Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/9982/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дворникова М.С.
при секретарі Воловик Ю.В.
за участю представників:
позивача: Нестерчук А.Ю.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Шахта № 13 - БІС»
до Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції,
третя особа Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки
про скасування постанови про арешт коштів боржника від 31.07.2012 року ВП № 26329820, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач, державне підприємство "Шахта № 13 - БІС" (далі - ДП "Шахта № 13 - БІС"), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про скасування постанови без номеру від 31.07.2012р. заступника начальника Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Соколової Л.М. про накладення арешту на кошти позивача у розмірі 1063612,82 грн., що знаходяться на поточних рахунках у Головному управлінні Державної казначейської служби України у Донецькій області (ГУ ДКСУ у Донецької області), МФО 834016: 37116003006092, 35239001006092, 35236004006092, 37123234006992 та у ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614: 26004500050554.
15.08.2012р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог № 03/647 від 14.08.2012р., в якій просив зняти арешт лише з рахунків 35236004006092 у ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016 та 26004500050554 у ПАТ "Креді Агріколь Банк", МФО 300614.
Ухвалою суду від 10.08.2012р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки, оскільки виконавче провадження здійснюється на підставі вимог вказаного управління.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що кошти, які перераховуються на вказані поточні рахунки ДП "Шахта № 13-БІС" мають цільове призначення, а тому позивач не має можливості самостійно ними розпоряджатися. Зокрема, на рахунок 35236004006092 у ГУ ДКСУ у Донецькій області (МФО 834016) перераховуються кошти згідно з планом використання бюджетних коштів, затвердженого Міністерством енергетики та вугільної промисловості України на виплату поточної заробітної плати працівникам ДП "Шахта № 13-БІС", оплата за ревізійно-налагоджувальні роботи, засоби індивідуального захисту; на рахунок 26004500050554 у ПАТ "Креді Агріколь Банк" (МФО 300614) перераховуються кошти на оплату за періодичний медичний огляд працівників шахт, проведення крупнокадрової флюорограми.
У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на статтю 115 Кодексу законів про працю України, статтю 22 Закону України "Про оплату праці", статтю 43 Конституції України, зазначив, що накладення арешту на вищезазначені рахунки створює загрозу порушення з боку позивача законодавства про працю в частині зобов'язання перед робітниками підприємства щодо регулярної виплати заробітної плати, що може призвести до загострення соціальної напруженості у трудовому колективі. Крім того, на думку представника позивача, рахунки, на які накладено арешт відповідно до спірної постанови відповідача, є охоронними відповідно до статті 55 Бюджетного кодексу України.
09.08.2012р. відповідач направив до суду письмові заперечення (вх. № 25522/12), в яких просив залишити позовну заяву без задоволення (а.с. 22-24).
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
Державне підприємство "Шахта № 13-БІС" згідно з довідкою Управління статистики у місті Макіївці та свідоцтва про державну реєстрацію 30.01.2008р. було зареєстроване як юридична особа (а.с.6-7).
Позивач є одержувачем бюджетних коштів, обслуговується в управлінні Державної казначейської служби України у м. Макіївці Донецької області (далі - УДКСУ у м. Макіївці Донецької області) та отримує фінансування з Державного бюджету України на реєстраційний рахунок 35236004006092, відкритий за загальним фондом Державного бюджету КПКВ 1101070 "Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості". Згідно з планом використання бюджетних коштів видатки заплановані на виплату заробітної плати, нарахування на заробітну плату, придбання товарів і послуг (а.с. 27).
31.07.2012р. заступником начальника Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції Соколовою Л.М. було винесено постанову про арешт коштів боржника у рамках виконавчого провадження № 26329820 на підставі виконавчого листа № 2-а-26186/10/0570, виданого Донецьким окружним адміністративним судом про стягнення з ДП "Шахта № 13-БІС" на користь Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у розмірі 1063612,82 грн.
Постановлено на підставі рішення суду накласти арешт на кошти, що містяться на рахунках: 37116003006092 МФО 834016 ГУ ДКСУ у Донецькій області; 35239001006092 МФО 834016 ГУ ДКСУ у Донецькій області; 35236004006092 МФО 834016 ГУ ДКСУ у Донецькій області; 3712324006092 МФО 834016 ГУ ДКСУ у Донецькій області; 26001302536282 МФО 334516 Ц/міська філія ПАТ ПІБ Макіївки; 26002301536282 МФО 334516 Ц/міська філія ПАТ ПІБ Макіївки; 26004500050554 МФО 300614 ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" та належать боржнику: ДП "Шахта № 13-БІС", адреса: м. Макіївка-45, вул. Чкалова, буд. 1, код ЄДРПОУ: 35715940 у межах суми: 1062612,82 грн. (а.с. 5).
Не погодившись з цією постановою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначений Законом України "Про виконавче провадження".
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
За вказівкою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", основним завданням відділу є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Таким чином, виконавчий лист № 2-а-26186/10/0570, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 05.01.2011р., є виконавчим документом у розумінні пункту 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно зі статтею 52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Арешт на майно боржника накладається державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах. Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ (стаття 57 Закону № 606-XIV).
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Як встановлено статтею 65 цього Закону, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Послідовний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний виконавець вправі накласти арешт на кошти боржника виключно у розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, що і було зроблено відповідачем при винесенні спірної постанови.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до пункту 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок) виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.
Згідно із пунктами 27, 28 зазначеного Порядку державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій.
Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню.
Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника.
У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунка чи коду.
Орган Казначейства частково виконує або не приймає до виконання та повертає державному виконавцеві постанову про арешт рахунків боржника, якщо її оформлено з порушенням вимог, установлених абзацом другим пункту 27 цього Порядку, або рахунки, зазначені у такій постанові, чи кошти на таких рахунках не належать боржникові.
Судом встановлено, що всі рахунки, зазначені у спірної постанові відповідача, в тому числі ті, з яких просить зняти арешт позивач, належать останньому.
Постанова про арешт рахунків боржника виконується органом Казначейства протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж в останній робочий день бюджетного періоду з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи органу Казначейства у період завершення обслуговування, і знімається з обліку наступного робочого дня після закінчення бюджетного періоду та повертається державному виконавцеві протягом трьох робочих днів.
При цьому державний виконавець подає щороку не пізніше 15 грудня до органу Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт.
Пунктами 30-31 Порядку встановлено, що орган Казначейства зупиняє не пізніше наступного робочого дня після надходження постанови про арешт рахунків боржника операції на таких рахунках за всіма кодами економічної класифікації видатків бюджету.
У разі недостатності або відсутності коштів на рахунках боржника, необхідних для виконання рішення про стягнення коштів із зазначених рахунків, на виконання якого прийнято постанову про арешт рахунків боржника, боржник може здійснити з метою виконання такого рішення за погодженням з державним виконавцем операції, пов'язані з перерозподілом коштів, на підставі відповідних документів, поданих ним до органу Казначейства.
Видатки боржника, щодо яких прийнято постанову про арешт рахунків боржника, здійснюються лише в частині видатків, які Бюджетним кодексом України визначені захищеними, у разі зазначення про це у судовому рішенні про стягнення коштів із зазначених рахунків.
Частиною 2 статті 55 Бюджетного кодексу України передбачено, що захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам; підготовку кадрів вищими навчальними закладами I - IV рівнів акредитації; забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування; фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-технічні розробки; роботи та заходи, що здійснюються на виконання Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об'єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, та роботи з посилення бар'єрних функцій зони відчуження; компенсацію процентів, сплачуваних банкам та/або іншим фінансовим установам за кредитами, отриманими громадянами на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла.
Економічна класифікація видатків бюджету встановлена наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року N 11 "Про бюджетну класифікацію" із наступними змінами і доповненнями (далі - Наказ).
Відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2012 рік, наданого позивачем (а.с. 15-16), одержувач бюджетних коштів - державне підприємство "Шахта № 13-БІС", має наступні захищені видатки Державного бюджету: оплата праці працівників бюджетних установ (загальний фонд - 6656300,0 грн., 1110 за класифікацією згідно з Наказом) та нарахування на заробітну плату (загальний фонд - 1711900,0 грн., 1120 за цією класифікацією).
Однак судом встановлено, що у судовому рішенні від 05 січня 2011 р. по справі № 2а-26186/10/0570 про стягнення з позивача на користь Управління Пенсійного фонду України в Совєтському районі м. Макіївки Донецької області коштів у сумі 1062612,82 грн., на які накладено арешт відповідно до спірної постанови відповідача, не зазначено про можливість здійснення видатків боржника при накладенні арешту на рахунки в частині видатків, які Бюджетним кодексом України визначені захищеними (а.с. 45-49).
Навіть якщо таке застереження було б зазначено у вказаному судовому рішенні - це, виходячи з пункту 31 Порядку, не позбавило би права позивача накладати арешт на ці рахунки, а лише надало би право органу Казначейства здійснювати видатки з цих рахунків при наявності постанови про їх арешт.
Крім того, згідно з наведеним планом використання бюджетних коштів на 2012 рік, позивач має також видатки за такими показниками як: придбання обладнання і предметів довгострокового користування - 160000,0 грн., предмети, матеріали, обладнання - 500000,0 грн., оплата послуг (крім комунальних) - 1333200,0 грн. , інші видатки - 4600,0 грн., які взагалі не є захищеними в розумінні статті 55 Бюджетного кодексу України.
Згідно з пунктом 32 Порядку боржник зобов'язаний протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця та орган Казначейства про встановлення необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень. Орган Казначейства відновлює операції за іншими рахунками боржника та кодами економічної класифікації видатків бюджету за умови, що за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету або фактичними власними надходженнями боржника достатньо коштів, необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з рахунків боржника.
Як було зазначено, постановою відповідача від 31.07.2012 (а.с. 5) накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника лише в межах суми 1062612,82 грн. В той же час, видатки позивача на 2012 рік за показниками відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2012 рік, в тому числі на оплату праці працівників бюджетних установ (6656300,0 грн.) та нарахування на заробітну плату (1711900,0 грн.) складають 10366000,0 грн. (а.с. 15-16), що значно перевищує ту суму, на яку відповідачем накладено арешт.
Таким чином суд констатує, що накладення арешту на рахунки позивача у межах суми 1062612,82 грн. не призведе до неможливості здійснювати господарську діяльність ДП "Шахта № 13-БІС", в тому числі виплачувати заробітну плату робітникам, податки, обов'язкові внески до відповідних фондів соціального страхування (єдиний внесок).
Позивачем також не надано доказів сплати зазначеної заборгованості повністю або частково після винесення спірної постанови про накладення арешту, яка привела б до зменшення загальної суми його заборгованості за виконавчим документом.
Отже, відповідачем цілком правомірно були здійснені виконавчі дії з примусового виконання судового рішення; свій обов'язок по накладенню арешту на кошти боржника ним проведений у законний спосіб. Позивач не навів жодної правової норми, яка була б порушена відповідачем під час здійснення ним виконавчих дій, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
З огляду на вищенаведене та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративної позовної заяви державного підприємства «Шахта № 13 - БІС» до Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції про скасування постанови про арешт коштів боржника від 31.07.2012 року ВП № 26329820 - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15 серпня 2012 року.
Повний текст постанови складений 20 серпня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дворников М.С.