Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8987/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дворникова М.С.
при секретарі Воловик Ю.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: не з'явився;
представника третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Адвоката ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області ДПС,
за участю третьої особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Бумсіті»
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, адвокат ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 2000,0 грн.
При обґрунтуванні позовних вимог позивач, з посиланням на ст. 59 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 6 Закону України "Про адвокатуру", п. 13 ч. ст. 48 Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК України), зазначив, що відповідач неправомірно відмовив в наданні витребуваних згідно адвокатського запиту позивача відомостей, оскільки обов'язок надати відповідні відомості передбачений правилами наведених правових норм.
Крім того, позивач зазначив, що відповідач своєю протиправною відмовою в наданні відомостей принизив його честь, гідність та ділову репутацію, дискредитував та принизив професію адвоката, у результаті чого позивач відчуває значні моральні страждання. У зв'язку з цим, позивач, посилаючись на ст.ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України, просив стягнути з відповідача також компенсацію моральної шкоди в сумі 2000,0 грн.
Ухвалою суду від 31.07.2012р., проголошеною у судовому засіданні із занесенням до журналу (а.с. 17), до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Бумсіті" (код за ЄДРПОУ 33913348). Відповідно до частини 1 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повістка для вручення третій особі була видана позивачеві.
У судовому засіданні 15.08.2012р. позивач зазначені вимоги підтримав, надавши пояснення, аналогічні тим, що зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача не з'явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити свою участь у цьому засідання (вх. № 25899/12 від 14.08.2012р.).
Представник третьої особи у судове засідання також не з'явився. З цього приводу позивач пояснив, що судова повістка, яка була йому надана у попередньому судовому засіданні не була ним вручена третій особі у зв'язку з тим, що він не вважав за необхідне це роботи.
З урахуванням положень частини 4 статті 128, частини 1 статті 122 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представників відповідача та третьої особи, на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1726, виданого рішенням Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.06.2004р. за № 28 (а.с. 8).
Як зазначив позивач, в теперішній час Київським районним судом міста Донецька розглядається кримінальна справа № 04-11-1-315 з обвинувачення ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 190 ч. 3-4, 358 ч. 1, 2, 4 Кримінального кодексу України. В зазначеній справі позивач допущений в якості захисника ОСОБА_2, з якою був укладений договір про надання правових послуг адвоката від 28.12.2011 (а.с. 9).
Під час розгляду цієї кримінальної справи виникла необхідність долучити до матеріалів справи копії актів перевірок (в тому числі перевірок стосовно дотримання касової дисципліни на використання РРО) товариства з обмеженою відповідальністю "Бумсіті" (ЄДРПОУ 33913348) за період з січня 2008 року по червень 2011 року.
З метою збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у справі, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру", позивач звернувся до відповідача із адвокатським запитом від 19.06.2012р. за № 01-19/06/2012, в якому просив надати копії перелічених вище документів (а.с. 10).
Однак листом від 09.07.2012 № 3808/10/10-013 відповідач відмовив позивачеві в наданні витребуваних відомостей у зв'язку з тим, що ця інформація є інформацією з обмеженим доступом і може бути надана відповідно до статті 17 Податкового кодексу України (далі - ПК України) лише за письмовою згодою платника податків - ТОВ "Бумсіті".
Вважаючи цю відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною другою статті 59 Конституції України встановлено, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ в судах діє адвокатура.
На час виникнення спірних правовідносин діяльність адвокатури регулювалась положеннями Закону України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 р. N 2887-XII із наступними змінами і доповненнями,
Судом встановлено, що, звертаючись з адвокатським запитом, позивач посилався на статтю 6 Закону України "Про адвокатуру", якою передбачено, що при здійсненні професійної діяльності адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема, ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом, та на пункт 13 частини другої статті 48 КПК України, яким встановлено, що з моменту допуску до участі у справі захисник має право збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян з необхідними документами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, опитувати громадян.
Втім, суд не приймає до уваги такі посилання, виходячи з такого.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про інформацію" реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
За правилами статей 20, 21 вказаного Закону за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Стаття 10 цього Закону передбачає такий вид інформації як податкова інформація.
Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами (стаття 16 Закону України "Про інформацію").
Згідно із п. п. 21.1.6 та 21.1.7 п. 21.1 ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом.
За правилами пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 вказаного Кодексу платник податків має право на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.
Таким чином, право адвоката на збір інформації і отримання документів або їх копій не є абсолютним і обмежується характером витребовуваної інформації та забезпечується в межах цивільних, кримінальних, господарських справах і справах про адміністративні правопорушення, які перебувають у його провадженні.
Суд вважає необхідним також звернути увагу позивача, що характер витребовуваної інформації розглядається як обмежуючий у її отриманні фактор також і в Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", який набрав чинності 15.08.2012р. Так, згідно з частиною 3 статті 24 цього Закону відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
До того ж, відповідно до статті 266 КПК України захисник має право порушувати перед судом клопотання про витребування і приєднання до справи нових доказів, що виправдують підсудного або пом'якшують його відповідальність, заявляти інші клопотання.
Як встановлено судом з пояснень позивача, останній не порушував таке клопотання перед судом, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа його підзахисного.
В той же час, статтею 266 КПК України передбачено механізм реалізації права захисника у кримінальній справі на збирання відомостей про факти, що можуть використовуватися як докази у справі, втім позивач таким правом не скористався.
За таких обставин позов не підлягає задоволенню, оскільки зважаючи на характер інформації, яку просив надати позивач, та вимоги наведених правових актів, відмова відповідача надати таку інформацію була правомірною.
З огляду на вищенаведене та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративної позовної заяви Адвоката ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн. - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні в присутності позивача 15 серпня 2012 року.
Повний текст постанови буде складений протягом п'яти днів з моменту проголошення вступної та резолютивної частини.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дворников М.С.