ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОДАННЯ БЕЗ РУХУ

11 червня 2012 року Справа № 0870/5587/12

м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., ознайомившись у м. Запоріжжі з матеріалами подання

Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженої відповідальності «Житлоцентр Мирне»

про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - заявник, Мелітопольська ОДПІ) до Товариства з обмеженої відповідальності «Житлоцентр Мирне» про стягнення коштів у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 250 957 грн. 77 коп.

Відповідно до частини другої статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

Водночас у частині, що не врегульована статтею 1833 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до подання визначаються загальними нормами, зокрема статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами 1 та 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вимоги до позовної заяви, а саме, у позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

За змістом частини третьої статті 106 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Як вбачається з подання та доданих до нього документів, останнє оформлене з порушенням приписів статей 106 та 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Всупереч вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України, заявником не надано доказу надіслання відповідачу копії подання та доданих до нього документів. Суд не приймає до уваги наданий заявником в якості доказу надсилання відповідачу копії подання та доданих до нього матеріалів фіскальний чек №4987 від 11.06.2012, оскільки зі змісту даного розрахункового документу не вбачається, які саме документи направлялися відповідачу, а також не вбачається, що вказані документи надіслані рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи вищевикладене, наданий заявником розрахунковий документ лише підтверджує факт надання йому послуг відділенням поштового зв'язку, однак не містить інформації щодо того, який саме перелік документів направлявся цим поштовим відправленням особі щодо якої застосовуються заходи стягнення податкового бору, на яку адресу та яким видом поштового відправлення були надіслані документи.

Також в супереч ч.2 ст. 106 КАС України заявником не надано до суду доказів направлення податкової вимоги.

Пунктом 59.1 Податкового кодексу України передбачено, що порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо, зокрема, його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, наведена норма Кодексу передбачає два альтернативні способи інформування платника про наявність податкового повідомлення-рішення, а саме:

- безпосереднє вручення такого рішення під розписку;

- надіслання листом з повідомленням про вручення.

При цьому правова конструкція цієї норми жодним чином не визначає черговості або не надає переваг у застосуванні податковим органом будь-якого із зазначених способів. Вживання у наведеному законодавчому приписі сполучника "або" вказує на рівнозначність зазначених способів та можливість використання будь-якого із них за вибором податкового органу.

Власне ж надіслання у розумінні цієї норми передбачає направлення адресатові (платникові) листа з повідомленням про вручення. Тобто для факту надіслання достатньою є передача податковим органом відповідного виду поштової кореспонденції на пошту, тоді як подальше вручення (отримання) адресатом (платником) такого листа є окремою дією, яка не впливає на початок відліку 60-денного строку в порядку пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Правильність такого тлумачення пункту 58.3 статті 53 Податкового кодексу України підтверджується і тим, що цей Кодекс розрізняє поняття "надіслання" та "отримання" без їх ототожнення. Так, у пункті 56.18 статті 56 названого Кодексу виникнення права платника на оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання пов'язано саме з отриманнямтакого рішення. Згідно ж із пунктом 79.2 статті 79 цього ж Кодексу однією з обов'язкових умов проведення посадовими особами органу державної податкової служби документальної позапланової невиїзної перевірки є, зокрема, надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ураховуючи викладене, термін "надіслання" податкової вимоги в контексті норми пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України означає відправлення податкової вимоги платникові податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу такого платника податків.

З урахуванням приписів пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, згідно з яким стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги, податковий орган зобов'язаний долучити до подання про стягнення коштів за податковим боргом докази надіслання податкової вимоги платникові податків, що є необхідним для правильного розрахунку строку в 60 днів, який повинен минути з дня надіслання відповідного подання (Лист ВАСУ №1017/11/13-12 від 09.04.2012).

Викладені обставини перешкоджають суду у вирішенні питання щодо можливості відкриття провадження у справі.

Частина 3 ст.183-3 КАС України передбачає, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного, подання слід залишити без руху на підставі ст. 1833, 108 КАС України та надати заявнику строку до 12 год. 00 хв. 12 червня 2012 року для усунення недоліків подання шляхом надання безпосередньо до канцелярії суду документів не доданих до нього, оформлених у встановленому порядку і з урахуванням викладених в ухвалі недоліків.

Звернути увагу заявника (щодо виконання вимог ухвали суду шляхом направлення матеріалів поштою), що на обчислення строків, установлених ст. 1833 КАС України не поширюються правила статті 103 цього Кодексу (ч. 10. ст. 1833 КАС України).

Керуючись ст. ст. 106, 108, 1833, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Подання Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби - залишити без руху.

Надати заявнику строк до 12 червня 2012 року 12:00 хв., для усунення недоліків подання.

Попередити заявника, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Невідкладно повідомити заявника про залишення подання без руху.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя /підпис/ Я.В. Горобцова