ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2012 року Справа № 2а/0370/2704/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора відділу державної автомобільної інспекції міста Луцька старшого лейтенанта міліції Бандури Ростислава Петровича, Відділу державної автомобільної інспекції міста Луцька про визнання дій неправомірними,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася з позовом до інспектора відділу державної автомобільної інспекції м. Луцька старшого лейтенанта міліції Бандури Ростислава Петровича, Відділу державної автомобільної інспекції м. Луцька про визнання дій неправомірними.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу, на праві приватної власності належить автомобіль HYUNDAI IX 35, державний номер НОМЕР_1. 27.06.2012 року інспектором відділу державної автомобільної інспекції м. Луцька старшим лейтенантом міліції Бандурою Р.П. здійснено огляд та тимчасове затримання вказаного транспортного засобу. Про затримання автомобіля було складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу. Позивач вважає, що затримання та поміщення транспортного засобу на спеціальний майданчик є протиправними діями, з огляду на таке.
Як вбачається з вказаного акту, огляд та тимчасове затримання транспортного засобу було проведено відповідно до статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та здійснено у зв'язку з арештом ДВС. Проте, 29.12.2011 року старшим державним виконавцем Бондаруком П.В. в ході виконання постанови ВДАІ в справі про адміністративне правопорушення №806275 від 10.10.2010 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Тобто, цією постановою чинність арешту майна боржника припинено. Тому, затримуючи автомобіль, інспектору відділу державної автомобільної інспекції міста Луцька старшому лейтенанту міліції Бандурі Р.П. було відомо, що арешт на майно ОСОБА_2 скасовано. Також вказує на те, що вона зверталась до ВДАІ Луцького МВ з письмовою заявою про повернення автомобіля, однак, в поверненні транспортного засобу було відмовлено.
Позивач просить визнати незаконними дії інспектора відділу державної автомобільної інспекції міста Луцька старшого лейтенанта міліції Бандури Ростислава Петровича та відмову Відділу державної автомобільної інспекції міста Луцька в поверненні автомобіля HYUNDAI IX 35, державний номер НОМЕР_1.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач інспектор відділу державної автомобільної інспекції міста Луцька старший лейтенант міліції Бандура Ростислав Петрович та представник відповідача Відділу державної автомобільної інспекції міста Луцька в судове засідання не прибули повторно, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, про причини неприбуття в судове засідання не повідомили, клопотання про розгляд справи за їх відсутності не заявили.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.
Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності належить автомобіль HYUNDAI IX 35, 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2.
27.06.2012 року інспектором ВДАІ міста Луцька старшим лейтенантом міліції Бандурою Р.П. здійснено огляд та тимчасове затримання транспортного засобу HYUNDAI IX 35, державний номер НОМЕР_1, про що складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу б/н від 27.06.2012 року. Як слідує із вказаного акту, огляд та тимчасове затримання транспортного засобу здійснено у зв'язку із арештом державної виконавчої служби.
Статтею 265-2 КУпАП визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, статтями 1211, 1225, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 1321, 2061 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник Державної автомобільної інспекції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.
Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.
Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктами 2, 10 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1102 (з наступними змінами та доповненнями) тимчасове затримання транспортного засобу уповноваженою особою Державтоінспекції проводиться у випадках, передбачених статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема у разі, коли неможливо усунути причину затримання на місці виявлення адміністративного правопорушення, і передбачає примусове припинення використання такого транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку, якщо транспортний засіб створює значні перешкоди дорожньому руху. У разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», уповноважена особа Державтоінспекції негайно тимчасово затримує такий транспортний засіб та доставляє на спеціальний майданчик чи стоянку. Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш як на три дні з дати такого затримання. Строк затримання транспортного засобу обчислюється з моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення або акта огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а строк зберігання -з моменту доставлення транспортного засобу на спеціальний майданчик чи стоянку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Луцького РУЮ Бондаруком П.В. при примусовому виконанні постанови в справі про адміністративне правопорушення №806275, виданої ВДАІ 10.10.2010 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 17.11.2011 року, якою накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2, зокрема на автомобіль HYUNDAI IX 35, державний номер НОМЕР_1.
Так, зокрема, 29.12.2011 року постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві повернуто постанову по справі про адміністративне правопорушення №806275, виданої 10.10.2010 року ВДАІ стягувачу та припинено чинність арешту майна боржника ОСОБА_2
Після затримання транспортного засобу, позивач 05.07.2012 року зверталась з письмовою заявою до Луцького МВ УМВС України у Волинській області про повернення затриманого автомобіля HYUNDAI IX 35, державний номер НОМЕР_1.
05.07.2012 року державним виконавцем було винесено постанову про звільнення майна боржника з під арешту, зокрема автомобіля HYUNDAI IX 35, державний номер НОМЕР_1.
Проаналізувавши зібрані та досліджені докази по справі, суд приходить до висновку, що дії інспектора відділу державної автомобільної інспекції міста Луцька старшого лейтенанта міліції Бандури Р.П. щодо затримання та доставляння на спеціальний майданчик 27.06.2012 року транспортного засобу HYUNDAI IX 35, державний номер НОМЕР_1, належного ОСОБА_2 є протиправними, оскільки на момент затримання транспортного засобу постановою державного виконавця від 29.12.2011 року про повернення виконавчого документа стягувачеві припинено чинність арешту майна боржника.
Крім того, не надано суду доказів і того, що існували будь-які інші правові підстави для затримання вказаного транспортного засобу (зокрема, вчинення адміністративного правопорушення, оголошення в розшук відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», використання транспортного засобу в протиправних цілях, зникнення з місця скоєння ДТП тощо).
Суд вважає, що підставою для затримання автомобіля та поміщення його на спеціальний майданчик в даному випадку може мати місце лише в одному випадку, - оголошення держаним виконавцем розшуку транспортного засобу позивача, чого в даному випадку не було.
Арешт майна боржника на думку суду є підставою для заборони його відчуження, а не обмеження в праві користування.
Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій інспектора відділу державної автомобільної інспекції Луцького міського відділу старшого лейтенанта міліції Бандури Р.П. пов'язаних з тимчасовим затриманням автомобіля HYUNDAI IX 35, державний номер НОМЕР_1, належного позивачу ОСОБА_2 та поміщення його на спеціальний майданчик для автомобілів, підлягають до задоволення.
Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, обов'язок доказування того, що позивача правомірно було звільнено з митних органів України покладається на відповідачів -суб'єктів владних повноважень.
На думку суду, відповідач інспектор відділу державної автомобільної інспекції Луцького міського відділу старший лейтенант міліції Бандура Р.П. належними та допустимими доказами не довів правомірності тимчасового затриманням автомобіля, належного позивачу ОСОБА_2 та поміщення його на спеціальний майданчик для автомобілів.
Таким чином, суд приходить до висновку, про необхідність визнання протиправними дій інспектора відділу державної автомобільної інспекції Луцького міського відділу старшого лейтенанта міліції Бандури Р.П. пов'язаних з тимчасовим затриманням автомобіля HYUNDAI IX 35, державний номер НОМЕР_1, належного позивачу та поміщення його на спеціальний майданчик для автомобілів.
Що стосується позовної вимоги про визнання незаконною відмови Відділу державної автомобільної інспекції м. Луцька щодо повернення позивачу автомобіля HYUNDAI IX 35, державний номер НОМЕР_1, то вона не підлягає до задоволення, оскільки як слідує з матеріалів справи ОСОБА_2 подала письмову заяву про повернення автомобіля 05.07.2012 року та отримала вищезгаданий транспортний засіб 05.07.21012 року, що в свою чергу підтверджується розпискою від 05.07.2012 року на зворотньому боці акту опису та тимчасового затримання транспортного засобу.
Тобто, будь - якої відмови в поверненні автомобіля зі сторони другого відповідача в даному випадку не було.
Інших доказів про те, що ОСОБА_2. зверталась до Відділу державної автомобільної інспекції м. Луцька про повернення їй автомобіля і їй в цьому було відмовлено, позивачем в судовому засіданні не представлено.
Керуючись статтями 11, 17, 158, 160 ч. 3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про виконавче провадження», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії інспектора відділу державної автомобільної інспекції Луцького міського відділу старшого лейтенанта міліції Бандури Ростислава Петровича пов'язаних з тимчасовим затриманням автомобіля HYUNDAI IX 35, державний номер НОМЕР_1, належного позивачу ОСОБА_2 та поміщення його на спеціальний майданчик для автомобілів.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 09 жовтня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С. Денисюк