Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/8254/2012
Час прийняття: 10 год. 25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Дворникова М.С.
суддів Давиденко Т.В., Ушенка С.В.
при секретарі судового засідання Воловик Ю.В.
за участю представників:
позивача: Білоконь О.П., Лук’янової Л.Л.;
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом приватного підприємства «Содєйствіє»
до Державної служби геології та надр України
третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору, на стороні відповідача Державна організація «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр»
про скасування наказу про зупинення спеціального дозволу № 22 від 24.01.2012 р. та скасування наказу про анулювання спеціального дозволу № 137 від 09.04.2012 р.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, приватне підприємство "Содєйствіє", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просив скасувати наказ про зупинення спеціального дозволу № 22 від 24.01.2012р. в частині зупинення дозволу приватного підприємства "Содєйствіє", а також скасувати наказ про анулювання спеціального дозволу № 137 від 09.04.2012р. в частині анулювання дозволу приватного підприємства "Содєйствіє".
На думку позивача, неправомірність дій Державної служби геології та надр України, при винесенні оскаржуваних наказів, полягає в наступному:
- відповідно до вимог статті 26 Кодексу України про надра (далі - Кодекс) відповідач не мав права без згоди позивача приймати рішення про анулювання цього дозволу, оскільки зазначеною нормою передбачений судовий порядок його анулювання за відсутності згоди надрокористувача;
- при прийнятті наказу № 22 від 24.01.2012р. в частині зупинення спеціального дозволу на користування надрами № 3820 від 30.12.2005р. Державна служба геології та надр України порушила принцип пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, оскільки відсутня шкода чи загроза її завдання державі або якій-небудь особі, а застосовані відповідачем заходи не відповідають переслідуваній меті;
- відповідач неправомірно застосував у якості підстави анулювання спеціального дозволу № 3820 від 30.12.2005р. підпункт 9 пункту 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 615 (далі - Порядок № 615), оскільки за змістом цієї норми лише бездіяльність користувача надрами, яка виявилась у невжитті жодних заходів щодо усунення причин зупинення дії дозволу може бути підставою для прийняття рішення про анулювання спеціального дозволу;
- відповідачем не доведено факту повідомлення позивача про розгляд питання про зупинення та анулювання спеціального дозволу, у зв'язку з чим у позивача була відсутня можливість заявити свою незгоду із зупиненням та з припиненням дії спеціального дозволу.
У наданих до суду письмових запереченнях відповідач, посилаючись на правомірність своїх дій, просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 89-94).
Ухвалою від 03.08.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Державну організацію "Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" (а.с. 127).
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача у судовому засіданні 04.09.2012р. проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити; у судове засідання 06.09.2012р. представник відповідача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав, у зв'язку з чим суд, на підставі частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визнав за можливе вирішити справу за відсутністю представника третьої особи.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи суд встановив наступні обставини.
30 грудня 2005 року приватне підприємство "Содєйствіє" отримало від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України спеціальний дозвіл на користування надрами за № 3820 на термін 10 років для видобування вугілля кам'яного та метану у м. Торезі Донецької області за відповідними координатами (а.с. 23,24).
03,06.10.2011р. провідним державним інспектором державної організації "Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" було проведено перевірку виконання позивачем ліцензійних умов на розробку ділянки надр, визначених спеціальним дозволом № 3820 від 30.12.2005р.
За наслідками цієї перевірки складено акт (а.с. 17-22), згідно з яким на підприємстві позивача виявлені недоліки та порушення, а саме: не оформлені правовстановлюючі документи на землю; порушення статей 125,126 Земельного кодексу України; не виконуються особливі умови спеціального дозволу стосовно надання проекту робіт на Державну екологічну експертизу та отримання дозволів на викиди і скиди забруднюючих речовин.
У зв'язку з цим Управлінню держгеолконтролю було рекомендовано внести на розгляд Робочої групи Державної служби геології та надр України питання про зупинення дії спеціального дозволу № 3820 від 30.12.2005р., виданого приватному підприємству "Содєйствіє" на експлуатацію поля шахти "Николаєвская", в зв'язку з невиконанням в установлений строк приписів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища (підстава: п. 22 п.п. 5,8 "Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами", затвердженого постановою КМУ від 30.05.2011р №615) - а.с. 22.
06.10.2011р. позивач отримав від державної організації "Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр припис, згідно з яким від приватного підприємства "Содєйствіє", відповідно до виявлених недоліків, вимагалося: забезпечити завершення оформлення дозвільних документів на право користування землею під проммайданчиком шахти - до 06.12.2011р.; забезпечити виконання особливих умов спеціального дозволу стосовно: надання проекту робіт на державну екологічну експертизу та отримання дозволів на викиди і скиди забруднюючих речовин. Крім того, відповідно до розділу ІІ вказаного припису позивача зобов'язано щомісячно направляти до державної організації "Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" інформацію щодо усунення порушень (а.с. 15).
Наказом Державної служби геології та надр України від 24 січня 2012 року № 22 дію вищезазначеного дозволу, наданого позивачу, було зупинено на підставі підпунктів 1, 5, 8 пункту 22 Порядку № 615 (порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища та невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування). Цим же наказом позивачу було надано строк 21 календарний день з моменту відправлення повідомлення для усунення порушень (а.с. 10, 136-137).
Наказом Державної служби геології та надр України від 09 квітня 2012 року № 137 дію спеціального дозволу № 3820 від 30.12.2005р. анульовано на підставі підпункту 9 пункту 23 Порядку № 615 (невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк) - а.с. 10, 12, 140-141.
Вважаючи зазначені накази відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Кодексу України про надра у користування підприємствам, установам, організаціям та громадянам надра надаються лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на таке користування засвідчується актом про надання гірничого відводу. Останній є частиною надр, наданою користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється. Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Верховною Радою Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами народних депутатів і підлягають реєстрації в органах державного гірничого нагляду (стаття 17 Кодексу).
Згідно зі статтею 25 Кодексу України про надра права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.
Стаття 56 цього Кодексу, серед основних вимог в галузі охорони надр, передбачає додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
За статтею 57 вказаного Кодексу у разі порушення статті 56 та інших вимог цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю або іншими спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановленому законодавством України.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком № 615.
Згідно з пунктом 22 цього Порядку дія дозволу може бути зупинена Держгеонадрами безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби в тому числі у разі: порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища та невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування (підпункти 1, 5, 8).
Зазначені підстави були покладені відповідачем в основу наказу від 24.01.2012р. № 22 в частині зупинення дозволу приватного підприємства "Содєйствіє" у зв'язку з тим, що останнім були порушені вимоги статті 18, пункту 5 частини 2 статті 24, статті 51 Кодексу України про надра, статей 125, 126 Земельного кодексу України (а.с. 137), а саме: неоформлення правовстановлюючих документів на землю, відсутність проекту робіт на Державну екологічну експертизу, а також дозволів на викиди і скиди забруднюючих речовин.
Як було зазначено, вказані порушення виявлені третьою особою у справі під час перевірки позивача та відображені в акті перевірки діяльності користувача надр від 06.10.2011р. та приписі від 06.10.2011р., які підписані директором приватного підприємства "Содействіє" О.Л. Іоффе без зауважень та скріплені печаткою позивача (а.с. 15, 22).
Перевіряючи відповідно до пункту 8 частини 3 статті 2 КАС України чи прийнятий спірний наказ від 24.01.2012р. № 22 пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) судова колегія враховує наступне.
06.10.2011р. позивач отримав від державної організації "Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр припис, згідно з яким приватне підприємство "Содєйствіє" повинно було в строк до 06.12.2011р.: забезпечити завершення оформлення дозвільних документів на право користування землею під проммайданчиком шахти, надати проект робіт на державну екологічну експертизу та отримати дозволи на викиди і скиди забруднюючих речовин.
До того ж, відповідно до розділу ІІ вказаного припису, позивач був зобов'язаний щомісячно направляти до державної організації "Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр" інформацію щодо усунення порушень (а.с. 15).
Як пояснив представник відповідача у судовому засіданні 04.09.2012р., Державна служба геології та надр України завжди лояльно ставиться до суб'єктів господарювання - надрокористувачів і, контролюючи хід виконання припису відповідно до розділу ІІ цього припису, за письмовою заявою останніх, зазвичай продовжує строк для усунення виявлених порушень, причому настільки, наскільки це необхідно надрокористувачам.
У даному випадку відповідачем було прийнято рішення про зупинення дії дозволу позивача у зв'язку з тим, що з моменту ознайомлення директора приватного підприємства "Содєйствіє" з актом перевірки від 06.10.2011р. та прийняття ним до виконання вказаного припису 06.10.2011р. до дня прийняття Державною службою геології та надр України оспорюваного наказу № 22 від 24.01.2012р. про зупинення дозволу (3 місяці та 18 днів), позивач не направив до відповідача ані повідомлення про хід виконання припису відповідно до розділу ІІ, ані заяви про надання йому додаткового часу, необхідного для усунення недоліків, ані будь-якого іншого документу, пов'язаного з питанням про усунення виявлених порушень, що з достовірністю свідчило про небажання приватного підприємства "Содєйствіє" взагалі виконувати наданий йому припис.
З метою перевірки даних обставин судовою колегією було прийнято ухвалу від 04.09.2012р. із занесенням до журналу судового засідання, якою позивача, з урахуванням відстані до його місцезнаходження (м. Торез, Донецька область), а також з урахуванням того, що запрошувані документи мають бути в наявності у позивача, було зобов'язано надати суду до 06 вересня 2012 року до 09 год. 00 хв.: докази направлення на адресу відповідача заяв (клопотань) про продовження терміну усунення порушень за приписом від 06.10.2011р.; журнал реєстрації вихідної кореспонденції за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. або реєстр поштового вкладення; документи, які були виготовлені за результатами виконання припису до моменту винесення наказу про зупинення дозволу; документи про направлення до відповідача інформації щодо усунення порушень відповідно до розділу ІІ припису від 06.10.2011р. та документи, виготовлені на виконання зазначених в приписі від 06.10.2011р. порушень з моменту його отримання по квітень 2012р. (журнал судового засідання від 04.09.2012р.: 15:29:02 за звукозаписом).
У судове засідання 06 вересня 2012 року ці документи позивачем надані не були. При цьому представник позивача Білоконь О.П. пояснив, що причиною ненадання суду документів слугувало те, що керівництво підприємства може довірити їх лише йому особисто, але у зв'язку з його хворобою, він був позбавлений можливості взяти їх на підприємстві. Між тим, доказів знаходження на лікарняному, на підтвердження цього факту, представник позивача Білоконь О.П. не надав (журнал судового засідання від 06.12.2012р.: 09:14:42 - 09:24:12 за звукозаписом).
Відповідно до частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України (ч. 2 ст. 14 КАС України).
Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження навіть факту існування вищезазначених документів (факсимільних або інших їх копій та інш.), наявності по справі іншого представника позивача - Лук'янової Л.Л., а також процесуальної можливості позивача безпосереднього направлення оригіналів цих документів до суду з клопотанням про їх повернення із долученням засвідчених судом копій до матеріалів справи (ст. 49, 56, 79 КАС України), судова колегія знаходить причини їх ненадання позивачем неповажними та ставить під сумнів їх існування взагалі.
В той же час, твердження представника відповідача про ненадання позивачем ані повідомлення про хід виконання припису відповідно до розділу ІІ, ані заяви про надання йому додаткового часу, необхідного для усунення недоліків, ані будь-якого іншого документу, пов'язаного з питанням про усунення виявлених порушень з 06.10.2011р. до дня прийняття Державною службою геології та надр України оспорюваного наказу № 22 від 24.01.2012р. - суд знаходить повністю підтвердженими.
Зупинення дії спеціального дозволу (як і його анулювання) за своєю суттю є адміністративно-господарською санкцією (ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України), яка за визначенням частини 1 статті 238 цього Кодексу може бути застосована до суб'єкта господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності як захід організаційно-правового або майнового характеру, спрямований на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Приймаючи до уваги повне ігнорування позивачем вимог отриманого ним припису від 06.10.2011р. як в частині усунення виявлених порушень, так і щодо інформування відповідача про їх усунення, судова колегія доходить висновку, що наказ про зупинення спеціального дозволу № 22 від 24.01.2012р. приватного підприємства "Содєйствіє" прийнятий Державною службою геології та надр України цілком обґрунтовано, законно та пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв'язку з чим відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Стосовно позовних вимог про скасування наказу про анулювання спеціального дозволу № 137 від 09.04.2012р. в частині анулювання дозволу приватного підприємства "Содєйствіє" суд відзначає наступне.
Статтею 26 Кодексу України про надра визначено, що право користувача надрами припиняється у разі:
1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;
2) закінчення встановленого строку користування надрами;
3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;
4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;
5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;
6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;
7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
Відповідно до частини другої статті 26 вказаного Кодексу право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.
Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, - самостійно або у судовому порядку. Держгеогнадра має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 7 частини першої статті 26 Кодексу, самостійно припиняти право користування надрами. У випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, за умови незгоди користувачів, це право припиняється у судовому порядку (за висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 25 червня 2011 р. у справі N 21-36а11, від 19 вересня 2011 р. у справі N 21-164а11).
При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу (ч. 2 ст. 161 КАС України).
Частиною 3 статті 26 Кодексу України про надра встановлено, що законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.
За змістом підпункту 9 пункту 23 Порядку № 615, на підставі якого відповідачем було анульовано дозвіл позивача, право користування надрами припиняється Держгеогнадрами безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.
При цьому, судова колегія звертає особливу увагу на те, що висновок Верховного Суду України, наведений у постановах від 25 червня 2011 р. у справі N 21-36а11 та від 19 вересня 2011 р. у справі N 21-164а11, згідно з яким за частиною третьою статті 26 Кодексу України про надра підзаконний акт може визначати додаткові підстави для припинення користування надрами, але він не може змінювати встановлене Кодексом правило, відповідно до якого, у разі незгоди користувачів з припиненням права на користування надрами за неналежне користування ними припинення такого права здійснюється у судовому порядку - не має ніякого відношення до спірних правовідносин.
Так, у зазначених постановах ВС України мова їде про абсолютно конкретні підзаконні акти та пункти цих актів, а саме: пункт 20 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами" № 608 від 17.06.2009р. (у постанові ВСУ від 25 червня 2011 року) та пункт 19 Постанову КМ України "Про затвердження Порядку надання у 2007 році спеціальних дозволів на користування надрами" від 14 березня 2007 р. N 480 (у постанові ВСУ від 19 вересня 2011 року).
Згідно з пунктом 20 Постанови КМУ від 17.06.2009р. № 608 Мінприроди надано право анулювати дозвіл, в тому числі у разі, коли суб'єкт господарювання протягом двох років, а щодо нафтогазоносних надр - протягом 180 календарних днів з початку дії дозволу не приступив до користування ділянкою надр без поважної причини (пп. 14).
Аналогічне право надано Мінприроди пунктом 19 Постанови КМУ від 14 березня 2007 р. № 480 (пункт 19).
Вказані пункти Постанов КМУ суперечать частини 2 статті 26 Кодексу України про надра, яка встановлює виключно судовий порядок для припинення права користування надрами, якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами.
Саме це слугувало підставою прийняття Верховним Судом України наведеного висновку, що слідує зі змісту постанов цього Суду.
Спірний наказ про анулювання спеціального дозволу позивача прийнято відповідачем на підставі підпункту 9 пункту 23 Порядку № 615, який надає йому право припиняти користування надрами у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк.
Цей випадок має самостійне значення та за своїм змістом відрізняється від випадків, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, про які зазначалося вище, отже, не суперечить частині 2 статті 26 Кодексу України про надра. Тому повноваження відповідача під час прийняття спірного наказу про анулювання дозволу не були ним перевищені.
Твердження позивача про вжиття ним заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлені строки судова колегія знаходить недоведеними.
Так, надані позивачем розпорядження голови обласної державної адміністрації № 218 "Про продовження строку дії дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП "Содєйствіє" (а.с. 9) та розпорядження голови районної державної адміністрації від № 487 (а.с. 105) датовані відповідно 18 квітня 2012 року та 04 липня 2012р., тобто вже після винесення наказу № 137 про анулювання дозволу, який датований 09 квітня 2012 року, а надані в судовому засіданні 06.09.2012р. лист № 246 від 30.03.2012р. з поштовою квитанцією не дають змоги встановити кому саме та на яку адресу був направлений цей лист. Зокрема, даний лист не містить прізвища та посади особи, якій він був адресований, а також організації, в якій ця особа працює, а поштова квитанція від 03.04.2012р. не містить назви організації адресата. До того ж, реквізити квитанції "кому" та "куди" мають виправлення та заповнені "від руки".
Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вжиття позивачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу з моменту отримання припису 06.10.2012р. до анулювання спеціального дозволу 09.04.2012р. позивачем не надано, не зважаючи на те, що ці документи були витребувані ухвалою суду від 04.09.2012р, про яку було зазначено вище (журнал судового засідання від 04.09.2012р.: 15:29:02 за звукозаписом).
Приймаючи до уваги викладене, судова колегія доходить висновку, що наказ відповідача про зупинення дії спеціального дозволу був також проігнорований позивачем, у зв'язку з чим наказ про анулювання цього дозволу № 137 від 09 квітня 2012 року прийнятий Державною службою геології та надр України також обґрунтовано, законно та пропорційно.
Доводи позивача щодо ненаправлення відповідачем на його адресу спірних наказів та, відповідно, неотримання їх приватним підприємством "Содєйствіє", спростовуються наданими представником позивача листами та повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 136-143). При цьому, колегія суддів відхиляє доводи позивача про відсутність доказової сили цих документів, яку він обґрунтовує відсутністю в поштових повідомленнях відомостей стосовно того, які саме документи відправлялись на адресу ПП "Содєйствіє". Так, ухвалою від 18.07.2012р. позивачу було запропоновано надати суду письмові пояснення з посиланням на докази, в яких зазначити, яка саме поштова кореспонденція була отримана позивачем від Державної служби геології та надр України відповідно до наданих нею поштових повідомлень про відправлення, про які зазначає позивач у позовній заяві (а.с. 86, зв. бік). Проте позивач таких пояснень та доказів суду не надав.
Таким чином, судова колегія не вбачає будь-яких незаконних дій з боку відповідача по відношенню до позивача, оскаржувані накази вважає такими, що прийняті законно, обґрунтовано та пропорційно, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Содєйствіє» до Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державна організація «Донецька територіальна інспекція державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр» про скасування наказу про зупинення спеціального дозволу № 22 від 24.01.2012 р. та скасування наказу про анулювання спеціального дозволу № 137 від 09.04.2012 р.- відмовити в повному обсязі.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 06 вересня 2012 року в присутності представників позивача.
Постанова складена у повному обсязі і підписана 07 вересня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Дворников М.С.
Судді Давиденко Т.В. Ушенко С. В.