Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/8357/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 годин 27 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дворникова М.С.
при секретарі Воловик Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Прокурора міста Краматорську в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську
до Дочірнього підприємства «Спеціалізоване управління № 451 акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж»
про стягнення суми боргу в розмірі 11281,52 гривень
за участю:
прокурора: не з'явився,
представника позивача: Максюти М.О. (за дов. № 38272/08 від 15.06.12р.)
представника відповідача: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Прокурор міста Краматорська звернувся до суду в інтересах Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську (далі «позивач» або «УПФУ») з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Спеціалізоване управління № 451 акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» (далі «відповідач» або ДП «Спеціалізоване управління № 451 АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж») стягнення суми боргу в розмірі 11281,52 гривень.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував нормами частини 2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV, пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Прокурор та представник відповідача у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, причин неявки суду не повідомили. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.
На підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд визнав за можливе вирішити справу у відсутність представника відповідача та прокурора на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у справі, суд встановив наступне.
На підставі пункту 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів держави у суді.
Відповідно до частини 2 статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва органами прокуратури України в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.
Дочірнє підприємство «Спеціалізоване управління № 451 акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж», є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 33702788, що підтверджується довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до пунктів 2.1.1 та 6.1 наведеної вище Інструкції є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 29 серпня 2005 року, що підтверджується повідомленням про взяття на облік платника єдиного внеску від 03.07.2012 року № 10012/7.
У відповідача працювали ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, і яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 2, що підтверджується довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено поняття страхових внесків як коштів відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і, в розумінні цього Закону, це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Так, органами Пенсійного фонду України був складений розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, який направлений Управлінням відповідачу.
Пунктом 6.4 та 6.5 вищезазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано.
Як вбачається з розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що складався позивачем протягом спірного періоду, відповідач мав сплатити за квітень, травень 2012 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 11281,52 гривень. Відповідач вказану суму не сплатив, у зв'язку з чим має заборгованість перед Управлінням у зазначеному розмірі.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 у сумі 11281,52 гривень.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Прокурора міста Краматорську в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську до Дочірнього підприємства «Спеціалізоване управління № 451 акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» про стягнення суми боргу в розмірі 11281,52 гривень - задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства «Спеціалізоване управління № 451 акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» (вул. Хабаровська, 4, м. Краматорськ, Донецька область, 84320, ЄДРПОУ 33702788) на користь управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську (вул. Поштова, 5, м. Краматорськ, Донецька область, 84302, ЄДРПОУ 23346787) суму боргу в розмірі 11281 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят одна) гривень 52 (п'ятдесят дві) копійки.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 17 липня 2012 року.
Повний текст постанови складений 20 липня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дворников М.С.