ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2012 р. Справа № 10/Б-1287

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. -головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м. Київ

на постанову та ухвалувід 07.05.2012 р. Львівського апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р. господарського суду Тернопільської області

у справі№ 10/Б-1287 господарського суду Тернопільської області

за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "Терфіш", м. Тернопіль

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Київ ", м. Тернопіль

провизнання банкрутом

розпорядник майнаарбітражний керуючий Брикса А.О.

голова комітету кредиторів ПАТ "Укрсоцбанк", м. Київ

в судовому засіданні взяли участь представники:

ПАТ "Укрсоцбанк"Федяйнова О.М., довір.,

ТОВ "Терфіш"Раілко С.В., довір.,

розпорядник майнаарбітражний керуючий Брикса А.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 23.11.2010 року порушено провадження у справі № 10/Б-1287 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Київ" (далі -Боржник, ТОВ) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Терфіш" (далі - Кредитор) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 07.12.2010 року були визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора до Боржника, щодо останнього введено процедуру розпорядження майном та розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Бриксу А.О.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21.02.2012 року (суддя -М.Є. Півторак) відхилено клопотання комітету кредиторів про дострокове припинення повноважень розпорядника майна Боржника -арбітражного керуючого Брикси А.О.

Не погодившись із цією ухвалою, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі -Банк) звернулося до Львівського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.02.2012 року скасувати та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити клопотання комітету кредиторів про припинення повноважень розпорядника майна Боржника -арбітражного керуючого Брикси А.О. та про призначення нового розпорядника майна -арбітражного керуючого Опанасенка В.Ю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року (головуючий суддя -Мирутенко О.Л., судді: Гнатюк Г.М., Кравчук Н.М.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.02.2012 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями попередніх інстанцій, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати як ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.02.2012 року, так і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 року та прийняти нове рішення - про задоволення рішення комітету кредиторів Боржника, про припинення повноважень розпорядника майна арбітражного керуючого Брикси А.О. та про призначення нового розпорядника майна -арбітражного керуючого Опанасенка В.Ю.

Касаційна скарга мотивована порушенням місцевим та апеляційним судами норм матеріального права, зокрема ст.ст. 31, 13, 16 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення розпорядника майна ТОВ, представників скаржника та ініціюючого кредитора, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відхиляючи клопотання Банку про дострокове припинення повноважень розпорядника майна ТОВ -арбітражного керуючого Брикси А.О., місцевий суд встановив, що факт невиконання цим розпорядником майна своїх повноважень не доведений, оскільки Банк послався на необхідність збереження та повернення від третіх осіб майна Боржника, яке було відчужено за рішенням суду ще до порушення справи про банкрутство ТОВ; інші ж члени комітету кредиторів за заміну розпорядника майна не голосували. Наявні ж в справі протоколи засідань комітету кредиторів та інші додані у справі документи спростовують доводи Банку та свідчать про належне виконання розпорядником майна своїх обов'язків, у тому числі щодо виявлення та збереження майна Боржника. Підтримуючи вказані висновки, апеляційний суд додав, що клопотання про припинення повноважень розпорядника майна ТОВ не мотивовано належним чином та не містить належних аргументів.

Заперечуючи вказані висновки судів, скаржник стверджує що розпорядником майна ТОВ не було здійснено задоволення вимог кредиторів за рахунок повернення безпідставно відчуженого за рішенням судів в інших справах майна Боржника, а комітетом кредиторів відповідно до законодавства прийнято рішення про заміну розпорядника майна, справу ж розглянуто без участі представника ініціюючого кредитора, не повідомленого належним чином про час та місце проведення судового засідання у справі.

Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями, оскільки вони викладені без врахування встановлених судами обставин справи та з невірним тлумаченням норм Закону про банкрутство.

Так, норми ч. 13 ст. 13 Закону про банкрутство встановлюють єдиний випадок, коли на факт відчуження майна боржника впливає розпорядник майна, виходячи зі своїх повноважень -у разі здійснення розпорядження майном боржника шляхом його відчуження, зокрема, після порушення справи про банкрутство. У цьому разі відповідна угода має погоджуватись з розпорядником майна.

Що ж до відчуження майна боржника, що відбулось до порушення справи про банкрутство та правомірності відповідних угод, укладених боржником до порушення такої справи, відповідні повноваження щодо витребування цього майна від третіх осіб, заперечення правомірності такого відчуження, заперечення правомірності укладення згаданих угод, а також відмова від їх виконання відноситься до повноважень керуючого санацією або ліквідатора, у відповідних випадках (ч.ч. 10, 11 ст. 17, ч. 1 ст. 23 та ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство). А тому нормами Закону про банкрутство на розпорядника майна не покладаються обов'язок виконувати дії щодо оспорювання угод з відчуження майна боржника, заперечення відчуження або витребування цього майна від третіх осіб, якщо відповідні правочини відбулись до порушення справи про банкрутство цього боржника. Виходячи з цього, невиконання розпорядником відповідних дій не є підставою стверджувати про невиконання ним повноважень, які на нього не покладені законом, а також для припинення його повноважень у справі за цих підстав.

При цьому, касаційний суд наголошує на тому, як встановили суди попередніх інстанцій, відчуження частини майна Боржника, проти якого (відчуження) заперечує Банк, відбулось за рішенням суду, що не скасовано та набрало законної сили (т. 3 а.с. 19-22).

Що ж до рішення комітету кредиторів Боржника про заміну розпорядника майна від 21.12.2011 року (т. 3 а.с. 3), суд касаційної інстанції погоджується із твердженням скаржника, що прийняття відповідного рішення відноситься до компетенції комітету кредиторів - норми ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство. Однак, виходячи з приписів частин 1-3 ст. 13 Закону про банкрутство, остаточне рішення щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника приймається господарським судом, а тому згадане рішення комітету кредиторів розглядається судом, може бути прийнято до уваги, однак рішення приймається судом, виходячи із встановлених дійсних обставин справи.

Слід зазначити, що касаційний суд не заперечує правомірність згаданого рішення комітету кредиторів та відповідність його прийняття вимогам ст. 16 Закону про банкрутство, однак враховує, що за рішення про заміну розпорядника майна голосував лише Банк, який має переважну кількість голосів у комітеті кредиторів ТОВ в порівнянні із кількістю голосів інших членів комітету кредиторів.

Обставин неналежного повідомлення апеляційним судом ініціюючого кредитора про час та місце проведення судового засідання з розгляду даної справи в апеляційній інстанції касаційним судом не встановлено, а представником ініціюючого кредитора в судовому засіданні в касаційному суді не зазначено.

Також, судами не було встановлено, а Банком не наводились інші підстави для припинення повноважень розпорядника майн Брикси А.О. відповідно до вимог ст.ст. 31, 13 Закону про банкрутство.

Таким чином, оскільки Банком не було наведено, а судами попередніх інстанцій не встановлено обставин порушення норм законів при виконанні розпорядником майна ТОВ своїх повноважень у даній справі, колегія суддів підтримує правомірний, обґрунтований і такий, що відповідає обставинам справи і нормам законодавства, висновок про відхилення клопотання Банку про дострокове припинення повноважень розпорядника майна Брикси А.О. та відсутність підстав для призначення іншого арбітражного керуючого розпорядником майна Боржника.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 31, 13, 16, 17, 23, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 41, 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.05.2012 р. та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 21.02.2012 р. у справі № 10/Б-1287 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 12.10.2012 року.