Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8402/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дворникова М.С.

при секретарі Мичак О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька

до відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд»

про стягнення платежів, що підлягають капіталізації у сумі 910430,78 гривень

за участю:

представника позивача: Лози Р.С., Русакової Т.М.,

представника відповідача: не з'явились

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька (надалі - позивач, Відділення Фонду) звернулось до відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» (далі - відповідач) про стягнення платежів, що підлягають капіталізації у сумі 910430,78 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що відкрите акціонерне товариство «Донбасканалбуд» зареєстровано як платник страхових внесків у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька з 17 травня 2001 року. 14 січня 2011 року внесено рішення засновників відповідача щодо припинення юридичної особи.

Керуючись ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», згідно якої, по зобов'язанням, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, позивач надіслав на адресу відповідача заяву про визнання кредиторських вимог від 18 травня 2012 року.

Однак відповіді від відповідача не отримав, оскільки відкрите акціонерне товариство «Донбасканалбуд» не знаходиться за адресою реєстрації.

Позивач просить суд стягнути з відповідача платежі, що підлягають капіталізації у сумі 910430,78 гривень для розрахунку з потерпілими на виробництві відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який є сином померлого на виробництві відповідача ОСОБА_5 та є інвалідом з дитинства, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Донбасканалбуд», код ЄДРПОУ 01416240, є юридичною особою, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 15-17), зареєстроване у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька з 17.05.2001 року, про що свідчить повідомлення про взяття на облік № 6562.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 14 січня 2012 року державним реєстратором виконавчого комітету Донецької міської ради внесено рішення засновників щодо припинення відповідача як юридичної особи.

Оскільки позивачем здійснюються страхові виплати постраждалим на виробництві відповідача громадянам, Відділення Фонду вважає, що має право на стягнення з відповідача капіталізованих платежів, які за його підрахунками становлять 910430,78 гривень.

Актом про нещасний випадок № 9 від 25 вересня 1957 року встановлено, що машиніст козлового крану ОСОБА_6 отримала травми в управлінні механізації відповідача (а.с. 23). Відповідно до свідоцтва про шлюб 08 серпня 1962 року потерпіла ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_6 (а.с.25).

Випискою із акту огляду МСЕК 14 серпня 2002 року ОСОБА_6 встановлено 50% втрати працездатності безстроково (а.с.24, зв.бік).

Постановою від 18 квітня 2012 року позивач призначає потерпілій ОСОБА_6 щомісячні страхові виплати з 01 березня 2012 року безстроково (а.с.22).

Актом про нещасний випадок № 3 від 14 жовтня 1975 року встановлено, що газоелектрозварник ОСОБА_4 отримав травму в управлінні механізації відповідача (а.с. 31).

Випискою із акту огляду МСЕК 09 березня 2002 року ОСОБА_4 встановлено 40% втрати працездатності безстроково (а.с.30, зв.бік).

Постановою від 24 квітня 2012 року позивач призначає потерпілому ОСОБА_4 щомісячні страхові виплати з 01 березня 2012 року безстроково (а.с.29).

Актом про нещасний випадок № 1 від 14 січня 1993 року встановлено, що машиніст екскаватора ОСОБА_12 загинув у результаті нещасного випадку на виробництві в управлінні механізації відповідача (а.с. 33-38).

Постановою від 12 квітня 2012 року позивач призначає сину потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_5 щомісячні страхові виплати з 01 березня 2012 року безстроково (а.с.32).

Актом про нещасний випадок № 1 від 01 грудня 1977 року встановлено, що майстер ОСОБА_3 отримав травму в управлінні механізації відповідача (а.с. 31).

Випискою із акту огляду МСЕК 23 грудня 2003 року ОСОБА_3 встановлено 25% втрати працездатності безстроково (а.с.40).

Постановою від 24 квітня 2012 року позивач призначає потерпілому ОСОБА_3 щомісячні страхові виплати з 01 березня 2012 року безстроково (а.с.39).

Актом про нещасний випадок № 1 від 24 березня 1973 року встановлено, що помічник машиніста екскаватора ОСОБА_7 отримав травму в управлінні механізації відповідача (а.с. 50).

Випискою із акту огляду МСЕК ОСОБА_7 встановлено 20% втрати працездатності безстроково (а.с.46).

Постановою від 17 травня 2011 року позивач призначає потерпілому ОСОБА_7 щомісячні страхові виплати з 01 березня 2011 року безстроково (а.с.43).

Актом про нещасний випадок № 1 від 26 лютого 1998 року встановлено, що машиніст екскаватора ОСОБА_8 отримав травму в управлінні механізації відповідача (а.с. 59-60).

Випискою із акту огляду МСЕК ОСОБА_8 встановлено 5 % втрати працездатності безстроково (а.с.58).

Постановою від 27 березня 2012 року позивач призначає потерпілому ОСОБА_8 щомісячні страхові виплати з 01 березня 2012 року безстроково (а.с.56).

Актом про нещасний випадок № 1 від 05 серпня 1974 року встановлено, що тесляр ОСОБА_9 отримав травму в Макіївському СУ-2 відповідача (а.с. 63).

Випискою із акту огляду МСЕК ОСОБА_9 встановлено 100% втрати працездатності безстроково (а.с.65).

Постановою від 17 травня 2011 року позивач призначає потерпілому ОСОБА_9 щомісячні страхові виплати з 01 березня 2011 року безстроково (а.с.66).

Актом про нещасний випадок № 1 від 04 січня 1995 року встановлено, що автослюсар ОСОБА_10 отримав травму в управлінні механізації відповідача (а.с. 70-71).

Випискою із акту огляду МСЕК ОСОБА_10 встановлено 55% втрати працездатності безстроково (а.с.73).

Постановою від 18 квітня 2012 року позивач призначає потерпілому ОСОБА_10 щомісячні страхові виплати з 01 березня 2011 року безстроково (а.с.69).

Спірним питання даної справи є розповсюдження положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на відкрите акціонерне товариство «Донбасканалбуд», яке ліквідується за рішенням засновників.

Згідно із вимогами статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105- ХІV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві здійснюється за рахунок:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати

виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 1105- ХІV дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань саме відповідно до цього Порядку.

Абзацами 5-6 частини 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» роботодавець як страхувальник зобов'язаний, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до статті 52 Закону страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.

Відповідно до статей 31 й 43 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прийнято Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765.

Капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань саме відповідно до цього Порядку.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що суб'єкт банкрутства - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Ліквідація відповідача не пов'язана з банкрутством, однак позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки. Одночасно ліквідаційна комісія вживає необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості суб'єкта господарювання, який ліквідується, та виявлення вимог кредиторів, з письмовим повідомленням кожного з них про ліквідацію суб'єкта господарювання. Ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Статтею 61 Господарського кодексу України визначено, що претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону. Претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними. Майно, що залишилося після задоволення претензій кредиторів, використовується за вказівкою власника.

Отже, вимоги щодо капіталізації платежів заявляються в межах ліквідаційної процедури відповідача та можуть бути пред'явлені до фактичної ліквідації юридичної особи.

Позивач звернувся до відповідача з вимогами по капіталізованим платежам у сумі 910430,78 гривень, однак відповідач не відповів на лист позивача від 18 травня 2012 року.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців статус відомостей про юридичну особу відповідача не підтверджено, що свідчить про незнаходження відповідача за адресою реєстрації.

Статтею 1202 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення капіталізованих платежів у сумі 910430,78 гривень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька до відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» про стягнення платежів, що підлягають капіталізації у сумі 910430,78 гривень - задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ворошиловському районі м. Донецька суму платежів, що підлягають капіталізації у розмірі 910430 (дев'ятсот десять тисяч чотириста тридцять) гривень 78 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 06 серпня 2012 року в присутності представника позивача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дворников М.С.