час вона вже повернула кошти в розмірі 832,00 гривень.

Суд дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, проаналізувавши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволення, виходячи з наступних підстав.

Саратський районний центр зайнятості, відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-III (далі - Закон № 1533-III) є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у зв'язку з чим він виступає органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Судом встановлено, що Відповідач була зареєстрована в Центрі зайнятості як громадянка, яка шукає роботу з 05 січня 2011 року, що підтверджується копією персональної картки № 152200211010500001 (а.с.9).

12 січня 2011 року Відповідачем була подана до Позивача заява про надання статусу безробітного та виплати допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». В заяві Відповідач зазначила, що не видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення»не займається і не отримує пенсію на пільгових умовах. (а.с.8).

З 12 січня 2011 року у зв'язку з наданням статусу безробітного на підставі наказу центру зайнятості № НТ 110112 від 12.01.2011 року (а.с.5) Відповідачу призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до пп. 2,4 ст.22 п. 2 ст.23 Закону № 1533-III та пп. 2.7,2.9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності».

З метою перевірки законності одержання Відповідачем статусу безробітної та виплати їй допомоги по безробіттю, Позивачем на підставі Порядку розслідування страхового випадку та обґрунтованості призначення матеріального забезпечення, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13.02.2009 року було проведено розслідування в ході якого встановлено, що Відповідач з 12.05.2008 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, а отже належить до категорії зайнятого населення та не має права на отримання допомоги по безробіттю. За наслідками розслідування наказом Центру зайнятості № НТ111021 від 21.10.2011 року Відповідачу було припинено виплату по безробіттю (а.с.5).

Судом встановлено, що Відповідач була зареєстрована, як фізична особа-підприємець 16.05.2008 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 25560000000069926, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.13).

Відповідно до довідки Саратського районного центру зайнятості № 2209 від 17.08.2012 року, Відповідач за період з 12.01.2011 року по 30.08.2011 року отримала допомогу по безробіттю в загальному розмірі 3932,26 гривень (а.с.17).

Згідно квитанції № 65 від 22.12.2011 року, Відповідач частково повернула Позивача допомогу по безробіттю в загальному розмірі 832,00 гривень (а.с.16).

26 січня 2012 року Позивач направив на адресу Відповідача лист-претензію № 307 про необхідність повернення коштів в розмірі 3100,26 гривень у п'ятнадцятиденний термін (а.с.14). Вказане повідомлення отримане відповідачем 05 лютого 2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.15 ).

Відповідно до п. а ч. 3 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. 6.14. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин. Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Саратського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на виплату матеріальної допомоги по безробіттю є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, ч.6 ст.128, 159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Саратського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на виплату матеріальної допомоги по безробіттю в розмірі 3100,26 гривень - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (І/Н НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Саратського районного центру зайнятості (код ЄДРПОУ 20988443) кошти, витрачені на виплату матеріальної допомоги по безробіттю в розмірі 3100,26 гривень (три тисячі сто гривень двадцять шість копійок) на р/р 37176304900423 ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код 20988443.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.

05 жовтня 2012 року.

.

.

.