Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/10929/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 година 10 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.
при секретарі Аврамченко С.С.
за участю
позивача ОСОБА_1,
представників відповідача - Усік Т.В. - на підставі довіреності,
Коваленко Н.Є. - на підставі довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку адміністративну справ за позовом ОСОБА_1 до Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про визнання неправомірними дій інспектора Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, -
встановив:
22 серпня 2012 року ОСОБА_1, (далі - Позивач), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, (далі - Відповідач або Регіональна ветслужба), в якому просив визнати нечинним та скасувати акт про порушення № 288 від 30 липня 2012 року Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а/0570/10929/2012.
До початку судового розгляду справи по суті Позивач скористався правом змінити предмет позову, подавши 20 вересня 2012 року заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив:
- визнати нечинним акт про порушення № 288 від 30 липня 2012 року;
- визнати неправомірними дії інспектора Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, (а.с.25).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2012 року на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративній справі № 2а/0570/10929/2012 в частині позовних вимог про визнання нечинним акта про порушення № 288 від 30 липня 2012 року - закрито.
Вимоги Позивача про визнання незаконними дій інспектора Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті ґрунтуються на наступному.
Як зазначає ОСОБА_1, 30 липня 2012 року він разом з сім'єю повертався в Україну з Російської Федерації. Державний кордон Позивач перетинав через пункт контролю, що знаходиться в селі Красна Талівка Луганської області. Під час ветеринарно-санітарного контролю транспортний засіб Позивача був оглянутий інспектором Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті ОСОБА_4 В результаті огляду автомобіля Позивача інспектор виявила яйця курячі у кількості 30 штук, вилучила їх та знищила в присутності ОСОБА_1, при цьому поводила себе грубо та упереджено. На прохання Позивача пояснити, в чому саме полягало допущене ним порушення, інспектор надала йому Закону України «Про ветеринарну медицину» у первісній редакції. У надані закону в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, інспектор відмовила, рівно як і не пояснила, що саме порушив Позивач. Вилучення харчових продуктів було оформлено актом за № 288, який складався протягом 25-30 хвилин. Позивач підписав акт, але зазначив, що з викладеними в ньому обставинами категорично не згоден. Крім того, ОСОБА_1 відзначив, що жодного порушення вказаного в акті він не вчиняв.
В судовому засіданні Позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представники Відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали у повному обсязі, надали заперечення проти адміністративного позову, (а.с.9-12), та пояснили, що основним завданням Регіональної ветслужби є охорона території України від проникнення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон, здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за дотриманням фізичними та юридичними особами вимог ветеринарно-санітарних заходів під час здійснення міждержавних перевезень об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду; контроль та нагляд за дотриманням юридичними і фізичними особами ветеринарно-санітарних заходів під час ввезення на територію України, вивезення з її території, транзитних і внутрішньодержавних перевезень через територію України об'єктів контролю та нагляду; здійснення стандартного прикордонного і (або) розширеного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду у пунктах пропуску через державний кордон ручної поклажі пасажирів і туристів з метою недопущення перевезення ними через державний кордон об'єктів контролю та нагляду. Вказали, що пункт державного ветеринарного контролю має право в установленому порядку припиняти або тимчасово забороняти перевезення (переміщення) вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, в разі неправильного оформлення ветеринарних документів, розбіжностей у них чи відсутності таких документів, про що складається відповідний акт. Харчові продукти у вантажі, які визнані небезпечними, непридатними до споживання або такими, що в інший спосіб не відповідають технічним регламентам або санітарним заходам, не допускаються до ввезення для споживання людиною. Усі забраковані харчові продукти, що створюють ризик для здоров'я людини та тварин і не підлягають переробці (обробці), знищуються у встановленому порядку. Продукція, не має передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції, вважається неякісною та небезпечною.
Вказали, що ОСОБА_1 перевозив через державний кордон України вантаж, підконтрольний службі державної ветеринарної медицини, а саме 30 курячих яєць, з порушенням чинного законодавства, оскільки не мав документального підтвердження безпечності цих продуктів, яким є ветеринарне свідоцтво для країн СНД за формою № 2, тому, діючи в межах повноважень, в порядку і способом, що визначені законодавством, інспектор ОСОБА_4 вилучила ці продукти, про що склала відповідний акт.
Додатково зазначили, що інформування громадян України та інших осіб, які перетинають державний кордон про вимоги чинного законодавства щодо порядку його перетину, переліку необхідних документів, порядку ввезень вантажів на територію держави, здійснюється шляхом розміщення відповідної інформації на стендах, розташованих в пунктах пропуску через державний кордон.
Утилізація вилучених продуктів безпосередньо в пункті державного ветеринарного контролю не здійснюється, вилучені продукти знищуються у спеціально відведених місцях, про що складається акт про утилізацію. Зазначили, що вилучені у Позивача продукти були утилізовані з дотримання встановленого законодавством порядку.
З урахуванням наведеного, у задоволенні позовних вимог просили відмовити у повному обсязі.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Згідно з посадовою інструкцією провідного лікаря ветеринарної медицини Красноталівського прикордонного інспекційного пункту, затвердженою начальником Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Мосоловим О.М. 29 лютого 2012 року, основним завданням лікарів ветеринарної медицини прикордонного інспекційного пункту є запобігання занесенню на територію України з території інших держав особливо небезпечних хвороб спільних для людей і тварин, здійснення контролю за порядком пропуску вантажів, підконтрольних службі державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті через державний кордон України.
Лікарі ветеринарної медицини прикордонного інспекційного пункту зобов'язані здійснювати державний ветеринарно-санітарний контроль за дотриманням ветеринарних вимог під час міжнародних та внутрішньодержавних перевезень продуктів тваринного походження, в тому числі яєць, (п.1 розділ ІІ посадової інструкції); проводити перевірку ветеринарних документів, (п.5 розділу ІІ посадової інструкції), у встановленому порядку припиняти або тимчасово забороняти перевезення підконтрольних вантажів, зокрема, у разі відсутності ветеринарних документів, (п.8 розділу ІІ посадової інструкції), знезаражувати в установленому порядку заборонені до перевезення через державний кордон харчові продукти тваринного походження, вилучені під час проведення контролю, з складанням відповідного акта, (п.10 розділу ІІ посадової інструкції).
Провідний лікар ветеринарної медицини Красноталівського прикордонного інспекційного пункту ОСОБА_4 ознайомлена з вказаною посадовою інструкцією 29 лютого 2012 року, (а.с.42-45).
30 липня 2012 року ОСОБА_1 здійснював ввезення на територію України з території Російської Федерації харчових продуктів, які є об'єктом державного ветеринарно-санітарного контролю, ветеринарних документів, необхідних для ввезення цих продуктів Позивач не мав.
Здійснюючи ветеринарно-санітарний контроль вантажу, якій ввозився Позивачем, провідний лікар ветеринарної медицини Красноталівського прикордонного інспекційного пункту ОСОБА_4 виявила яйця курячі у кількості 30 штук. У зв'язку з відсутністю ветеринарних документів, виявлені харчові продукти були вилучені у Позивача і знезаражені, про що складений акт про порушення від 30 липня 2012 року за № 288, (а.с.15).
Зі змісту акта № 288 вбачається, що державним інспектором ветеринарної медицини ОСОБА_4 в присутності представника прикордонної служби ОСОБА_7 і власника вантажу ОСОБА_1 затримано товар - яйця курячі у кількості 30 штук, які перевозилися транспортним засобом GELLY, державний номер НОМЕР_1 з Ростовської області Російської Федерації до м. Торез Донецької області Україна, продукція вилучена і знезаражена.
Розділ акта «Опис обставин, що викликали складення акту» виконаний друкарським способом і містить перелік порушень, а саме: «п.1 ст.82 Закону України «Про ветеринарну медицину»; ст.41 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»; п.2 Інструкції щодо порядку профілактики та боротьби з африканською чумою свиней; п.8 Порядку пропуску вантажів, підконтрольних службі ветеринарної медицини України; Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду», з позначкою про необхідність підкреслення необхідного.
Акт підписаний інспектором ОСОБА_4, підпис ОСОБА_8 в акті відсутній. Крім того, в акті наявний підпис ОСОБА_1 про отримання копії акта з власноруч написаною Позивачем фразою: «Категорично не згоден. Доводу доведу в суді».
Вилучені у Позивача харчові продукти були утилізовані шляхом спалювання 7 серпня 2012 року, що підтверджується актом утилізації товарів, які вилучені з ручної поклажі та багажу громадян за № 8, (а.с.47).
Зі змісту вказаного акта вбачається, що заборонені до ввезення на територію України товари, які були вилучені під час проведення поглибленого огляду ручної поклажі та багажу, в тому числі яйця курячі у кількості 30 штук, вилучені на підставі акта від 30 липня 2012 року за № 288, комісійно утилізовані 7 серпня 2012 року шляхом спалювання. Зазначений акт зареєстрований в Журналі реєстрації актів на утилізацію вилученої продукції Красноталівського ПДВСКН, (а.с.48-59).
Докази, які б спростовували цей факт, рівно як і докази на підтвердження твердження Позивача про те, що утилізація вилучених у нього харчових продуктів відбулася 30 липня 2012 у його присутності, ОСОБА_1 не надані.
Наказом Луганського прикордонного загону від 30 листопада 2011 року № 1086, зареєстрованим у Головному управлінні юстиції у Луганській області 21 грудня 2011 за № 103/1195, затверджена Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобі та вантажів через державний кордон в пункті пропуску для автомобільного сполучення «Красна Талівка», (а.с.60-92).
П.2.3. Технологічної схеми передбачено, що ветеринарний контроль здійснюється відповідно до чинного законодавства, нормативно-правових актів та міжнародних договорів України.
Час на здійснення прикордонного та митного контролю від початку контролю до його закінчення визначений п.12.4.4. Технологічної схеми, і передбачає, що час ветеринарного контролю транспортного засобу для легкових автомобілів як правило не повинен перевищувати 30 хвилин.
Часові нормативи можуть недотримуватися в разі наявності достатніх підстав уважати, що особи, товари й транспортні засоби переміщуються через державний кордон України з порушенням норм законодавства України про державний кордон України, митних правил, інших норм законодавства, а також у разі затримання цих осіб, товарів і транспортних засобів унаслідок виявлення порушень.
Як пояснив Позивач, і це не оспорюється представниками Відповідача, огляд транспортного засобу ОСОБА_1, вилучення у нього харчових продуктів та складання відповідного акта тривали протягом 25-30 хвилин, тобто визначений п.12.4.4. Технологічної схеми норматив тривалості ветеринарного контролю перевищений не був.
До спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені норми права.
Завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, що визначено ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що передбачено ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Ч.2 ст.19 Конституції України на органи державної влади, їх посадових і службових осіб покладений обов'язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До основних завдань держави в галузі ветеринарної медицини, визначених ст.3 Закону України «Про ветеринарну медицину» від 25 червня 1992 року № 2498-XII, (далі - Закон № 2498), є охорона території України від проникнення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон; здійснення стандартного прикордонного ветеринарно-санітарного контролю та/або розширеного ветеринарно-санітарного контролю за об'єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.
Згідно з положеннями ч.ч.1-2 ст.7 Закону № 2498 Державний департамент ветеринарної медицини з державною інспекцією ветеринарної медицини є урядовим органом державного управління, який діє у складі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики і реалізує державну політику в галузі ветеринарної медицини. Департамент для виконання покладених на нього завдань утворює відповідні територіальні органи, регіональні служби та державні установи.
Регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини з державною інспекцією ветеринарної медицини (далі - регіональні служби) - державна установа ветеринарної медицини, що здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на відповідному регіональному рівні з метою захисту території України від проникнення хвороб тварин з територій інших держав та забезпечення виконання юридичними або фізичними особами ветеринарно-санітарних заходів під час міжнародних і внутрішньодержавних перевезень об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що вбачається зі змісту ст.1 Закону № 2498.
До повноважень державних органів ветеринарної медицини, крім іншого, належать: застосування ветеринарно-санітарних заходів для охорони території України від занесення збудників хвороб тварин з території інших країн або з карантинних зон; здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за продуктами тваринного походження, здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за охороною території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони збудників заразних хвороб під час експорту, імпорту і транзиту об'єктів ветеринарно-санітарного контролю та нагляду; проведення стандартного прикордонного ветеринарно-санітарного контролю товарів, а в разі необхідності - вибіркового та/або розширеного контролю, що визначено п.п.1-3, 6 ч.7 ст.7 Закону № 2498.
Зі змісту ст.10 Закону № 2498 вбачається, державний ветеринарно-санітарний контроль здійснюється державними інспекторами ветеринарної медицини.
Відповідно до ст.1 Закону № 2498 прикордонний державний інспектор ветеринарної медицини - державний інспектор ветеринарної медицини регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, який перевіряє імпортні, транзитні та експортні вантажі, що є об'єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, а також дозволяє їх ввезення або вивезення залежно від їх ветеринарно-санітарного стану і видає відповідні ветеринарні документи.
Права та обов'язки посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль визначені ст.11 Закону № 2498, п.п.1, 10 ч.1 якої передбачено, що державні інспектори ветеринарної медицини та уповноважені лікарі ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль, мають право: перевіряти під час транспортування об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду додержання ветеринарно-санітарних заходів і наявність відповідних супровідних ветеринарних документів; здійснювати стандартний прикордонний ветеринарно-санітарний контроль, а за необхідності - вибірковий або розширений контроль за об'єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що імпортуються або експортуються.
Згідно з положеннями п.6 ч.1 ст.13 Закону № 2498 державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, мають право забороняти експорт, імпорт, транзит та інший обіг товарів і засобів догляду за тваринами, які не відповідають ветеринарно-санітарним заходам та/або технічним регламентам.
Стандартний прикордонний ветеринарно-санітарний контроль - процес перевірки прикордонними державними інспекторами ветеринарної медицини безпечності об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на підставі вивчення супровідних документів, огляду вантажу при їх ввезенні на територію України (імпорті), вивезенні з території України (експорті) та перевезенні через територію України (транзиті).
Державний ветеринарно-санітарний контроль - функції, що виконуються державними інспекторами ветеринарної медицини та/або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини і полягають у постійному забезпеченні виконання встановлених чинним законодавством ветеринарно-санітарних заходів та технічних регламентів.
Державний ветеринарно-санітарний нагляд - функції, що виконуються державними інспекторами ветеринарної медицини та/або уповноваженими лікарями ветеринарної медицини і полягають у періодичній перевірці дотримання вимог чинного законодавства в галузі ветеринарної медицини.
Згідно з положеннями ст.18 Закону № 2498 державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні України та транспорті здійснюється регіональними службами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні України та транспорті, їх структурними підрозділами (пунктами).
Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні України та транспорті є обов'язковим у разі ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), вивезення за межі митної території України об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду всіма видами транспорту.
Ст.1 Закону № 2498 визначено, що об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду - товари, потужності (об'єкти), засоби ветеринарної медицини, засоби догляду за тваринами та супутні об'єкти.
Продукти тваринного походження - продукти тваринного походження для споживання людиною, продукти тваринного походження для фармацевтичного та хірургічного використання і продукти тваринного походження для сільськогосподарського або промислового використання, корми тваринного походження.
Продукти тваринного походження для споживання людиною - м'ясо, м'ясні продукти, желатин, яйця, яйцепродукти, молоко, молочні продукти, риба, рибні та морепродукти, мед та інші продукти тваринного походження, призначені для споживання людиною.
Державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на державному кордоні України та транспорті здійснюють державні інспектори ветеринарної медицини з оформленням відповідних документів.
Згідно з приписами ч.1 ст.87 Закону № 2498 усі об'єкти ветеринарно-санітарного контролю і нагляду, що ввозяться на територію України чи переміщуються територією України, підлягають стандартному прикордонному ветеринарно-санітарному контролю у формі інспектування, яке проводиться шляхом: 1) перевірки дійсності дозволу на ввезення на територію України, який супроводжує вантаж; 2) якщо згідно з ветеринарно-санітарними заходами вимагається міжнародний ветеринарний сертифікат, - перевірки того, що такий сертифікат, яким супроводжується вантаж, є повним та автентичним, а також того, що товари, зазначені в міжнародному ветеринарному сертифікаті, відповідають тим, що містяться у вантажі; 3) виявлення у тварин ознак хвороб, що підлягають повідомленню.
Відповідно до ч.2 ст.87 Закону № 2498 ввезення вантажу в Україну або його транзит територією України здійснюється за таких умов: 1) вантаж супроводжується дійсним дозволом на ввезення на
територію України, якщо такий дозвіл вимагається згідно з ветеринарно-санітарними заходами; 2) міжнародний ветеринарний сертифікат є повним, автентичним та відповідає товарам, які містяться у вантажі, якщо міжнародний ветеринарний сертифікат вимагається згідно з ветеринарно-санітарними заходами; 3) у товарах не виявлено симптомів або інших ознак хвороб, що підлягають повідомленню.
Ветеринарні документи - документи дозвільного характеру, до яких належать міжнародний ветеринарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво, ветеринарна картка, ветеринарна довідка та ветеринарно-санітарний паспорт на тварину, видані державними інспекторами ветеринарної медицини або уповноваженими чи ліцензованими лікарями ветеринарної медицини, що підтверджують ветеринарно-санітарний стан тварини, якість та безпечність продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу та кормів.
Порядок пропуску вантажів, підконтрольних Службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України, затверджений наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 27 грудня 1999 року № 49, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 січня 2000 року за № 9/4230, (далі - Порядок № 49).
Відповідно до п.1 Порядку № 49 увезення на територію України продуктів тваринного походження дозволяються за наявності документів, передбачених міждержавними угодами (ветеринарних свідоцтв, сертифікатів), та в разі додержання ветеринарних вимог з урахуванням епізоотичного стану країн-експортерів.
Згідно з п.2 Порядку № 49 пропуск через митний кордон України вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, дозволяється тільки з країн, благополучних в епізоотичному відношенні, за наявності оригіналу ветеринарного сертифіката країни походження з обов'язковим зазначенням конкретного одержувача та при виконанні ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, після проходження обов'язкового ветеринарного контролю.
Оформлення вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, в пункті пропуску на державному кордоні при ввезенні можливе лише за умови наявності оригіналу ветеринарного сертифіката, санітарного сертифіката країни-виробника, при виконанні ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, що передбачено п.5 Порядку № 49.
Відповідно до п.8 Порядку № 49 пункт державного ветеринарного контролю має право в установленому порядку припиняти або тимчасово забороняти перевезення (переміщення) вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, в разі небезпечної епізоотичної ситуації в країні-експортері, встановлення порушень ветеринарних вимог, неправильного оформлення ветеринарних документів, розбіжностей у них чи в разі відсутності таких документів; про це складається відповідний акт у трьох примірниках, які подаються, відповідно, старшим змін прикордонного наряду та митних органів.
Указом Президента України від 22 березня 2001 року № 192/2001 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення стабільної епізоотичної ситуації в України» Міністерству аграрної політики України доручено не допускати ввезення на територію України тварин, сировини, харчових продуктів, іншої продукції тваринного походження без попереднього вивчення епізоотичної ситуації у країнах або регіонах, з яких їх ввезено, та відповідного висновку органів державної ветеринарної медицини, що вбачається зі змісту п.п.1 п.2 цього Указу.
Оскільки необхідних документів для ввезення на територію України харчових продуктів Позивач не мав, інспектор ОСОБА_4 кваліфікувала виявлені продукти як такі, що є небезпечними, а тому повноважна була зупинити їх ввезення на територію України, вилучити та в подальшому утилізувати.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки Відповідачем доведена відповідність оскаржуваних дій критеріям, наведеним в ч.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до положень ч.2 ст.94 КАС України судові витрати стягненню з Позивача не підлягають.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 51, 69-72, 94, 98, 159-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті про визнання неправомірними дій інспектора Донецької регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті - відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 3 жовтня 2012 року.
Постанова складена у повному обсязі і підписана 8 жовтня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.