Справа № 22-а-4954/08                                          

донецький апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2008 рік                                                                                                   місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:                                  Шаптала Н.К.

            суддів апеляційного суду:                      Сіваченко І.В., Дяченко С.П.

при секретарі судового засідання:              Скопинській А.О.

З участю сторін:   позивачки ОСОБА_1, представник відповідача до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином;

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 3 березня 2008 року визнано неправомірною відмову Торезського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області у виплаті грошової компенсації на користь ОСОБА_1 за невидані предмети форменого обмундирування та з Торезського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області на користь позивача стягнуто грошову компенсацію за невидані предмети форменого обмундирування у сумі 4612,42 грн.

З даною постановою не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду за захистом своїх прав.

Колегія суддів заслухавши доповідача, позивача, перевіривши матеріалами справи за доводами апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню,  а постанова  суду  першої інстанції - скасуванню, з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

            Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ з 1984 року. 31.03.2005 року була звільнена з посади старшого інспектора групи обліково-реєстраційної та статистичної роботи штабу, відповідно до наказу № 96 о\с від 31.03.2005 року.

            При звільненні ОСОБА_1, відповідачем своєчасно було нараховано їй грошову компенсацію за формене обмундирування, що підтверджується довідкою № 2362 від 13 квітня 2005 року «Про виплату грошової компенсації замість належних предметів форменого обмундирування» в розмірі 4763,20 грн. Вказана компенсація позивачу була виплачена частково, а саме у розмірі 141,78 грн.

            Відповідно до норм ч.2 ст.99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

            В даному випадку позивачці було відомо про порушення її права з моменту звільнення з органів внутрішніх справ, а саме, з 31.03.2005 року, більш того, відповідач частково сплатив суму заборгованості позивачу разовим платежом у розмірі 141,78 грн. - 26.06.2005 року, і більше ніяких виплат за цими вимогами не проводив, проте, як вбачається з матеріалів справи, до суду з позовом ОСОБА_1 звернулась лише 21.01.2008 року, тобто з значним порушення встановленого строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

            Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України - пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

            З матеріалів справи вбачається, що відповідач, як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі поданої до суду апеляційної інстанції, ставив питання про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 саме з підстав пропуску позивачкою строку зхвернення до адмінітсративногос суду.

            Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обгрунтована та підлягає залдоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з відмовою позивачці в задоволенні позовних вимог.

Повний текст постанови виготовлено 10 липня 2008 року.

Керуючись ст.ст. 195, п.3 ч.1 ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія;  -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Торезського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 березня 2008 року щодо визнання неправомірною відмову Торезського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області у виплаті грошової компенсації на користь ОСОБА_1 за невидані предмети форменого обмундирування та стягнення з Торезського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області на користь позивача  грошову компенсацію за невидані предмети форменого обмундирування у сумі 4612,42 грн. - скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України з дня виготовлення повного тексту постанови.

Колегія суддів: