ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.06.06р.

Справа № 9/167

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія                "Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ в особі: Криворізьких міських
                     електричних мереж, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області             

до   Державної виконавчої служби Дніпропетровської області,м Дніпропетровськ 

про розгляд розбіжностей до договору

                                               Суддя  Подобед І.М.

Представники:

  Від позивача – Веселова М.В. – юрисконсульт, довіреність № 530 від 10.11.2005р.

  Від відповідача – представник не з’явився  

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж звернулось у квітні 2006 року із позовом до Державної виконавчої служби Дніпропетровської області, в якому просить господарський суд врегулювати неврегульовані розбіжності щодо пунктів 2.2.3 до договору №400141 від 17.02.2006р. про постачання електричної енергії, що укладається між ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” та Державною виконавчою службою в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, прийнявши їх в редакції Позивача, а  також врегулювати неврегульовані розбіжності щодо пунктів 4.4, 5.2.1 і 10.8.1 до договору №400141 від 17.02.2006р. про постачання електричної енергії, що укладається між ВАТ „ЕК „Дніпрообленерго” та Державною виконавчою службою в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, прийнявши їх в редакції, викладеній у протоколі погодження розбіжностей до цього договору  в графі „погоджена редакція”.

Відповідач відзив на позов не надав. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, у зв’язку із чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” у відповідності до Закону України “Про електроенергетику” та “Правил користування електричною енергією” провадить постачання електроенергії її споживачам виключно на підставі договорів, укладених із споживачами.

Між Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж (Позивачем) та Державною виконавчою службою Дніпропетровської області (Відповідачем) виникла необхідність для укладення договору про постачання електричної енергії для Державної виконавчої служби в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, для чого Позивач запропонував Відповідачу редакцію договору про постачання електричної енергії, розробленого на основі типового договору, який є додатком №3 Правил користування електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики(НКРЕ) України від 31 липня 1996р. в редакції, затвердженої постановою НКРЕ від 17 жовтня 2005р.

Відповідач з Договором у редакції позивача не погодився у зв’язку з чим направив на адресу позивача протокол розбіжностей до Договору.

Після отримання протоколу розбіжностей Позивач, у відповідності до вимог ст. ст. 181 Господарського кодексу України, 31.03.2006р. надіслав телефонограму, якою запрошував Відповідача на 03.04.2006р. для узгодження неврегульованих розбіжностей до договору, але Відповідач на вказану дату не з’явився, не повідомивши про причину неявки.

Таким чином, згідно ст.ст. 181 Господарського кодексу України Позивач  звернувся до суду для вирішення даного спору щодо неврегульованих розбіжностей до договору.

Так між сторонами залишилися неврегульованими розбіжності щодо змісту умов договору у пунктах: 2.2.3, 4.4., 5.2.1, 10.8.1.

По п. 2.2.3 договору Відповідач запропонував доповнити договір наступними словами: „Загальна сума договору визначається розрахунковим засобом, згідно з затвердженим кошторисом прибутків та видатків на відповідний бюджетний рік для ДВС Дніпропетровської області, а також нараховується споживачу за спожиту електроенергію за тарифами, затвердженими НКРЕ, та зазначається у платіжних документах, що є невід’ємною частиною цього договору”.

Із даною редакцією Позивач не погодився, вважаючи, що у відповідності до положень Бюджетного кодексу України (зокрема п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу) Департамент державної виконавчої служби повинен був надати до Мінфіну бюджетний запит щодо майбутніх  видатків на оплату за спожиту електричну енергію, які б були затверджені Законом України „Про державний бюджет України 2006р.”, а, окрім того, під час укладання договору про постачання електричної енергії, Відповідач повинен був укласти додаток №1 до Договору, який має містити інформацію щодо очікуваного обсягу постачання електричної енергії за рік, з розписом помісячно. Однак ці данні є прогнозними та коригуються до фактичних даних - даних щодо фактичного споживання електричної енергії, за яку Відповідач повинен розрахуватися на підставі виставленого Позивачем рахунку, тобто у цьому рахунку не може бути вказана заздалегідь визначена сума і для Позивача є неприпустимим якщо споживач, отримуючи від Енергопостачальника електричну енергію, здійснить сплату лише в певному розмірі, однак в дійсності спожитої електричної енергії буде більше ніж за неї сплачено, оскільки у такому випадку Енергопостачальник понесе видатки, які не зможе якимсь чином відшкодувати.

По п. 4.4 договору Відповідач запропонував викласти в наступній редакції: „Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії щомісячно за фактичними показами споживання електроенергії на протязі 10 календарних днів місяця, що йде за розрахунковим з дня отримання рахунку від Енергопостачальника”.

Позивач, з урахуванням пропозицій Відповідача, запропонував викласти п.4.4. Договору в наступній редакції: „Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за системою платежів, зазначеною в підпункті 4.4.4 цього розділу: п.4.4.4. Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії один раз за фактичними показами споживання електричної енергії на протязі 10-ти календарних днів після закінчення розрахункового періоду. При цьому оплата проводиться на підставі рахунків, які Споживач повинен самостійно отримати у Енергопостачальника на протязі 10-ти календарних днів після закінчення розрахункового періоду”.

По п.5.2.1. Договору Відповідач запропонував викласти умови договору в наступній редакції: „Споживач сплачує Енергопостачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченої суми, а також пеню у розмірі 0,05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день фактичної сплати”.

Позивач, враховуючи пропозиції Відповідача, змінив свою редакцію, запропонувавши викласти цей пункт у наступній редакції: „У разі внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених розділом 4 цього Договору, Споживач сплачує Енергопостачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних з простроченої суми, а також пеню у розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, включаючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ”.

По п. 10.8.1 договору Відповідач запропонував викласти в наступній редакції: „Договір може бути продовжено шляхом обов’язкового укладення додаткової угоди на пролонгацію, яка стає невід’ємною складовою цього договору”. Позивач, враховуючи пропозиції відповідача, запропонував викласти даний пункт у редакції, яка містить пропозиції щодо редакції як позивача, так і відповідача, а саме: „Цей Договір вважається продовженим на строк 12 місяців, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Крім того, дія Договору може бути продовжена шляхом укладення додаткової угоди на пролонгацію”.

Під час розгляду справи судом Відповідач погодився із вищенаведеними пропозиціями Позивача, про що свідчить підписаний Відповідачем та направлений Позивачу протокол погодження розбіжностей до договору №400141 від 17.02.2006р. з погодженою сторонами редакцією спірних пунктів.

Відповідно до п.1-1-ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

          На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, із яких видно, що між сторонами відсутній предмет спору, провадження у справі підлягає припиненню

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 80 ч.1 п.1-1, 86, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Стягнути з Державної виконавчої служби Дніпропетровської області на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” в особі Криворізьких міських електричних мереж суму 85 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя

І.М. Подобед