Справа № 22-а-6178/08

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2008 року                                                                                                                          місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                         Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду:                                            Василенко Л.А., Дяченко С.П.

при секретарі судового засідання:                               Денисенко К.С.

З участю: позивача ОСОБА_1, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.  

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення було частково задоволено.

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації - з даною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач є громадянином, який постраждав в наслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 від 11.06.1998 року (а.с.3). Має 3 групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному із роботами по ліквідації Чорнобильської аварії, що підтверджується довідкою МСЕК від 26.01.2004 року (а.с.9).

Крім того, судом першої інстанції правильно застосовано рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнано неконституційним положення п. 30 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік, яким зупинялась дія абз. 2-7 ч.4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки нормами зазначеного Закону не можуть скасовуватись чи змінюватись обсяг прав чи обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими Законами України, не можуть вноситись зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватись інше правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України.  

Згідно ч.2 ст.3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно ч.1 ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Згідно ч.3 ст.22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 46 Конституції України, гарантує громадянам право на соціальний захист.

Так, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що ліквідаторам аварії на ЧАЕС І категорії, що є інвалідами ІІІ групи, передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, розмір яких визначається на підставі закону, що діє на момент вчинення відповідної виплати, та який не може бути менше за прожитковий мінімум для непрацездатних осіб.

Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі ЗУ N 2017 від 05.10.2000р.), встановлено, що він визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України - основних соціальних гарантій.

Відповідно до норм ст.ст. 5,6 ЗУ N 2017, основними державними соціальними стандартами є прожитковий мінімум, на підставі якого встановлюються та визначаються державні гарантії та стандарти в усіх сферах життєдіяльності населення, в тому числі й щодо дотримання соціальних гарантій та стандартів підтримки інвалідів, осіб похилого віку.

Відповідно до ст. 27 ЗУ N 2017 основні державні соціальні гарантії встановлюються законами України з метою забезпечення конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень - до таких гарантій віднесено і мінімальний розмір пенсії за віком та мінімальний розмір заробітної плати, - які не можуть бути меншими від прожиткового мінімуму встановленого законом.

 Розміри допомоги на оздоровлення, встановлені для зазначеної категорії громадян Постановами Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 та від 12.07.2005 року № 562, значно звужують права позивача та суперечать нормам Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що є неприпустимим, оскільки підзаконні акти повинні відповідати нормам законів та Конституції України. 

Враховуючи викладене, не приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги відповідача, колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до законного та обґрунтованого висновку щодо визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання його зробити позивачу перерахунок і виплату недонарахованої щорічної допомоги на оздоровлення. 

Повний тексту ухвали виготовлено 18 липня 2008 року

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

УХВАЛИЛА:

            Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2008 року, якою частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманих коштів на оздоровлення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з дня виготовлення повного тексту ухвали.

Колегія суддів: