ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 р. Справа № 116152/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача - Клюби В.В.

суддів - Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»,-

В С Т А Н О В И Л А :

21 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом (позов подав 22 грудня 2010 року, що стверджується штемпелем на конверті (а.с 11)) до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області, в якому просив зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з липня 2007 року по грудень 2010 року.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2011 року у справі № 2а-2055/11 заявлений позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни на 30% мінімальної пенсії за віком починаючи з 21 серпня 2010 року.

Не погодившись із винесеним рішенням, його оскаржило Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивачу по справі, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюється державні соціальні гарантії дітям війни, а тому має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Cлід зазначити, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.ст.99, 100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Суд першої інстанції припустився помилки при визначенні шестимісячного строку звернення до суду, який в даному випадку необхідно було визначати у відповідності до ч. 9 ст. 103 КАС України з врахуванням того, що позовна заява була здана позивачем на пошту 22 грудня 2010 року. З огляду на наведене, позовні вимоги в частині виплат за період з 01 липня 2007 року по 21 червня 2010 року включно слід залишити без розгляду.

Статтею 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» до внесення в нього змін не передбачено будь-яких обмежень щодо виплати надбавки, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, нарахування та виплата підвищення до пенсії як дитині війни позивачу повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.

Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі дітям війни, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві.

Тобто, органи Пенсійного фонду України зобов'язані проводити нарахування та виплати відповідних періодичних платежів дітям війни до втрати ними такого права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_2 щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни починаючи з 22 червня 2010 року.

У відповідності до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. Положення ч.3 ст.28 цього Закону, на думку колегії суддів не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 158-163, ст.195, ст.197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст.254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області - задоволити частково, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2011 року у справі № 2а-2055/11 - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» - задоволити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з 01 липня 2007 року по 21 червня 2010 року включно - залишити без розгляду.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Івано-Франківської області нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на користь ОСОБА_2 починаючи з 22 червня 2010 року із врахуванням ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.В. Клюба

Суддя Т.В. Онишкевич

Суддя Я.С. Попко