ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2012 р. Справа № 2а/0470/7170/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Озерянської С.І.
при секретарі Мізері А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про зобов'язання вчинити дії щодо включення до актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання,-
ВСТАНОВИВ:
Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі з вимогами щодо зобов'язання включити до актів щомісячної звірки за грудень 2011 року - березень 2012 року суму виплаченої Управлінням пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_1 в розмірі 3 266,00 грн., для відшкодування цієї суми на централізованому рівні.
В обґрунтування вимог, позивач посилається на те, що відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р. Управління пенсійного фонду України проводить виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до ЗУ « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-XIVвід 23.09.1999р. на Фонд покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Так, Управлінням Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області була виплачена пенсія ОСОБА_1 в сумі 3 266,00 грн., яка не була включена до актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та відповідно не була зарахована до відшкодування відповідачем.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове не з'явився, надав до суду заперечення на позовну заяву та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, надав клопотання про розгляд справи без участі представника в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши чинне законодавство, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено,що Управлінням пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щомісячно з грудня 2011 року по березень 2012 року подавались відповідачу акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно наданих актів щомісячної звірки та списків осіб, відповідачем не прийняті до відшкодування витрати на виплату і доставку пенсії за грудень 2011 року - березень 2012 року.
До вказаних актів відділенням Фонду надані таблиці розбіжностей, у яких зазначено, що не враховані суми витрат на виплату пенсій громадянам держав-учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД та переїхали на постійне місце проживання в Україну.
Не були враховані суми пенсії громадянина ОСОБА_1 за грудень 2011 року в сумі 800,00 грн., за січень 2012 року в сумі 822,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 822,00 грн., за березень 2012 року в сумі 822,00 грн., а всього в сумі 3 266,00грн.
Відповідно до Інформації по пенсійних справах пенсіонерів, які отримали каліцтво на підприємствах розташованих на території країн колишнього СРСР про суму заборгованості з урахуванням поштового збору до загальної суми витрат на пенсію ОСОБА_1 входить: за грудень 2011 року - основний розмір пенсії в сумі 150,00 грн. та державна адресна допомога в сумі 650,00 грн.; за січень 2012 року - основний розмір пенсії на суму 150,00 грн. та державна адресна допомога на суму 672,00 грн.; за лютий 2012 року - основний розмір пенсії на суму 150,00 грн. та державна адресна допомога на суму 672,00 грн.; за березень 2012 року - основний розмір пенсії на суму 150,00 грн. та державна адресна допомога на суму 672,00 грн.
Сума, яку відповідач просить включити до актів щомісячної звірки за грудень 2011 року, січень 2012 року, лютий 2012 року та березень 2012 року складається з державної адресної допомоги у розмірі 2 666,00 грн. (672,00+672,00+672,00+650,00) та пенсії по інвалідності у розмірі 600,00 грн. (150,00+150,00+150,00+150,00).
Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі-Основи законодавства) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ законодавства залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у ч.1 цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими, відповідно до цих Основ законодавства.
Відповідно до статті 25 Основ законодавства за пенсійним страхуванням надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п.4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до п.4 статті 25 Основ законодавства за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулась застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов'язаний у встановленому законодавством порядку відшкодовувати соціальні послуги та доплати, перелік яких передбачений даною статтею.
Кабінет Міністрів України постановою № 265 установив, що у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає у осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100%, на двох - 120% на трьох та більше - 150% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Отже, адресна допомога являється окремим видом соціальної допомоги і не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; суми витрат Фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій. Даний перелік є вичерпним і не містить обов'язку щодо відшкодувань відповідачем державної адресної допомоги.
Пунктом 4 Постанови №265 встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна цільова допомога.
Одним із основних принципів страхування від нещасних випадків є цільове використання коштів. Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Отже, суд зазначає,що враховуючи особливості фінансування страхування від нещасних випадків , виключно цільове використання цих коштів, а також те, що адресна допомога не входить до складу розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Що стосується включення до актів щомісячної звірки витрат на виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 настання нещасного випадку у якого сталось на території країни колишнього СРСР за період з грудня 2011 року по березень 2012 року у сумі 600,00 грн., суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулась застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ законодавства, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 2 статті 7 Прикінцевих положень Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» який набрав чинності з 01.04.2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року, з того часу коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Частина 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», закріплює аналогічне правило.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій, по яким виник спір.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом «а» статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні , пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Абзацом 2 пункту 3 розділу XI встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей , яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві матеріальну шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувались та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Як вбачається із абзацу 7 пункту 3 розділу XI Прикінцевих положень Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Таким чином страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами УПФ - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування.
При цьому, суд зауважує, що Порядок відшкодування визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, витрат пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у п.2 ст.8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Аналізуючи дану норму суд, зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Згаданий Порядок не регулює спірні відносини, які виникли у цьому випадку, оскільки встановлене правило щодо підписання актів звірки розрахунків підлягає застосуванню лише за відсутності спору. У разі наявності спору та незгоди на підписання актів звірки з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення таких сум мають вирішуватись в судах адміністративної юрисдикції, шляхом пред'явлення позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірок, чи про включення в них загальних сум витрат.
Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність вимог Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про зобов'язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області включити до актів щомісячної звірки за грудень 2011 року - березень 2012 року суму виплаченої Управлінням пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_1 в розмірі 3 266,00 грн., для відшкодування цієї суми на централізованому рівні.
Керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Управління пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривого Розі про зобов'язання вчинити дії щодо включення до актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська