Судове рішення #250630
9/168


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.06.06р.


Справа № 9/168


За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема,                    м. Дніпропетровськ       

до   Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровська паперова фабрика",
                      м. Дніпропетровськ      

про врегулювання розбіжностей до договору


Суддя  Подобед І.М.


Представники:

  Від позивача – П’ятигорець О.І. - представник, довіреність № 406 від 23.03.06р.

          - Богданчиков  В.М. – голова правління

  Від відповідача – Вишневський А.Є. – адвокат, довіреність від 01.03.06р. 


СУТЬ СПОРУ:

          ВАТ „Дніпроважпапірмаш” ім. Артема звернулось у квітні 2006 року із позовом до ВАТ „Дніпропетровська паперова фабрика”, в якому просить господарський суд розглянути неврегульовані розбіжності між ВАТ „Дніпроважпапірмаш” ім. Артема та ВАТ „Дніпропетровська паперова фабрика” до договору №43 від 24.01.2006р. „про експлуатацію під’їзної залізничної колії ВАТ „Дніпроважпапірмаш” ім. Артема на 2006 рік” та зобов’язати відповідача підписати протокол узгодження розбіжностей до договору №43 від 24.01.2006р. між ВАТ „Дніпроважпапірмаш” ім. Артема і ВАТ „Дніпропетровська паперова фабрика”, направленому 10.04.2006р. Обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач підписав вказаний договір із протоколом розбіжностей, щодо яких позивач приймав заходи до врегулювання, але які залишились не врегульованими з вини відповідача.

          Відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що один примірник протоколу узгодження розбіжностей до договору №43 від 24.01.2006р. підписаний з обох сторін. При цьому ВАТ „Дніпропетровська паперова фабрика” підписала протокол узгодження розбіжностей  із застереженнями викладеними в протоколі розбіжностей №2, які були надіслані Позивачеві 12.05.06р. Вказує, що на позивача не розповсюджується дія положень ч7 ст. 181 Господарського кодексу України, щодо обов’язковості укладення між сторонами такого роду договору. Вказує також, що спір щодо зобов’язання укласти договір №43 від 24.01.2006р. „про експлуатацію під’їзної залізничної колії ВАТ „Дніпроважпапірмаш” ім. Артема на 2006 рік” вже розглядався господарським судом, у якому позивач відмовився від цієї вимоги і ця відмова була прийнята судом, що підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2006р. у справі №35/63. Вважає, що за таких обставин у справі відсутній предмет спору. Просить припинити провадження у справі.

          В судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.05.2006р. до 31.05.2006р., до 13.06.2006р. та до 14.06.2006р.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

встановив:

          ВАТ "Дніпроважпапірмаш "ім. Артема (далі - Позивач) є власником під'їзної залізничної колії довжиною 1216 метрів, яка примикає до залізничної колії загального користування станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці.

До неї примикають шість підприємств-контрагентів, на адресу яких подаються вагони з вантажами зі ст. Нижньодніпровськ, серед яких є ВАТ "Дніпропетровська паперова фабрика" (далі –Відповідач).

15.02.2006р. Позивач із супровідним листом №207 направив на адресу Відповідача для підпису в 2-х екземплярах договір №43 від 24.01.2006р.про експлуатацію під'їзної залізничної колії ВАТ" Дніпроважпапірмаш " ім. Артема при станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці на 2006 рік”. До нього прикладений розрахунок плати за експлуатацію під'їзної залізничної колії "контрагентом" на 2006 рік і кошторис витрат на ремонт (100 п.м.) і експлуатацію під'їзної  залізничної  колії на 2006 рік.

Відповідач 17.02.2006р. підписав вищевказаний договір із протоколом розбіжностей, що був отриманий Позивачем 24.03.2006р.

31.03.2006р. на ім'я в.о. голови правління ВАТ "Дніпропетровська паперова фабрика" Дубовської В.М. Позивачем був направлений лист №451 від 31.03.2006р., у якому Позивач просив її прибути 03.04.2006р. до 10.00 для врегулювання розбіжностей за вказаним договором про експлуатацію під'їзної залізничної колії, але відповіді на цей лист Позивачем від Відповідача одержано не було. За результатами зустрічі представників сторін розбіжності що виникли врегульовані не були.

10.04.2006р. із супровідним листом за №514 Позивач направив Відповідачеві в 2-х екземплярах протокол узгодження розбіжностей до Договору №43 від 24.01.2006р. по пунктах 1.1., 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 3.2., 4.2., 5.3., 6.1., 6.2., 6.5., 6.8., 9.1., але письмової відповіді на цей лист Позивачем від Відповідача у 20-ти денний строк одержано не було.

Таким чином, Позивач застосовував заходи для врегулювання розбіжностей, що виникли при укладенні вказаного договору, але в позасудовому порядку вони вирішені не були.

Згідно протоколу узгодження розбіжностей Позивач запропонував викласти спірні умови договору в наступній редакції (викладені російською мовою):

Пункт 1.1. В соответствии с Уставом железных дорог Украины, Правилами перевозок грузов и на условиях настоящего договора «Ветковладелец»оказывает «Контрагенту»услуги по эксплуатации подъездных путей, принадлежащих «Ветковладельцу», с определением его границ от ПКО до въездных ворот «Контрагента». Развернутая длина ж.д пути «Контрагента»1471 м. Пункт 2.1 Стоимость оплаты «Контрагентом»за эксплуатацию железнодорожных путей, учитывающую общие затраты на их содержание и ремонт. Расчеты «Контрагентом»производятся ежемесячно путем оплаты на расчетный счет «Ветковладельца»до 10 числа, на основании счетов «Ветковладеьца», которые предоставляются до 5 числа месяца, следующего за отчетным, пропорционально количеству принятых вагонов.

          Пункт 2.2 Стоимость оплаты «Контрагентом» за эксплуатацию железнодорожных путей «Ветковладельца»является договорной и на момент заключения договора составляет 155,93 грн. с НДС за проезд одного вагона в оба конца.(См. расчет табл. №1).

          Пункт 2.3. Стоимость оплаты за эксплуатацию железнодорожных путей «Ветковладельца»может изменяться при изменении цен на материалы, комплектующие и т.д., а также при проведении индексации в системе труда.

          Пункт 2.4. Измененная цена согласовывается обеими сторонами путем оформления Дополнительного  соглашения, которое является неотъемлемой частью настоящего договора.

          Стоимость услуг может изменяться на протяжении всего срока действия договора, но не более 1 (одного) раза в квартал.

          Пункт 3.2. Ежемесячно, не позднее 3-его числа следующего за отчетным месяца, предоставлять «Ветковладельцу»справку о количестве принятых вагонов.

          Пункт 4.2 Пропускать вагоны «Контрагента» при наличии подписанного им договора и при условии отсутствии задолженности  по оплате за оказанные услуги по эксплуатации подъездного ж.д. пути.

          Пункт 6.1. В случае возникновения дополнительных эксплуатационных расходов за пользование подъездными путями (незапланированный аварийный ремонт подъездного пути и т.п.) «Ветковладелец»имеет право в одностороннем порядке распределить эти расходы пропорционально  между «Контрагентами», пользующимися этими участками пути.

          Пункт 6.2. «Ветковладелец»письменно уведомляет «Контрагента»об увеличении эксплуатационных расходов, предоставляя «Контрагенту»смету затрат.

          Пункт 6.5. В результате ненадлежащего исполнения договорных обязательств настоящий договор может быть расторгнут досрочно любой стороной, с уведомлением об этом другой стороны за один месяц до расторжения договора.

          Пункт 9.1. Настоящий договор вступает в силу с 01 января 2006 года и действует до 31 декабря 2006 года.

Вже після пред’явлення Позивачем позову до суду (13.04.2006р.) Відповідач підписав протокол узгодження розбіжностей із застереженнями, які були викладені в протоколі розбіжностей №2 і були направлені Позивачу 12.05.2006р.

З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 Господарського процесуального кодексу України, спори, що виникають при укладенні господарських договорів, можуть бути подані на вирішення господарського суду.

          Як видно із наданих сторонами доказів між позивачем і відповідачем був підписаний договір №43 від 24.01.2006р. про експлуатацію під'їзної залізничної колії ВАТ" Дніпроважпапірмаш" ім. Артема при станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці на 2006 рік” із протоколом розбіжностей від 17.02.2006р., предметом якого сторони визначили, що у відповідності до Статуту залізниць України, Правил перевезення вантажів і на умовах цього договору „Ветковладелец” надає „Контрагенту” право користування йому частиною під’їзної колії, належної „Ветковладельцу”, з визначенням його кордонів від ПКО до в’їзних воріт „Контрагента” (пункт 1.1 договору).

          Як видно із наданих доказів Позивач своєчасно розглянув протокол розбіжностей, який був отриманий із запізненням, та запропонував Відповідачу протокол їх узгодження без дати його підписання, який був направлений Відповідачу 10.04.2006р., але у встановлений чинним законодавством 20-ти денний строк відповіді не отримав.

          Відповідно до ч.3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання.

          Відповідно до ч.1 ст. 187 Господарського кодексу України, судом розглядаються спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі. Якщо це передбачено угодою сторін або, якщо сторони зобов’язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного ними попереднього договору.

          Згідно до положень ст.71 Статуту залізниць України,  взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під’їзних колій, визначаються договором; порядок подачі і збирання вагонів і контейнерів по залізничній під’їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу і збирання вагонів), а експлуатація залізничних під’їзних колій, які мають свої локомотиви, повинні здійснюватися на основі єдиного технологічного процесу роботи під’їзної колії і залізниці примикання.

          Статтею 73 Статуту залізниць України, встановлено, що порядок обслуговування контрагентів –підприємств, що мають у межах залізничної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під’їзна колія.

          За змістом вищенаведених положень Статуту залізниць України випливає, що правовідносини між підприємствами-власниками під’їзних колій і підприємствами-контрагентами мають регулюватися договорами, які ці особи вільні не укладати у разі відсутності реальної потреби у користуванні під’їзною колією, але зобов’язані укладати таки договори у разі фактичного користування під’їзною колією, оскільки це пов’язано із необхідністю дотримання єдиного технологічного процесу роботи під’їзної колії і залізниці примикання, що є неможливим без утримання під’їзної колії у належному технічному стані.

          Відповідач не заперечує факту систематичного використання протягом тривалого терміну під’їзної колії, власником якої є Позивач, та не заперечує на її використання у майбутньому, а залізниці немає можливості подавати Відповідачу вагони інакше ніж із використанням під’їзної колії Позивача.

          Отже, за вищевказаних обставин правовідносини між Позивачем і Відповідачем підлягають обов’язковому регулюванню шляхом укладення відповідного договору, тобто сторони зобов’язані укласти між собою господарський договір, яким буде врегульований порядок обслуговування Позивачем Відповідача, як його контрагента –підприємства, що має у межах залізничної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають.

          Таким чином, Позивач правомірно передав на розгляд господарського суду спір щодо розгляду розбіжностей до договору №43 від 24.01.2006р. про експлуатацію під'їзної залізничної колії ВАТ" Дніпроважпапірмаш" ім. Артема при станції Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці на 2006 рік”, який має бути вирішений по його суті.

          Підписання Відповідачем вже після порушення судом провадження у даній справі протоколу узгодження розбіжностей із застереженнями, які викладені в протоколі розбіжностей №2, не усувають предмету спору між сторонами, оскільки до цього часу залишаються неврегульованими певні умови договору.

          При цьому предметом спору у даній справі можуть бути розглянуті розбіжності, які існували між сторонами до пред’явлення позову і щодо яких на час розгляду справи між сторонами не досягнуто згоди, а пропозиції Відповідача, викладені в протоколі розбіжностей №2 не підлягають розгляду, як подані із порушенням встановлених порядку та строків укладення господарських договорів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2006р. у справі №35/63 дійсно був розглянутий спір між ВАТ "Дніпроважпапірмаш "ім. Артема і ВАТ "Дніпропетровська паперова фабрика" про спонукання укласти договір №249 від 21.07.2005р. „про експлуатацію під’їзної залізничної колії ВАТ „Дніпроважпапірмаш” ім. Артема на 2005 рік”, за результатам розгляду якого було прийнято відмову Позивача від позову в частині позовних вимог щодо укладення договору №43 від 24.01.2006р. „Про експлуатацію під’їзної залізничної колії ВАТ „Дніпроважпапірмаш” ім. Артема на 2006 рік” та провадження у справі в цій частині припинено, а в решті позову відмовлено. Проте доводи Відповідача, що господарським судом вже розглянутий між тими ж сторонами саме такий спір як і в даній справі відхиляються з тих підстав, що предметом спору у даній справі є не спонукання до укладення договору, а інший предмет спору –розгляд розбіжностей до договору, щодо якого сторони мали намір на його укладення.

          З урахуванням вищевказаних обставин відсутність у Позивача належних доказів про офіційне визнання його статусу як монополіста на ринку певних послуг також не перешкоджає розгляду справи по суті спору.

          Як видно із поданих до матеріалів справи доказів, Відповідач не навів суду будь-яких доводів, які б підтверджували його редакцію наступних пунктів договору: 1.1, 2.1, 2.2., 4.2, 5.3, 6.1, 6.5, 6.8 та 9.1, а також підтверджували необхідність виключення із умов договору пунктів 3.2 і 6.2.

          Не надано Відповідачем і доказів на спростування пропозицій Позивача, викладених в протоколі узгодження розбіжностей (без дати його підписання) по пунктах договору: 1.1., 2.1.,2.2., 2.3., 2.4., 3.2.,4.2., 5.3., 6.1., 6.2., 6.5., 6.8., 9.1.

          На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що Позивачем була доведена як обов’язковість укладення із Відповідачем зазначеного договору про експлуатацію під’їзної залізничної колії так і відповідність чинному законодавству та обґрунтованість умов цього договору, щодо яких між сторонами виникли розбіжності, які мають бути прийняті в його редакції, згідно протоколу узгодження розбіжностей по пунктах: 1.1., 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 3.2., 4.2., 5.3., 6.1., 6.2., 6.5., 6.8., 9.1., а тому позовні вимоги щодо врегулювання розбіжностей до зазначеного договору, який має бути визнаний укладеним на умовах запропонованих Позивачем, підлягають задоволенню.

          При цьому вимога Позивача зобов’язати Відповідача до вчинення юридично значимої дії –підписати протокол узгодження розбіжностей до договору №43 від 24.01.2006р. між ВАТ „Дніпроважпапірмаш” ім. Артема і ВАТ „Дніпропетровська паперова фабрика”, направленому 10.04.2006р., не суперечить передбаченим статтями 16 Цивільного кодексу України і 20 Господарського кодексу України способам захисту майнового права та інтересу, але є недоцільною, оскільки в силу ч.2 ст. 187 Господарського кодексу України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання переддоговірного спору вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше, тобто не потребує обов’язкового додаткового підписання зазначеного протоколу узгодження розбіжностей.

          До того ж, оскільки умовами пункту 9.1 договору №43 від 24.01.2006р. „про експлуатацію під’їзної залізничної колії ВАТ „Дніпроважпапірмаш” ім. Артема на 2006 рік” обома сторонами було узгоджено, що цей договір вступає в силу з 01.01.2006р. і діє по 31.12.2006р., згідно ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України, умови цього договору мають поширюватись на зобов’язання сторін, що виникли з 01.01.2006р.

Як видно із встановлених обставин Позивачу був направлений підписаний Відповідачем один примірник протоколу узгодження розбіжностей, внаслідок, тобто між сторонами відсутній предмет спору з приводу зобов’язання Відповідача до підписання протоколу узгодження розбіжностей, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

          Судові витрати у справі покладаються на Відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 80 ч.1- п.1-1, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -


ВИРІШИВ:


          Позов задовольнити частково.

          Визнати укладеним між Відкритим акціонерним товариством „Дніпроважпапірмаш” ім. Артема і Відкритим акціонерним товариством „Дніпропетровська паперова фабрика” договір №43 від 24.01.2006р. „Про експлуатацію під’їзної залізничної колії ВАТ „Дніпроважпапірмаш” ім. Артема на 2006 рік” із включенням до його умов наступних пунктів у редакції, згідно протоколу узгодження розбіжностей (викладені російською мовою):

          Пункт 1.1. В соответствии с Уставом железных дорог Украины, Правилами перевозок грузов и на условиях настоящего договора «Ветковладелец»оказывает  «Контрагенту»услуги по эксплуатации подъездных путей, принадлежащих «Ветковладельцу», с определением его границ от ПКО до въездных ворот «Контрагента». Развернутая длина ж.д пути «Контрагента»1471 м.

          Пункт 2.1 Стоимость оплаты «Контрагентом» за эксплуатацию железнодорожных путей, учитывающую общие затраты на их содержание и ремонт. Расчеты «Контрагентом»производятся ежемесячно путем оплаты на расчетный счет «Ветковладельца»до 10 числа, на основании счетов «Ветковладеьца», которые предоставляються до 5 числа месяца, следующего за отчетным, пропорционально количеству принятых вагонов.

          Пункт 2.2 Стоимость оплаты «Контрагентом» за эксплуатацию железнодорожных путей «Ветковладельца»является договорной и на момент заключения договора составляет 155,93 грн. с НДС за проезд одного вагона в оба конца.(См. расчет табл. №1).

          Пункт 2.3. Стоимость оплаты за эксплуатацию железнодорожных путей «Ветковладельца»может изменяться при изменении цен на материалы, комплектующие и т.д., а также при проведении индексации в системе труда.

          Пункт 2.4. Измененная цена согласовывается обеими сторонами путем оформления Дополнительного  соглашения, которое является неотъемлемой частью настоящего договора.

          Стоимость услуг может изменяться на протяжении всего срока действия договора, но не более 1 (одного) раза в квартал.

          Пункт 3.2. Ежемесячно, не позднее 3-его числа следующего за отчетным месяца, предоставлять «Ветковладельцу»справку о количестве принятых вагонов.

          Пункт 4.2 Пропускать вагоны «Контрагента» при наличии подписанного им договора и при условии отсутствии задолженности  по оплате за оказанные услуги по эксплуатации подъездного ж.д. пути.

          Пункт 6.1. В случае возникновения дополнительных эксплуатационных расходов за пользование подъездными путями (незапланированный аварийный ремонт подъездного пути и т.п.) «Ветковладелец»имеет право в одностороннем порядке распределить эти расходы пропорционально  между «Контрагентами», пользующимися этими участками пути.

          Пункт 6.2. «Ветковладелец»письменно уведомляет «Контрагента»об увеличении эксплуатационных расходов, предоставляя «Контрагенту»смету затрат.

          Пункт 6.5. В результате ненадлежащего исполнения договорных обязательств настоящий договор может быть расторгнут досрочно любой стороной, с уведомлением об этом другой стороны за один месяц до расторжения договора.

          Пункт 9.1. Настоящий договор вступает в силу с 01 января 2006 года и действует до 31 декабря 2006 года.

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Дніпропетровська паперова фабрика” на користь Відкритого акціонерного товариства „Дніпроважпапірмаш” ім. Артема суму 85 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.


Суддя


 І.М. Подобед


Рішення підписано


 



 

 



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація