ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2012 р. Справа № 44/282-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченко О.С.,

суддів:Міщенка П.К., - доповідач у справі

Поліщука В.Ю.

розглянувши касаційну скаргуАкціонерного страхового товариства "Вексель"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року (про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 12.03.2012 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4)

у справі № 44/282-б господарського суду міста Києва

за заявоюАкціонерного страхового товариства "Вексель"

про визнання банкрутом,

За участю гр. ОСОБА_4 та арбітражного керуючого Кудляка Є.В.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського міста Києва від 12.03.2012 року у справі № 44/282-б (суддя -Чеберяк П.П.) відмовлено ОСОБА_4 в задоволенні скарги на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кудляка Євгена Васильовича.

Ухвала мотивована тим, що кредиторські вимоги ОСОБА_4 в силу ч. 2 ст. 14 та ч. 5 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є погашеними, оскільки заявник не звертався до боржника із кредиторськими вимогами, у встановлений Законом строк.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року у справі № 44/282-б (головуючий суддя -Сотніков С.В., судді -Дзюбко П.О., Разіна Т.І.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2012 у справі № 44/282-б скасовано.

Зобов'язано ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Євгена Васильовича включити кредиторські вимоги ОСОБА_4 в розмірі 8 958,58 грн. до реєстру вимог кредиторів боржника.

Постанова мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що кредиторські вимоги ОСОБА_4 не були включені до реєстру вимог кредиторів у зв'язку із втратою страхової справи страхувальника ОСОБА_6, за страховим випадком, у зв'язку із яким у заявника виникли кредиторські вимоги до страховика -боржника у даній справі.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року Акціонерне страхове товариство "Вексель" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 12.03.2012 року.

Скаржник вважає, що апеляційний господарський суд неправомірно застосував положення ст. ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, щодо спірних правовідносин, оскільки, у даному випадку, подану заявником 03.03.2010 року заяву не можна вважати заявою про включення до реєстру вимог кредиторів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Приписами п. п. 1, 3 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

Апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступне.

03.03.2010 року ОСОБА_4 звернувся до Голови ліквідаційної комісії Акціонерного страхового товариства «Вексель» із заявою про включення до реєстру кредиторів товариства із вимогами в розмірі 8958,58 грн., які підтверджені належними та беззаперечними доказами.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.04.2010 р. порушено провадження у справі про банкрутство Акціонерного страхового товариства "Вексель".

Постановою Господарського суду м. Києва від 18.05.2010р. Акціонерне страхове товариство "Вексель" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Кудляка Євгена Васильовича.

Оголошення про визнання Акціонерного страхового товариства "Вексель" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано 22.05.2010р. в газеті "Урядовий кур'єр"№ 92 (4243).

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.

Як встановив суд апеляційної інстанції, місцевий господарський суд мотивував свою ухвалу тим, що заявник, після опублікування оголошення про визнання Акціонерного страхового товариства «Вексель»банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, у встановлений строк, до боржника з грошовими вимогами не звертався, отже його грошові вимоги, в силу ч. 2 ст. 14 та ч. 5 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не підлягають розгляду і вважаються погашеними.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у оскаржуваній постанові не погодилась із висновками місцевого господарського суду, зважаючи на особливості провадження у даній справі про банкрутство Акціонерного страхового товариства «Вексель», яку було порушено, за правилами визначеними статтею 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Суд апеляційної інстанції вказав у своїй постанові, що враховуючи вимоги ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господарського кодексу України, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону про банкрутство є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

Як встановив суд другої інстанції, заявник звернувся до суду першої інстанції зі скаргою на дії ліквідатора банкрута у зв'язку з невиконанням останнім обов'язку по включенню кредиторських вимог до реєстру, чим порушив права останнього як кредитора боржника, який має підтверджені кредиторські вимоги.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 12.03.2012 року, суд апеляційної інстанції послався на те, що ОСОБА_4 звернувся до ліквідаційної комісії боржника в межах строку, установленого ст. 105 ЦК України, а отже ліквідаційна комісія була зобов'язана включити його кредиторські вимоги до реєстру кредиторів або надіслати вмотивовану відмову.

Крім того колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що з листа ліквідатора банкрута від 01.12.2011 вбачається, що кредиторські вимоги ОСОБА_4 не були включені до реєстру вимог кредиторів у зв'язку зі втратою страхової справи страхувальника ОСОБА_6, відповідно до полісу від 15.05.2009 за страховим випадком від 20.05.2009 та за яким у ОСОБА_4 виникли кредиторські вимоги до страховика - боржника у даній справі.

Апеляційний господарський суд дійшов до висновків про неналежне виконання ліквідаційною комісією та ліквідатором банкрута зокрема, своїх обов'язків, визначених статтею 25 Закону про банкрутство, на що суд першої інстанції, в порушення ст. ст. 4-7, 43 ГПК України уваги не звернув.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із постановою суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону про банкрутство, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 Цивільного кодексу України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, яка передбачена ст. 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, що ліквідується власником), випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.

У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону про банкрутство є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Згідно із ч. 3 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї, який не може становити менше двох місяців з дня публікації такого повідомлення.

З огляду на наведені норми, та з урахуванням особливостей ст. 51 Закону про банкрутство, апеляційний господарський суд правомірно встановив, що ОСОБА_4 звернувся до ліквідаційної комісії боржника із заявою від 03.03.2010 року про включення його кредиторських вимог в розмірі 8 958, 58 грн. до реєстру вимог кредиторів, в межах строку визначеного ст. 105 Цивільного кодексу України, на що суд першої інстанції уваги не звернув.

Статтею 25 Закону про банкрутство визначено коло повноважень ліквідатора та членів ліквідаційної комісії.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону про банкрутство господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури.

Частиною 4 статті 25 Закону про банкрутство встановлено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком суду другої інстанції про неналежне виконання ліквідаційною комісією та ліквідатором банкрута своїх обов'язків щодо включення кредиторських вимог ОСОБА_4 до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Суд касаційної інстанції вважає, що переглядаючи справу відповідно до вимог ст. 101 ГПК України суд апеляційної інстанції дослідив належним чином правомірність ухвали від 12.03.2012 року та зробив належний власний висновок щодо наявності підстав для задоволення скарги на дії ліквідатора Акціонерного страхового товариства "Вексель" арбітражного керуючого Кудляка Є.В. та включення кредиторських вимог ОСОБА_4 до реєстру вимог кредиторів боржника.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного страхового товариства "Вексель" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 року (про скасування ухвали господарського суду міста Києва від 12.03.2012 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_4) у справі № 44/282-б залишити без змін.

Головуючий суддя: О.С.Удовиченко

судді:П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук